Коли Ігор Варкан отримав ордер на квартиру в одному з гуртожитків Фрунзівки, навіть не вірив такому щастю. Він – сирота, не один рік чекав своєї черги і ось нарешті доля посміхнулася, подарувавши шанс на достойне життя.
Змалечку Ігор пізнав немало лиха. Батьки розлучилися, а матір (нині покійну) через пристрасть до оковитої позбавили батьківських прав. Хлопця і його молодшу сестричку виховували бабуся з дідусем. Саме від них діти-сироти пізнали справжню материнську ласку і любов, навчилися добру і людяності.
Після закінчення школи Ігор навчався у Фрунзівському професійному ліцеї, має спеціальність «Лісник. Єгер», але йому більше подобається робота на будівництві. Та й заробітки тут більші.
– Мені дали житло в березні минулого року, – говорить І. Варкан. – Звичайно, в приміщенні треба було зробити ремонт. Але це мене не лякало, бо вмію робити все своїми руками. Крім доходу, який отримував на будівництві, у бабусиному обійсті ростив худобу, обробляв присадибну ділянку. Всі кошти йшли на ремонт житла, тож нинішній 2014 рік я вже зустрічав у своїй квартирі!
Сьогодні на всіх рівнях влади приділяється велика увага забезпеченню житлом дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Розроблені спеціальні державні та регіональні програми, які дають можливість вирішувати цю надзвичайно гостру соціальну проблему.
Завдяки їх реалізації, у минулому році 17 дітей-сиріт Фрунзівського району були забезпечені власним житлом. Як повідомили фахівці служби у справах дітей райдержадміністрації, чотирьом із них придбали будинки за рахунок коштів Фрунзівської і Затишанської селищних рад, про інших подбали опікуни.
Кількість придбаного житла була б дещо більшою, коли б не виникало проблем з надходженням платежів через казначейську службу. Бо виходить так: спочатку необхідно нотаріально оформити договір купівлі-продажу житла, а після цього чекати надходження коштів з обласного бюджету. Той, хто продає будинок, не ризикує віддавати його новим господарям «під чесне слово». Люди хочуть отримати гроші без зайвих умов і хвилювань. Щось подібне сталося в минулому році – для дітей, позбавлених батьківського піклування, вже знайшли житло, зійшлися в його вартості, та, через складну процедуру отримання грошей, господарі рішуче відмовилися продавати будинок.
– У нашому районі на квартирному обліку перебуває 21 дитина-сирота та 20 дітей, позбавлених батьківського піклування, – коментує ситуацію голова райдержадміністрації Павло Шестопалюк. – Вирішення їх житлових проблем планується за рахунок обласного, районного та місцевих бюджетів. Ми провели детальний аналіз і визначили кількість дітей, яких необхідно забезпечити житловою площею у першу чергу. Тож у залежності від того, як складатиметься нинішній бюджетний рік, ці витрати будуть максимально враховані. Я не можу сказати, що в нашому районі проблема забезпечення житлом дітей-сиріт стоїть надзвичайно гостро. Поки що ми її поступово вирішуємо. Але, у разі необхідності, будемо клопотатися перед вищими органами влади про реконструкцію приміщення казарми колишньої військової частини у Фрунзівці, де можна облаштувати гуртожиток. Звичайно, про це говорити поки що передчасно, але і такий варіант ми розглядаємо.
