Ще в радянські часи сягає корінням проблема «загублених» гектарів. Тоді, в період колгоспно-радгоспного господарювання, невраховані орні площі додавали великого плюса партноменклатурі в плані звітності про щедрі намолоти.
Нині кожна сотка землі – на вагу золота, адже плата за її оренду йде на розвиток села. Ще на зорі незалежності тодішня районна влада намагалася дати лад обліку в землекористуванні. Якось один із керівників, залишивши після оперативної наради голів сільських рад, суворо наказав їм: «Що хочете робіть, але щоб через тиждень 10 тисяч гектарів віднайшлися!»
Скільки родючих гектарів «у тіні» – поки що не може озвучити ніхто. Подейкують про тисячі! Від минулого року цією проблемою займається спеціально створена при Любашівській райдержадміністрації робоча група з питань обліку фактичного землекористування. Було зібрано докладну інформацію про використання земель сільськогосподарського призначення по сільських і селищних радах. Встановлено розходження щодо обліку земель сільськогосподарського призначення по сільських радах. За цими матеріалами розроблялися заходи стосовно землекористувачів. Міжрайонна державна податкова інспекція провела дорахування, а райдержадміністрація уклала тимчасові угоди про оренду. Наприклад, впродовж 2012 року було укладено 442 короткострокові (до одного року) договори про оренду земельних ділянок державної власності в межах та за межами населених пунктів загальною площею понад 5830 гектарів. Це поповнило скарбницю на
4 мільйони 976 тисяч гривень. Такі заходи сприяли максимальному унеможливленню неоплатного та реалізації єдиного порядку платного користування земельними ділянками. Водночас забезпечено додаткові надходження до місцевих бюджетів. Та й загалом використання земельних ресурсів стало раціональнішим.
Сьогодні копітка робота у цьому напрямі триває. Фахівці на чолі з керівником робочої групи, заступником голови райдержадміністрації Олександром Пірогом, працюючи в кожній сільській раді, клаптик до клаптика складають мозаїчне полотно з паїв, земель запасу та держрезерву. Говорити про остаточні результати ще зарано, проте є реальні перспективи, що все буде зроблено належним чином і орні гектари таки буде легалізовано.
Одним із актуальних питань є розмежування земель державної та комунальної власності, що зрештою дасть можливість органам місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання про використання ділянок, отримуючи додаткові надходження до місцевих бюджетів і витрачаючи ці кошти на громадські потреби. З обласного бюджету на це було виділено понад 300 тисяч гривень, що дало змогу провести відповідну роботу в усіх населених пунктах району. Також коштом обласного бюджету розмежовано землі державної та комунальної власності й за їхніми територіями.
Представник Держкомзему в Любашівському районі Олександр Щербатий виступив на засіданні райради з аналізом виконання районної програми щодо розвитку земельних відносин та охорони земель, розрахованої на 2011 – 2013 роки. Він зазначив, що є істотні проблеми, які певною мірою перешкоджають реалізації державної політики щодо використання та охорони земель. Це, зокрема, порушення науково обґрунтованої системи сівозміни. Так, на сьогодні керівники лише трьох господарств мають на руках відповідні рекомендації вчених-аграріїв. До земельних проблем також потрібно додати неналежне проведення рекультивації занедбаних і малопродуктивних угідь. Крім того, не визначено межі прибережних захисних смуг річок і водоймищ, а також територій, що перебувають під особливою охороною. Потребують врегулювання відносини з підприємствами, установами та організаціями, які своєю діяльністю обмежують права власників земель і землекористувачів. А загалом використання земель здійснюється без техніко-економічних обґрунтувань. Немає довгострокових програм регулювання земельних відносин на місцевому рівні, а новостворені сільськогосподарські підприємства не забезпечені належними планово-картографічними матеріалами та інформацією про стан ґрунтів. На вирішення цих питань, окреслених програмою розвитку земельних відносин та охорони земель, розрахованою на 2011 – 2013 роки, мали використовуватися кошти, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва і зберігаються на спецрахунках районних, сільських, селищних рад. Однак істотних надходжень немає, а залишки коштів вкрай малі, і планувати проведення робіт за програмою поки що немає можливості.
Велике занепокоєння викликає господарювання одноосібників, яких налічується 1700. За словами фахівців, більшість із них господарюють нераціонально, шкодять власним наділам і довкіллю. Використовуючи ледве придатне насіння, врожаї отримують невисокі. Відсутні фінансові ресурси на фітосанітарний обробіток посівів і боротьбу з бур’янами та шкідниками. А безнастанне сіяння соняшнику по соняшнику призводить до катастрофічного виснаження ґрунтів. Тому питання відновлення родючості орних площ також стоїть гостро. Нормальним вмістом гумусу у ґрунтах можуть похвалитися лише поодинокі сільгоспвиробники, які дружать із тваринництвом.
