Понад півтора мільйони доларів щороку витрачають українські компанії на купування фальшивих сертифікатів справжності (наліпок COA), якими намагаються замінити придбання ліцензійного програмного забезпечення корпорації «Microsoft» і ввести в оману представників правоохоронних органів під час перевірок.
За словами партнера юридичної фірми «Лексфор» Владислава Шаповала, багато хто свідомо йде на цей крок у спробі заощадити, однак є й такі, що купують підробки через незнання.
– У кожному разі наліпка фальшивих сертифікатів справжності не легалізує використання продуктів «Microsoft» і не звільняє від юридичної відповідальності за порушення авторських прав.
Правоохоронні органи поінформовані про проблему та способи розпізнати підробку, а надруковані на наліпках ключі можуть бути заблоковані, – відзначив В. Шаповал.
Ресурси, які поширюють фальшиві наліпки, заявляють, що вони справжні, але ретельний аналіз виявив низку відмінностей. Так, замість металізованої – блискуча смужка, на якій відсутній мікропринт із текстом «Microsoft Genuine». Написи на наліпці (OEM Software, назва продукту, ключ активації та номер ліцензії) стираються при легкому механічному впливі. Основа фальшивого сертифікату – неоднорідна і погано приклеюється до корпусу комп’ютера. Крім того, деякі зразки мають ознаки повторного використання.
– Купування підроблених наліпок – зайва витрата грошей. Вона не рятує від ризиків, пов’язаних із використанням неліцензійних програм, і в довгостроковій перспективі таке заощадження може обійтися дуже дорого. Ми рекомендуємо замовникам звертатися до наших сертифікованих партнерів і уникати сумнівних пропозицій, щоб бути впевненими, що вони купують справжнє програмне забезпечення «Microsoft», – підкреслив керівник департаменту захисту інтелектуальної власності компанії «Майкрософт Україна» Юрій Омельченко.
За даними юридичної фірми «Лексфор», за червень – вересень працівниками міліції виявлено 59 фактів порушення авторських прав «Майкрософту», на підставі чого юридичним представником корпорації ініційовано кримінальні й адміністративні провадження за підозрою у використанні неліцензійного програмного забезпечення. Серед них: 27 – проти підприємств, 20 – проти розповсюджувачів піратських копій продуктів «Microsoft», 10 – проти установлювачів піратських копій продуктів «Microsoft», а також два – проти власників інтернет-сайтів, що поширюють контрафактне ПЗ в мережі. Раніше Дніпропетровський апеляційний господарський суд виніс три ухвали на користь «Microsoft», загальна сума вдоволених позовних вимог корпорації склала понад 260 тисяч гривень.
