Наш край став другою батьківщиною для представників різних народів.
Як живуть вони у Савранському районі, як оцінюють своє становище та про що мріють, – йшла мова на зустрічі у районній бібліотеці для дорослих.
Захід розпочали директорка централізованої бібліотечної системи Світлана Стукаленко та бібліотекарка другої категорії Інна Корягіна. Вони ознайомили присутніх зі статистичними даними про кількість національних меншин загалом в Україні, в Одеській області та Савранському районі зокрема.
Так, більшу частину свого життя прожила в селищі Саврань болгарка Донна Левашко. Оглядаючи пройдений шлях, жінка ніскільки не шкодує за тим, що довелося свого часу виїхати із рідних місць і оселитися на березі Південного Бугу. Тут вона створила сім’ю, облаштувала свій дім, виховала сина. Тож тепер вона впевнено називає Саврань – своєю рідною домівкою.
Болгарка Тетяна Дужій, живе у селі Вільшанка. Вона теж знайшла у нашому районі вірних друзів, тому вдячна долі за все.
Свої життєві історії розповіли росіянка Тетяна Салюк, кореєць Геннадій Кім, вірменка Лейла Чілінгарова та білорус Володимир Андріюк.
Наприклад, Геннадій Кім як професійний художник обрав багатий на ліси та ріки Савранський район, щоб тут, помалювати з натури. А вийшло так, що і сам тут оселився, і сім’ю перевіз. Cеред його робіт є ціла колекція картин, яку він назвав «Краєвиди Савранщини», тим самим засвідчивши свою любов до другої батьківщини.
Присутня на заході начальник відділу культури райдержадміністрації Валентина Бондаренко слушно зауважила про толерантне ставлення один до одного представників різних національностей, необхідність подальшого збереження та розвитку культурних традицій. Тут свою роль відіграють культосвітні заклади. Зокрема, тісна співпраця районної бібліотеки для дорослих з етнічними громадами, людьми різних національностей приносить позитивні плоди єднання етнічних груп, які живуть у районі, сприяє підвищенню їхнього освітнього, культурного та духовного рівня.
