Далеко позаду залишилося перше літнє свято – Міжнародний день захисту дітей. Як завжди урочисто, як завжди з подарунками, безкоштовним відвідуванням атракціонів, зоопарку, і, як завжди – з обіцянками меценатів і спонсорів про допомогу і всіляку підтримку дітей з малозабезпечених верств населення.
Деякі з цих обіцянок зависли у повітрі, ніби розтанули. Хоча проблеми залишилися…
Це, зокрема, стосується реабілітації дітей з діагнозом, який у наш час усе частіше й частіше звучить вироком для батьків – ДЦП (дитячий церебральний параліч). Фахівці розрізняють кілька форм захворювання, однак усі вони характеризуються такими патологіями: порушена координація рухів, розвиток контрактур, гіпертонусу або атрофії м’язів. З боку нервової системи можна спостерігати підвищену емоційну збудливість або, навпаки, інертність психіки.
Велике значення для відновлення рухової активності і соціальної адаптації хворої дитини мають перші місяці і роки від дня прояву захворювання. В Одесі є два центри, де безкоштовно провадиться діагностика і лікування дітей – це інститут реабілітації імені Януша Корчака та Одеський дитячий реабілітаційний центр («Будинок з ангелом» – як називають його одесити). Враховуючи, що інститут ім. Я. Корчака спеціалізується на реабілітації осіб з відхиленнями психофізичного розвитку, для хворих з діагнозом ДЦП єдиною надією на відновлення і одужання залишається «Будинок з ангелом». У центрі широко використовуються методи лікувальної фізкультури, лікувально-навантажувальні костюми «Аделі» і «Гравітон» («костюми космонавтів»), методи Войта-терапії та Бобата-терапії, а також фізіо- і сенсорна терапія, лікувальне плавання для дітей молодшого віку, Монтессорі – і арттерапія. Тут роблять усе для того, щоб дитина адаптувалася, чогось навчилася і змогла повноцінно увійти в суспільство.
З дітьми, що перебувають на лікуванні, за необхідності корекційні заняття провадять логопед, дефектолог, психолог. За два тижні лікування співробітники навчають матерів, як правильно робити вправи для розроблення дитячих м’язів, зміцнення хребта. Крім цього, у центрі є пристосування, на яких навчають правильно ставити ноги, ходити, і займатися цим потрібно постійно, тому що все швидко забувається, і через два дні м’язи не пам’ятають того, що вже було напрацьовано.
Здавалося б, усе просто і чудово. Але, на жаль, – не так гладенько, як хотілося б. Офіційно у центрі пацієнт проходить за рік два курси лікування, а це дуже й дуже мало. Реабілітація важлива саме до 18-ти років доки формується організм і доки дитина росте. Підвищений тонус м’язів дуже серйозно обмежує рух, погіршується постава, виникає ризик сколіозу та інших захворювань, зовсім не рідкісне явище – психічні порушення і розумова відсталість.
Масаж покликаний знизити рефлекторний тонус м’язів, поліпшити кровообіг. Тому масажі бажано робити не рідше, ніж через 2 – 2,5 місяці. У центрі так часто проходити курс лікування просто неможливо, а користуватися послугами приватних масажистів (по 80 – 100 гривень за сеанс) не всім батькам по кишені.
Крім масажу, велике значення для одужання дитини має така процедура як ЛФК. Це не що інше, як терапія, при застосуванні якої цілком адекватні біологічні шляхи відновлення захисних, пристосувальних, компенсаторних властивостей людського організму з метою знищення патологічних змін у ньому. Поряд з руховими здібностями, поліпшується здоров’я загалом, психо-емоційний стан пацієнта, підвищується імунітет.
Позитивні ефекти, що досягаються під час заняття хворих дітей на ЛФК, – не що інше, як результат постійних комплексних тренувань організму в цілому. Справа у тому, що розвиток м’язів під час занять відбувається за тим самим механізмом як для хворих, так і для здорових людей. Різниця лише у термінах і завданнях. Для дітей з діагнозом ДЦП дуже важливо дотримуватися режиму, чіткої періодичності тренувань. Слід розуміти, що процес цей дуже складний і тривалий. У приватних клініках вартість одного сеансу ЛФК хребта, як і сеанс масажу, варіюється в межах 80 – 100 гривень. От і виходить, що курс лікування малюка, який складається з 10-ти сеансів ЛФК і масажу для матері, яка одержує від держави 1000 – 1200 гривень компенсації щодо догляду за дитиною, є непереборною соціальною, моральною і економічною перешкодою.
Велику роль у реабілітації відіграє і відвідування басейну.
Усім відомо, що вода має чудові релаксуючі властивості. У той же час «спілкування» з водою додає сили і життєвої енергії, підвищує тонус м’язів. Чудово справляється вода і зі стресами та депресіями. Крім того, у басейні можна навчити дитину різним рухам. Якщо вона погано пересувається по землі, то у воді це в неї вийде набагато краще. Під час плавання задіяні всі м’язи, навіть ті, які на суходолі практично неможливо накачати. Також плавання допомагає уникнути сколіозу, адже постійне сидіння у візочку викривляє хребет, а регулярні заняття у воді дозволяють вирівняти його до максимальних меж.
Сьогодні заняття в басейні не провадяться навіть у «Будинку з ангелом», отож такий вид реабілітації залишається «блакитною мрією» для багатьох дітей та їхніх батьків.
Не так давно з міського департаменту щодо прав інвалідів громадської організації «Особливі діти» повідомили про можливість безкоштовного проведення занять діток у басейні. Батьки склали список тих, хто особливо потребує реабілітації, подали його до департаменту, і… одержали відмову, мотивовану тим, що для кожної дитини потрібен індивідуальний тренер. Батьки запропонували замість тренера обрати когось із батьків, хто буде на громадських засадах займатися з дітьми. Представники влади спочатку погодилися, пізніше – знову відмовили, пояснюючи відмову тим, що у батьків немає інвалідності, а отже – вони не мають права безкоштовно відвідувати басейн. Так, інвалідності, слава Богу, у батьків немає, але у багатьох мам проблеми з хребтом, тому що їм у буквальному значенні доводиться постійно тягати дітей на собі. Але кого це цікавить?
Враховуючи фінансове становище більшості батьків і вартість реабілітації у приватних клініках, надія на допомогу найчастіше покладається на «Будинок з ангелом», хоча всі чудово розуміють, що цей центр теж не безрозмірний і прийняти всіх охочих просто не може. Як відомо, одеситам набагато складніше потрапити до нього і стати на облік, ніж тим, хто приїжджає з інших регіонів. Багатьом одеситам з різних причин відмовляють. З’явилася ще одна перешкода – якщо раніше можна було поставити дитину на облік до 7-ми років, то тепер уже після трьох років неможливо потрапити до «Будинку з ангелом» для одержання лікувальної допомоги.
Якщо все буде тривати у тому ж дусі, і чиновники будуть згадувати про дітей-інвалідів тільки кілька разів на рік – у День захисту дітей та у День інвалідів, відбуваючись цукерками і обіцянками, то жоден «Будинок з ангелом» не вмістить усе зростаючий потік дитячої інвалідності.
Можливо, це обмеження у віці – перший дзвіночок, який через кілька років перетвориться у дзвін по нашій країні, адже вона стає країною інвалідів.
А що ж з безкоштовними путівками для дітей з ДЦП? За ідеєю, щомісяця на місто виділяють по чотири путівки, але у поліклініках цих путівок днем з вогнем не знайдеш, особливо у літній період… Коментарі, як кажуть, зайві.
