Забезпечення власної енергетичної незалежності залишається для України питанням стратегічного значення. Від його вирішення залежить здатність нашої країни відігравати вагому роль у сучасному світі, ефективно відповідаючи на нові виклики.
Глава держави чудово розуміє: реальна незалежність нашої держави має спиратися на постачання енергоресурсів із різних джерел. Непрості взаємини з Росією у питанні постачань газу змушують Віктора Януковича бути гнучкішим і твердішим одночасно. Нагадаємо, що Україна сьогодні платить найвищу ціну в Європі за «блакитне золото», що значно звужує можливості для економічної конкуренції.
Питання забезпечення енергонезалежності – життєво важливе, і Україна демонструє помітні успіхи в його вирішенні. Завдяки ухваленню закону «Про функціонування ринку природного газу» наша держава здатна забезпечувати ефективну і реальну боротьбу за створення нових джерел енергоресурсів, адже вітчизняний ринок є надзвичайно містким і привабливим для багатьох енергетичних компаній. Сьогодні Україна налагоджує співпрацю з міжнародними енергетичними гігантами у питанні підготовки до видобутку сланцевого газу. Очікується, що в 2014–2015 роках на території нашої держави почнуть видобувати цей вид палива, якого, за оцінками Глави уряду Миколи Азарова, в Україні зосереджено близько 7 трильйонів кубометрів.
Завдяки політиці енергозбереження, що стала державним пріоритетом у 2012 році, Україна закупила 27,5 мільярда кубометрів російського газу – на 10 мільярдів менше, ніж торік. Наша країна все активніше використовує вугілля і впроваджує енергоощадні технології. Фахівці «Нафтогазу України» відзначають, що в 2013 році Україна має намір довести обсяг газу, який буде закупатися в Росії, до 20 мільярдів кубометрів. В «Газпромі» зрозуміли, що втрачають український ринок – найбільший для цієї енергетичної монополії. Навіть після відмови Віктора Януковича прибути до Москви в «Газпромі» висловили готовність зменшити ціну вуглеводородних ресурсів на 50 – 70 доларів за тисячу кубометрів в обмін на збільшення обсягів постачань газу до України. Але Київ воліє не грати з «Газпромом» у кішки–мишки, а забезпечувати реальну диверсифікованість постачань палива.
У межах цього процесу в 2012 році почалися постачання газу німецькою компанією RWE. Показово, що «блакитне золото» для України обходиться дешевше, ніж в умовах прямих постачань «Газпромом». У наступному році «Нафтогаз України» має намір закупити 5 мільярдів кубометрів газу у німецької компанії. Перспективним партнером у питанні диверсифікації енергопостачань виглядає Азербайджан, де нещодавно побував Віктор Янукович. Очікується, що співпраця України та Азербайджану в питаннях постачань нафти і газу буде поступово розвиватися на користь обом країнам. Посол Азербайджану в Україні переконаний, що 2017 року каспійський скраплений газ надійде до України. На той час на чорноморському березі буде побудовано і СПГ–термінал – не зовсім вдалий старт цього проекту не зменшить рішучості України забезпечити власну енергетичну незалежність.
Ще один аспект: наша держава має не лише потужну, але й дуже надійну газотранспортну систему, яка забезпечує транзит енергоресурсів до Європи. На початку грудня Рада міністрів Європейського Союзу підтвердила готовність фінансувати модернізацію української «труби». Росія, що зробила ставку на спорудження «Південного потоку», намагається диктувати і ЄС, і Україні свої умови. Посол Росії в Україні Михайло Зурабов підкреслив, що Москва готова створювати двосторонній консорціум щодо управління українською ГТС. Але згоди з боку офіційного Києва немає.
Очевидно, що для нашої держави важливе не лише дружелюбне ставлення Москви, але й забезпечення реальної енергетичної незалежності. Без неї в сучасному світі обійтися надзвичайно складно.
