З нагоди Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав у Військово-історичному музеї 59-го Будинку офіцерів відбувся тематичний захід, присвячений 24-й річниці виведення радянських військ з Афганістану.
Того дня на зустріч із орденоносними ветеранами-інтернаціоналістами завітали небайдужі до життя й подвигу своїх співвітчизників вихованці Одеського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою, учні та студенти місцевих навчальних закладів.
На початку заходу співробітник музею, воїн-інтернаціоналіст підполковник запасу Микола Овчаренко розповів молоді про історію введення радянських військ до Афганістану, про сміливість й стійкість його бойових товаришів, про те, в яких складних умовах їм доводилося виконувати свій військовий обов’язок в опалених війною піщаних пустелях ісламської країни.
– Ми воювали з бандформуваннями, з озброєними екстремістами, а не з афганським народом. Удосконалювали інфраструктуру міст і провінцій, будували дороги, лікарні, навчальні заклади, тим самим допомагаючи подолати економічну, політичну нестабільність в цій країні. І повірте мені, багато хто з числа мирних жителів тоді, в лютому 1989-го, проводжав нас із вдячністю та сльозами на очах, – своєю чергою підкреслив колишній заступник начальника політвідділу апарату Головного військового радника в Афганістані полковник у відставці Іван Новожилов.
Між Афганістаном та Україною, між війною та миром, до 15-ти – 17-річних хлопців і дівчат прокладався місток спогадів й інших учасників бойових дій – офіцера штабу Південного ОК полковника Сергія Масленка, Леоніда Косаковського, Василя Солтановського, Ігоря Стокича, Віктора Артемова – людей, яких на все життя об’єднав короткий пароль «Афган».
Вони розповідали про біль від втрати товаришів, про те, якою важкою ціною давалася перемога в бою, і завдяки чому ставали справжніми чоловіками 18-річні безвусі солдати. І наводячи паралель між різними поколіннями захисників Вітчизни, посивілі воїни-інтернаціоналісти висловлювали впевненість, що у разі необхідності нинішня молодь буде гідна своїх співвітчизників, які пройшли вогняними дорогами.
Учасники бойових дій разом із ліцеїстами, учнями та студентами здійснили екскурсію залами музею. Вони переглянули велику кількість архівних документів і експонатів, присвячених афганським подіям 1979 – 1989 років, згадали своє фронтове лихоліття, та, за існуючою традицією, запалили свічку й вшанували хвилиною мовчання тих, хто не повернувся з війни…
