Свято визволення від німецьких окупантів відзначили у селищі Велика Михайлівка. Про те, що урочистості готували незвичайні, свідчила і святково вбрана центральна площа. Тут змонтували та уквітчали трибуну, оформили тематичне панно, а від самого ранку лунали мелодії у виконанні духового оркестру дитячої музичної школи.
Учні в солдатських пілотках, із квітами та повітряними кульками вишикувалися в шеренгу. Всі очікували появи головних винуватців свята – ветеранів Великої Вітчизняної війни. Фронтовиків зустріли шквалом оплесків. Зручно розмістившись на лавках «ГАЗа», вони уважно стали слухати виступи з трибуни.
Того дня на адресу визволителів сказали багато теплих слів вдячності – за їхній подвиг у боротьбі з фашизмом, за відбудову країни після війни, за взірці мужності та героїзму. Щирими та змістовними були промови голови районної ради Віталія Гіріна, голови районної організації ветеранів України Валентини Гамар та місцевої жительки Марії Богаченко, яка розповіла про дні визволення селища. Але найнеочікуванішим стало вручення ветеранам ювілейних медалей на спомин про визволення Великої Михайлівки. Вони виготовлені на замовлення селищної ради і вручені лідером громади Тетяною Жарською.
Після прийняття Всеукраїнської естафети пам’яті «Слава визволителям України» від делегації Ширяївського району посеред площі розгорнулася зворушлива хореографічна постановка. Учні місцевих шкіл зобразили сцени початку війни, бойових дій, втрати друзів і радісної миті Перемоги. У багатьох людей боляче стискалося серце і наверталися непрохані сльози, коли жінка в образі матері схилилася над могилкою солдата, коли посеред площі винесли великі портрети загиблих земляків… Воістину, ті страшні роки війни не підлягають забуттю.
На завершення урочистостей всі рушили до пам’ятника загиблим фронтовикам та стели, присвяченої воїнам-афганцям, і вшанували полеглих хвилиною мовчання. Надвечір відбулася хода пам’яті, проведено заупокійний молебень, а в небо було запущено святковий салют.
Втішно, що великомихайлівці провели урочистості не для «галочки», вкладаючи в організацію святкувань всю свою душу. Генератором багатьох ідей стала селищний голова Тетяна Володимирівна Жарська, яка зуміла згуртувати колектив однодумців і вразити не лише земляків, а й делегацію з Ширяївського району. Значну фінансову підтримку в організації урочистостей і святкового обіду надали місцеві підприємці.
Того дня ніхто з ветеранів війни не був забутий. Селищний голова Тетяна Жарська разом з головою районної організації ветеранів України Валентиною Гамар відвідали всіх, хто за станом здоров’я не зміг взяти участі в урочистостях. Треба було бачити, як раділи колишні фронтовики гостям! Їм не стільки важливими були квіти і ювілейні медалі, як увага і щире піклування місцевої влади. З усього видно, що
Т. Жарська і В. Гамар доволі часто відвідують ветеранів, бо навіть сліпі дідусі впізнавали їх за голосом...
