Дорогі наші ветерани! Шановні одесити!
Що таке день 10 Квітня, нікому з нас не треба пояснювати. Ця дата вросла в нашу пам'ять поряд із загальнодержавними святами та глибоко особистими річницями, ювілеями. Гадаю, що для всіх нас день визволення рідного міста від німецько-фашистських загарбників – це не просто офіційна урочистість, але й нагода задуматися про зв'язок поколінь.
Тим більше що цього року ми відзначаємо 45-річний ювілей Поста № 1. У 1968 році на Алеї Слави біля пам'ятника Невідомому матросові вперше стала почесна варта одеських школярів. Перемінювалися покоління учнів, змінився навіть державний лад, але ми зуміли пронести крізь роки нашу Вахту Пам'яті. Більше того, за цей час школярі Одеси несли почесну варту біля Вічного вогню в усіх містах-героях України, Росії та Білорусі.
Ми мусимо розуміти, що військово-патріотичне виховання молоді – це не тільки парадно-святкові заходи, але й щоденна, майже буденна робота. Ставлення до ветеранів Великої Вітчизняної – у лікарні або транспорті – ось показник нашої поваги до минулого.
Від імені депутатського корпусу обласної ради можу запевнити, що ми докладаємо всіх зусиль для того, щоб наші ветерани відчували піклування, увагу.
Вони були такі молоді, коли визволяли Одесу та багато інших міст! І якщо вдасться прищепити нинішньому молодому поколінню бодай частину їхньої енергії й патріотизму, ми можемо бути спокійними за майбутнє рідного міста.
Зі святом вас, дорогі ветерани!
Із Днем визволення Одеси, шановні друзі!
