На одному з останніх пленарних засідань Ізмаїльської райради депутат та практикуючий юрист Андрій Арнаут порушив по-справжньому злободенне питання. Справа в тому, що з січня поточного року набув чинності новий порядок реєстрації прав на нерухоме майно. Зміни були обу­мовлені відповідною Постановою Кабінету Міністрів України № 703 від 22 червня 2011 року. Однак, на думку А. Арнаута, у новому нормативно-правовому акті все ж таки були идеякі недоліки, які й дали підстави для численних нарікань.

– До складу нашого району входять 22 села і одне селище міського типу, де мешкають близько 50 тисяч чоловік, – пояснює Андрій Георгійович. – Будинки тут здебільшого відносяться до так званого типу «колгоспних дворів». Це поняття, до речі, в українському законодавстві безпосередньо існувало аж до кінця 1993 року. Далі, у сільській місцевості власники будинків, побудованих до 14 квітня 1991 року, визначалися вже за фактом проживання за станом на 14 квітня 1991 року.

До кінця 2012 року право власності на такі домобудівництва оформлялися на підставі рішень виконкомів сільських (селищної) рад. Цього було достатньо для виготовлення відповідної документації комунальним підприємством «Ізмаїльське МБТІ».

Після введення ж нових «правил гри» (з вичерпним переліком підстав видачі свідоцтв) державні реєстратори тепер у вищевказаних випадках стали відмов­ляти, мотивуючи своє рішення вимогою 

п. 46 «Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень» – відсутністю в заявника документа, що підтверджує право на земельну ділянку.

– Більше того, якщо стосовно будин­ків, побудованих у містах, коло власників можна визначити згідно з договором забудови або ж рішенням щодо виділення земельної ділянки в користування для будівництва, – відзначає Андрій Арнаут, – то, що стосується сільських домобудівництв, надання довідки сільради з перерахуванням кола осіб, які жили в будинку за станом на 14 квітня 1991 року, вже не є достатньою для держреєстратора підставою. Також неможливо оформити і право власності на земельну ділянку, на якій розташовано будинок, тому що при виготовленні технічної документації або ж проекту відведення на виготовлення свідоцтва на право власності на земельну ділянку знову ж потрібна наявність правовстановних документів на будинок.

Ці недогляди в законодавстві створили замкнене коло. Адже, з одного боку, щоб зареєструвати право власності на будинок, від вас вимагають правовстановні документи на земельну ділянку. З другого боку, коли ж ви спробуєте зареєструвати право власності на земельну ділянку, вам необхідно буде представити аналогічні документи на бу­динок!

– Зіткнувшись із численними звертаннями своїх виборців, – пояснює депутат райради А. Арнаут,– в основі яких лежать проб­лемні питання реєстрації прав власності на нерухоме майно та їхніх обтяжень, я й звернувся з відповідним депутатським запитом.

Беручи до уваги, що тепер інтереси Ізма­їльської районної ради на рівні державних органів представляє Всеукраїнська асо­ціація органів місцевого самоврядування «Українська асоціація районних та обласних рад» депутатський запит А. Арнаута, одно­стайно підтриманий його колегами, і був надісланий за відповідною адресою.