Олександр Олексійович Паровенко вперше дав інтерв’ю «Одеським вістям». Тому – коротка інформація про нього. Народився він 16 лютого 1976 року у Фрунзівці. Вищу освіту здобув у Полтавському інституті споживчої кооперації. Свою трудову діяльність розпочав в Одеській облспоживспілці, де протягом 15 років працював на різних посадах. А з липня цього року став її головою. Депутат Білгород–Дністровської районної ради двох скликань. Одружений. Виховує двох синів.
Побажаємо Олександрові Олексійовичу вдалої роботи на новій посаді, успіхів у вдосконалюванні системи споживкооперації, проваджуваному з урахуванням як її багатих вітчизняних традицій, так і міжнародного досвіду.
Як відомо, Генеральна Асамблея ООН оголосила 2012 рік Міжнародним роком кооперативів. В Україні учасниками кооперації є майже 500 тисяч чоловік, тобто близько 5% працездатного населення країни. Нещодавно в Києві відбувся XXI (позачерговий) з’їзд споживчої кооперації України, присвячений питанням реформування системи. Якою буде найближчим часом споживкооперація на Одещині – про це наш кореспондент розмовляє з Олександром Паровенком, головою Одеської обласної спілки споживчих товариств.
– Олександре Олексійовичу, чим викликана необхідність реформування системи споживчої кооперації?
– Вона практично функціонує на основах, закладених ще із часів Радянського Союзу і, звичайно, гостро потребує модернізації та реформування, про що і йшлося на з’їзді.
У радянський період ключовим моментом членства у споживчому товаристві була можливість доступу до придбання імпортних товарів, на цьому участь і закінчувалася. Нерідко люди вступали до споживчих товариств удруге–вп’яте в різних місцях і в різний час. Відповідно налічувалася величезна кількість членів – абсолютно пасивних. Сприяв цьому й розмір пайового внеску, який на той час становив 5 радянських рублів і дозволяв безболісно знову та знову одержувати книжку пайовика.
На сьогодні в більшості споживчих товариств обов’язковий пайовий внесок становить 15 гривень, що також не стимулює зацікавленість у кінцевому результаті фінансової діяльності та одержанні дивідендів.
Крім того, кожна кооперативна організація, а в деяких випадках окремо взята крамниця, самостійно вирішує, який товар, де й за якою ціною закупити. Здійснюючи закупівлі дрібними партіями, ми не можемо одержати конкурентоспроможні ціни. Доходить до абсурду: по окремих товарах закупівлі оптом проводяться дорожче, ніж торговельні мережі продають у роздріб. У результаті втрачаємо покупця, а разом з ним і доходи, необхідні для модернізації та реконструкції матеріально–технічної бази.
Темпи відновлення морально застарілих об’єктів також поступаються тим, що в комерційних структурах.
Тому проведення реформування споживкооперації – єдино вірний шлях. Властиво, настав час кардинальних реформ, щоб система себе не зжила.
– Як відобразиться на пайовиках і рядових споживачах реформування споживкооперації?
– Передусім реформа передбачає збереження цілісності та єдності системи, підвищення рівня захисту кооперативних організацій в ухваленні господарських рішень.
Управлінські рішення будуть спрямовані на істинну мотивацію пайовиків. Їх перереєстрація стане першорядною справою в цьому напрямі. Нерідко участь конкретної особи в діяльності споживчої спілки є фіктивною, а це значно ускладнює можливість ухвалення важливих рішень на загальних зборах. Особисто ми зіштовхнулися із проблемою небажання пайовиків брати участь у загальних зборах навіть за умови забезпечення їх довозу транспортними засобами.
Перереєстрація дасть змогу зберегти членство за тими людьми, які справді бажають брати участь в економічній діяльності та впливати на політику господарювання. Пайовий внесок мусить працювати і приносити дивіденди. Адже в основі кооперації лежить захист власних економічних і соціальних інтересів.
З іншого боку, система будуватиметься так, щоби вдовольнити споживчі сподівання та потреби пайовика, надавши йому доступ до товарів і послуг за спеціальною ціною – нижчою, ніж чинна на ринку.
За досвідом наших угорських колег зараз розробляється стратегія формування першої в Україні роздрібної мережі для сільської місцевості. Для цього буде створений єдиний закупівельний центр.
На виході споживачі мають одержати роздрібну торговельну мережу з єдиним брендом по всій країні, з новим рівнем обслуговування, розширеним асортиментом і з цінами, які будуть нижчі, ніж у конкуруючих організаціях.
На базі ринків планується створення справжніх торговельно–сервісних центрів.
– Що собою являє сьогодні споживча кооперація Одеської області й чи під силу вам така докорінна реформа?
– Одеська обласна спілка споживчих товариств об’єднує близько 19 тисяч членів. До складу облспоживспілки належать 12 райспоживспілок, 13 районних і 69 сільських та міських споживчих товариств.
Наразі основними видами діяльності є оптова й роздрібна торгівля, послуги у сфері громадського харчування, а також надання послуг населенню.
У системі функціонує близько 1000 магазинів, більш ніж 250 підприємств ресторанного господарства, понад 300 об’єктів побутового обслуговування населення.
Діють оптові склади, цехи з виробництва хлібобулочних, ковбасних і кондитерських виробів, підприємства закупівлі та переробки сільськогосподарської продукції. У більшості районних центрів функціонують наші кооперативні ринки, де створено 10,5 тисячі торговельних місць.
Основний масштаб нашої діяльності розгорнуто у провінції, на частку сільської місцевості припадає приблизно 80% нашої мережі.
Ми маємо власний навчальний заклад – Білгород–Дністровський економіко–правовий коледж, у якому щороку проходять навчання понад 500 студентів. Коледж готує фахівців для різних галузей економіки: товарознавців–комерсантів, технологів харчової промисловості, маркетологів, оцінювачів, бухгалтерів, юристів.
У системі трудяться професіонали, з якими, безсумнівно, всі реформи, продиктовані життям, нам до снаги.
– Відомо, що наш регіон доволі, якщо можна так висловитися, насичений комерційною діяльністю. Певно, нелегко буде конкурувати з іншими учасниками ринку?
– Ви праві. Беручи до уваги цей факт, ми в останні роки стали вдосконалювати нашу споживкооперацію, а це, як виявилося, – своєрідний шлях до тих реформ, про які йшлося на з’їзді.
Ми постійно провадимо роботу щодо відновлення й технічного переоснащення роздрібної торговельної мережі та об’єктів ресторанного господарства.
У системі облспоживспілки практично в усіх райцентрах функціонують точки роздрібного продажу типу маркет. Це підприємства сучасного зразка, з розширеним асортиментом товарів, високим рівнем обслуговування покупців і спектром додаткових послуг. Два такі маркети розташовані в Одесі на 16–й станції Великого Фонтану й на 7–й Пересипській.
Мережу сучасних магазинів роздрібної торгівлі створено у Болградській, Біляївській, Овідіо–польській, Ширяївській райспоживспілках.
Стабільно зростають щорічні вкладення в технічне переоснащення ринкової інфраструктури. Уже цього року на модернізацію ринків районних центрів спрямовано понад мільйон гривень.
Максимально перевлаштовано матеріально–технічну базу за зразком торговельно–сервісного центру, створено сучасні умови роботи в більшості районів.
Постійно відбувається модернізація, технічне переоснащення мережі торговельних закладів.
Загалом у конкурентоспроможний стан приведено 362 підприємства торгівлі та ресторанного господарства.
Причому споживча кооперація не полишає працювати навіть у найменших і найвіддаленіших селах, де не функціонують або припиняють свою роботу комерційні структури. Але однозначно нам треба працювати так, щоб діяльність системи споживкооперації була прибутковою.
До сказаного хочу додати, що одним з головних досягнень цього року для нас стало завершення реконструкції колишньої бази відпочинку «Кооператор» і відкриття там готелю «Vele Rosso», що відповідає стандарту «4 зірки». Морально застарілий малорентабельний об’єкт лише за півроку нам вдалося перетворити на готель бізнес–класу. Було проведено колосальну роботу, перебудови не зазнали тільки старі стіни будинку. У результаті було створено чудовий комплекс із комфортабельними номерами різних класифікацій, оснащений залою для переговорів, комп’ютерною та конференц–залами, басейном, рестораном і фітнес–залою. На сьо–годні це найкращий готель у системі споживкооперації України.
– Олександре Олексійовичу, Ви оптимістично дивитеся на реформування...
– А інакше бути не може. Життя не стоїть на місці. Ви знаєте, що цього року споживча кооперація Одеської області відзначила 90–ту річницю від дня заснування, і звичайно ж, за ці роки змінювалося багато що. Тим більше змінюється зараз.
За результатами фінансово–господарської діяльності Одеська облспоживспілка належить до п’ятірки економічно найефективніших серед аналогічних обласних структур.
За 2011 рік і перше півріччя 2012 року в модернізацію та оснащення об’єктів матеріально–технічної бази спрямовано 30 мільйонів гривень – більше, ніж за три попередні роки.
Щороку до бюджету та позабюджетних фондів нашими ко–оперативними організаціями перераховується понад 20 мільйонів податків і зборів.
Усі ці факти, а також наявність чудового колективу висококвалі–фікованих фахівців, вселяють упевненість у те, що нам удасться, як було визначено на ХХI з’їзді споживчої кооперації України, провести докорінні реформи, засновані і на вітчизняному, і на міжнародному досвіді.
