Візити Президента України В. Януковича до ОАЕ і Катару 25 – 28 листопада, а також візит міністра закордонних справ України К. Грищенка до Іраку 20 – 22 листопада сприяли зближенню нашої країни з цими державами в економічному та політичному вимірах.

ЕМІРАТИ

Під час візиту до ОАЕ Глава Української держави провів зустрічі з президентом шейхом Халіфою бін Заїдом аль­Нагаяном, віце­президентом, прем’єр­міністром шейхом Мухаммедом бін Рашидом аль­Мактумом, а також спадковим принцом емірату Абу­Дабі, заступником верховного головнокомандувача збройних сил шейхом Мухаммедом бін Заїдом аль­Нагаяном.

Особливу увагу сторони приділили актуальним питанням співпраці у торговельно­економічній, енергетичній, аграрній, металургійній, науково­технічній, авіаційній, військовій та інвестиційній сферах. У докризовий період товарообіг між Україною і ОАЕ складав близько мільярда доларів, потім показники знизилися майже втричі. Цього року країни мають намір досягти обсягу товарообігу рівня 2008 року.

Порушувалися також питання військово­технічної співпраці. У місті Шарджа В. Янукович взяв участь в урочистій церемонії відкриття другої черги Технічного центру з оснащення гелікоптерів двигунами виробництва ПАТ «Мотор Січ». Глава Української держави відзначив, що ця подія підтверджує високий технологічний потенціал України і демонструє здатність українських компаній на рівних конкурувати зі світовими лідерами.

Президенти України і ОАЕ по­зитивно оцінили діяльність Спільної українсько­еміратської комісії з торговельно­економічної співпраці, яка вже провела декілька успішних засідань. Президент ОАЕ шейх Халіфа бін Заїд аль­Нагаян заявив про намір відкрити найближчим часом посольство ОАЕ в Україні.

В Абу­Дабі Президент України взяв участь в роботі українсько­еміратського бізнес­форуму. В. Янукович запропонував побудувати в ОАЕ «під ключ» сонячні та вітрові електростанції. Нагадаємо, що головним виробником устаткування для сонячних електростанцій в Україні є австрійська компанія «Activ Solar», яка, до речі, планує побудувати у Болградському, Ренійському, Килійському, Арцизькому і Біл­город­Дністровському районах низку сонячних електростанцій загальною потужністю 200 мегават.

Були підписані три міждержавні угоди про взаємну правову допомогу в цивільних і комерційних справах, про видання правопорушників і про взаємну правову допомогу в кримінальних справах.

КАТАР

27 листопада Президент

В. Янукович вилетів з ОАЕ в Доху – столицю сусіднього Катару. У плині дводенного візиту він провів переговори з еміром Катару шейхом Хамадом бін Халіфою аль­Тані і прем’єр­міністром, міністром закордонних справ шейхом Хамадом бін Джасімом бін Джабером аль­Тані.

Визначилися взаємні інтереси: Україна зацікавлена в закупівлі катарського скрапленого природного газу, а Катар – у придбанні українського зерна. Причому катарці готові не лише купувати, але й виступити посередником у продажу нашого зерна в регіоні. У травні цього року, під час візиту до цієї країни Прем’єр­міністра М. Азарова, була підписана угода про будівництво зернового терміналу в Катарі. Тоді ж Катар висловив готовність продавати Україні скраплений газ. Для його отримання Україна планує найближчим часом орендувати у однієї з американських компаній плавучий LNG­термінал, який використовуватиметься до моменту побудови у 2018 р. стаціонарного терміналу з регазифікації скрапленого газу в районі порту «Південний».

Враховуючи ту обставину, що Катар, Іран та Ірак планують найближчими роками провести газопроводи до Туреччини й далі до Європи, Україна могла б уже зараз вивчати можливість участі в цих проектах, тим більше що труби для газо­ і нафтопроводів високої якості в Україні виготовляються.

Катар також зацікавлений в українській сировині для своїх металургійних заводів. Переговори з цього питання будуть продовжені. В. Янукович запропонував катарським інвесторам взяти участь в українському національному проекті «Якісна вода», розглядаючи цей проект дуже важливим і актуальним як для України, так і для Катару.

Під час переговорів з керівництвом Катару В. Янукович відзначив зацікавленість української сторони у створенні інфраструктури в Катарі в межах підготовки цієї країни до проведення Чемпіонату світу з футболу у 2022 році. Український бізнесмен

О. Ярославський відзначив, що готовий брати участь у спільному українсько­катарському проекті з підготовки до нього і уже обговорив це питання з сином прем’єр­міністра, який є провідним банкіром в Катарі.

Відбулося підписання угоди про лібералізацію візового режиму між Україною і Державою Катар. По­тім В. Янукович відвідав презентацію українських «Національних проектів» у межах організованого Держінвестпроектом «роуд­шоу». Виступаючи на цьому заході, В. Янукович заявив, що перші великі об’єми скрапленого газу Україна почне отримувати у 2015 році. За його словами, будівництво LNG­терміналу під Одесою є стратегічно важливим для України, оскільки йдеться про посилення енергетичної незалежності країни. В. Янукович висловив надію на те, що одним з основних постачальників сировини для нового терміналу стане Катар. Катарським бізнесменам також було запропоновано інвестувати в LNG­термінал, у розробку альтернативних джерел енергії, в агропромисловий комплекс України.

В. Янукович висловив спо­дівання, що катарські інвестори допоможуть Україні створити Міжнародний медично­реабілі­таційний центр на узбережжі Азовського моря, в якому застосовуватиметься унікальна технологія лікування хворих на церебральний параліч, розроблена українськими вченими. При цьому він відзначив, що завдяки цій технології вже вдалося поставити на ноги тисячі дітей, зокрема з Катару.

Президент В. Янукович запросив представників великого бізнесу Катару до Києва для участі у II Міжнародній інвестиційній конференції 7 грудня. У столиці Катару Президент України відвідав Парк науки і технологій, який є вільною економічною зоною, де іноземні компанії можуть мати стовідсоткову власність без сплати податків і мита. Там працюють представництва 48 іноземних компаній. Під час відвідування парку В. Янукович оглянув розташований на його території науковий центр компанії «Williams Advanced Engineering», а також ознайомився з устаткуванням катарського «Robotic Surgery Center».

ІРАК

За три дні до візиту В. Яну­ковича до ОАЕ та Катару, 20 – 22 листопада, відбувся триденний офіційний візит міністра закордонних справ України К. Грищенка ще до однієї країни Перської затоки – Республіки Ірак. Основна мета цього візиту – відновити українсько­іракський політичний діалог на високому рівні. Востаннє голова зовнішньополітичного відомства України відвідав Ірак іще 2003 року.

21 листопада К. Грищенко мав зустріч із Президентом Іраку Джалалем Талабані. Сторони погодилися з необхідністю відновлення повномасштабного діалогу і домовилися провести на початку грудня чергове засідання українсько­іракської міжурядової комісії.

К. Грищенко провів також консультації з головою зовнішньополітичного відомства Іраку Хошияром Зебарі. Сторони узгодили графік українсько­іракських політичних контактів. Особлива увага була приділена необхідності розвитку повноцінної договірно­правової бази співпраці, передусім в економічній сфері. Було підписано спільну заяву міністрів закордонних справ України та Іраку з нагоди 20­ї річниці встановлення дипломатичних відносин між двома державами.

Окремі зустрічі К. Грищенко провів із спікером Ради представників Республіки Ірак Усамою аль­Нуджейфі, з міністром нафти Абделькарімом Луайбі і міністром промисловості та корисних копалини А. аль­Карбулі. Обговорювалися конк­ретні перспективні напрями українсько­іракської співпраці у відповідних сферах. У зустрічах з представниками економічного блоку уряду Іраку брали участь члени української ділової делегації, які супроводжували

К. Грищенка під час візиту. В межах візиту відбувся українсько­іракський бізнес­форум, у якому взяли участь понад 50 представників ділових кіл України та Іраку. Відбулося підписання угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Ірак про культурну співпрацю.

Перебуваючи у м. Ербілі, К. Грищенко провів зустрічі з Президентом Іракського Курдистану Мас’удом Барзані і Прем’єр­міністром Регіонального уряду Іракського Курдистану Нечірваном Барзані. Сторони підкреслювали необхідність налагодження постійних економічних і культурно­гуманітарних контактів між регіоном Іракського Курдистану і областями України. Значна увага була приділена мож­ливостям інфраструктурної співпраці, зокрема, у будівельній галузі, у сфері постачань будівельних матеріалів, устаткування і технологій. Разом з представниками вітчизняних ділових кіл голова МЗС України провів переговори також з керівництвом регіональної торговельно­промислової палати. Були визначені напрями взаємодії в металургії, енергетиці, сільському господарстві, машинобудуванні та водопостачанні.

На наш погляд, візити дадуть новий імпульс поглибленню політичного діалогу і активізації співпраці в торговельно­економічній, інвестиційній, енергетичній, аграрній, науково­технічній, освітній та інших галузях. Проте у Перській затоці Україні доведеться конкурувати з провідними європейськими країнами. І витримати таку конкуренцію досить непросто. Вихід на ринки країн Перської затоки вимагає регулярної планомірної діяльності та координації зусиль між Кабміном і окремими приватними компаніями. Поза сумнівом, ринок країн Перської затоки може також успішно освоюватися й на регіональному рівні. І Одеська область має для цьо­го всі можливості.