Він 16 років тому взявся за сільське господарство. Ризикнув. А може й не усвідомлював, який важкий тягар упаде на плечі. Та боятися й озиратися – не в його характері. А довіру людей був готовий виправдати. Вони не помиляються, їх розмовами в оману не заведеш. Та коли ж усе до діла і по справедливості – підуть за тобою.
Ось так на землях Кам’янської сільської ради з’явилося сільськогосподарське підприємство «Єдність», де авторитет керівника – беззаперечний, а його здатність не зупинятися на досягнутому та самовіддано працювати стала основою виробничих відносин.
Олег Миколайович Ніцевич – на вигляд упевнений і спокійний, та все ж він – у постійній тривозі та роздумах про землю та людей, що працюють на ній. Саме він мав би стати героєм цієї публікації. Але ж ні, його погляд на нашу зустріч інакший.
– Ви не уявляєте, як важливо у сільському господарстві бути всім єдиною надійною командою, – починає розмову Олег Миколайович.
По телефону запрошує зайти до його невеличкого кабінету головного бухгалтера Людмилу Грисюк, головного економіста Марію Боржемську, головного агронома Віктора Сорича, головного інженера Олександра Гусаченка, відповідального за порядок у господарстві Володимира Бокія. І вже якось по-сімейному, з гордістю за кожного, веде далі:
– Звичайно, не всі, хто приходить на роботу, приживаються у нас. Вимоги високі. Та хіба можна залишити недоєну корову або не довести до ладу техніку? Тому залишаються працювати саме ті, хто не просто заробляє, а й вболіває за справу. Сьогодні хороший механізатор – знахідка. У нас є трактористи, з якими ми радимося, як краще провести ту чи іншу технічну операцію, щоб дотриматися технології обробітку і не нашкодити землі. Ця весна нас не радувала дощами, та все ж ячмінь за таких погодних умов на наших землях дав максимум можливого.
– Зробили все, що треба було за технологією, і вже побачили результат, – долучається до розмови головний агроном.
По його засмаглому обличчю розумієш, що не в кабінетах він визначав стратегію врожаю, а під палючим сонцем, поруч із механізаторами, від яких залежить правильний обробіток посівів.
«Єдність» – чи не єдине в районі сільськогосподарське підприємство, що зробило крок до завершеного виробничого циклу в галузі тваринництва. Адже на сьогодні воно економічно себе не виправдовує. Тому ферми порожні, руйнуються свинарники, збіднілими на органіку стали землі. Над усіма цими проблемами в господарстві працювали разом.
– Ми за останні десять років багато про що передумали: як зробити так, щоб господарство було рентабельним, а люди задоволені своєю роботою. Зрозуміли, що шлях один – розвиватися, виробляти не тільки сировину, а й готову продукцію, – продовжує нашу розмову головний економіст Марія Петрівна, яка працює в господарстві вже багато років. – Просто вигодовувати свиней і здавати їх на м’ясо справді не вигідно. Поки та копійка повернеться – рік мине. А нам треба вкладати кошти в оновлення та розширення тваринництва.
В господарстві сьогодні тваринництво справді розвивається. Починали з трьох корів, а зараз мають півсотні голів. Понад 900 овець, підростають качки, 650 свиней. Відремонтовано старі, будуються нові свинарник та загін для овець. Скрізь лад, чітко організовано роботу по змінах. Є де зберігати зерно, корми для худоби, утримання якої дає можливість вносити органіку на поля.
У свинарниках і корівниках завжди охайно. Особливо вражає корпус, де новонароджені поросятка: на свіжій соломі в біленьких загонах із освітленням, що дає тепло. Таке собі поросяче пологове відділення. Для кожної свиноматки – свій загін. Всі тварини вчасно нагодовані, на подив чистенькі.
Коли керівництво підприємства дійшло спільної думки, що треба переходити на завершений цикл виробництва – самим переробляти і реалізувати продукцію – взялися за перебудову старих приміщень. Сьогодні мають добре облаштовані м’ясний і молочний цехи, зал для готової продукції, допоміжні приміщення. Все виготовляють своїми руками, як удома. Тому й смак у продукції особливий. А для робітників облаштовано кімнату відпочинку, прекрасну сучасну їдальню. Є де жити тим, у кого домівка далеко, але вирішили працювати тут, де можна заробити. Вдоволені працівники добрим триразовим харчуванням, за яке оплата – можна сказати, умовна. Так, наприклад, повноцінний обід – 3 гривні 34 копійки.
– Спочатку на районних ярмарках пропонували м’ясо, молоко, сир, ковбаси, сало, вершки, масло, – говорить головний бухгалтер Людмила Миколаївна. – Зрозуміли, що люди охоче купують нашу продукцію. Самі виробляли, самі продавали. І бачили, що таким шляхом господарство може мати прибуток. Два роки тому вирішили відкрити торговельну точку, де будемо реалізувати власну продукцію. Виявилося, що попит є. Сьогодні продаємо свинину, баранину, вироби з м’яса та молочну продукцію через торговельні точки у Біляївці (на вулицях Комінтерна, Леніна та на «Лобанівці») та в селі Яськи.
Нелегко сьогодні аграріям у проміжках між дощами зібрати вирощене, не втратити якість зерна. Скільки тривог і очікувань треба пережити, скільки мужності та мудрості треба мати, щоб не опускалися руки навіть при невдачах!
Назва сільськогосподарського підприємства – «Єдність» – відповідає стилю роботи. Всі, з ким довелося спілкуватися, одностайні в тому, що з таким керівником і вмілим господарем, як Олег Миколайович, можна гори перевернути.
