Три проблеми, названі на прес-конференції в.о. заступника голови Одеської обласної державної адміністрації Михайлом Кучуком, є осередком тривог за найближче майбутнє.

Найважливіша з них – опалення. Є рішення відпускати області на 30% менше газу, ніж вона звикла споживати. Переговори з Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства про збільшення подавання газу поки що безуспішні. 

Проте М. Кучук запевнив, що скорочення обсягів блакитного палива не створить великих незручностей для жителів, зокрема й приватного сектору. Цьому має сприяти ретельна підготовка всіх котелень і опалювальних систем до холодного періоду. Особливо багато уваги приділено великим котельням, фінансованим із бюджету, які поглинають до 90% подаваного газу для забезпечення жител теплом. У щільно населених містах – таких, як Ізмаїл, Южне, Іллічівськ, Білгород-Дністровський, проводяться технічні заходи, спрямовані на заощадження газу.

Одним із них є перехід на спалювання пелетів, пресованої тирси та інших видів альтернативного палива. Це незначне заощадження, проте для сільських місцевостей істотне.

Все так само заводить в енергетичний тупик робота Одеської ТЕЦ, яка потребує 25% газу для опалення, що надходить до області. Експертний висновок стверджує, що жодні технічні заходи не посприяють зниженню витрат газу в старих котлах цього виробника тепла. Це дає підстави зажадати від міністерства більших порцій газу. Але не дає надії на позитивну відповідь.

Найреальнішою «енергоощадною технологією» вбачається початок опалювального сезону із запізненням на стільки днів, на скільки дозволить погода. І закінчення його раніше терміну. Інтенсивність опалення варіювати згідно з атмосферною температурою. Планується також подовжити зимові канікули для школярів, а класи опалювати так, щоб квіти в горщиках не померзли.  

Доведеться заощаджувати і електро­енергію. Принцип заощадження аналогічний: Національна комісія з регулювання електроенергії скоротила постачання області й за обсягами споживання, і за потужністю. При прогнозованих недостачах газу та вугілля у країні обмеження – єдиний вихід із ситуації.

– Згідно з відпрацьованою схемою, заощадження електроенергії проходитиме як за рахунок підприємств, яким належить працювати за графіком, так і за рахунок згортання діяльності розважальних і торговельних центрів, офісних приміщень, – говорить М. Кучук.

За його словами, ці заходи не позначаться на споживчих запитах населення. А підприємства будуть «викручуватися».

Третя проблема – будівництво висотних будинків у приватному секторі, що викликає протест у його мешканців. 

За словами М. Кучука, умови для появи багатоквартирних житлових будинків у зонах приватної забудови створює розбалансованість відносин між місцевими й державними органами влади.

На жаль, будови не можна визнати незаконними. Яскравим прик­ладом є спорудження п’яти­по­верхового будинку чи то готе­лю, чи то житлового будинку на Люст­дорфській дорозі, 89. Тут будівельна компанія прихопила 4 сотки приватизованої землі, відведеної під фруктовий сад. У будівельників є дозвіл управління архітектури міста та висновки експертів на користь проекту, виконаний приватною компанією, що має ліцензійне право давати такі висновки, Тож дії кмітливих зодчих узаконені. 

На інші будинки, споруджені в такій же нешанобливій до людей манері, у їхніх власників також є документи, видані різними структурами й органами влади. Ці об’єкти вже стоять, і знести їх неможливо. 

Загальною турботою є також довгобуди. Люди, які внесли гроші в каси будівельних компаній, роками чекають, коли їх заселять у нові квартири. Директори цих компаній мають звичай зникати з отриманими грішми, а своїх зобов’язань щодо забезпечення житлоплощею не виконувати. На об’єктах, де для завершення будівництва залишається вкласти порівняно невеликі суми, вихід зі становища можливий.

А, наприклад, у випадку, як в Одесі на вул. Головківській, 5, де тільки вбито перші палі, бюджет зі своєю скромною допомогою неспроможний. Прокуратура розглядає ці ситуації такими ж тривалими роками, якими ведеться будівництво. Міліція жодних заходів щодо компаній, які взяли гроші й не спорудили будинок, не вживає. І не порушує кримінальних справ проти недбайливих будівельників. Спонукати їх виконати контрактні зобов’язання в примусовому порядку не видається за можливе. Правоохоронні органи навіть не з’ясовують, куди пішли гроші ошуканих вкладників.

Є підстави припускати, що більша частина недобудів буде доведена до щасливого фіналу в першій половині 2015 року, говорить М. Кучук. Будинку, вірніше його фундаменту, на Головківській, 5 це припущення поки що не стосується.