До редакції газети «ОВ» звернулися по допомогу жителі Кодими, які розповіли, що вже кілька років родина Козленків, яка проживає в центрі міста, не може не тільки скористатися своїми господарськими прибудовами, а й не має спокою на власному обійсті. Причиною цих незручностей став торговельний центр, який розташувався поруч, точніше його прибудова, де власник магазину влаштував кафе. Заклад працює до пізнього вечора, так само довго лунає звідти гучна музика. Всі спроби мирно владнати ситуацію з розпорядником торговельного центру не дали позитивних результатів.
Крім того, прибудова розташована на межі, і її дах звисає на паркан. Між будинком і прибудовою відстань один метр. А водночас пункт 3.25 державних будівельних норм «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень ДБН 360-92» вимагає дотримання протипожежних розмежувань між житловими будинками відповідно до ступеня їх вогнестійкості – від 6 до 15 метрів. Вода з покрівлі піднавісу під час дощів заливає подвір’я і господарські споруди, псує будинок. Та й навколо торговельного центру немає водовідведення, і дощова вода, грунт та пісок із-під плиток зсовуються на земельну ділянку Є. Козленка. Хоча за нормами стічні води мають бути спрямовані на власну ділянку. Кафе не обладнано шумо– та звукоізоляційними матеріалами, а його власник, як зазначають Козленки та інші сусіди, не дотримується норм і правил роботи музичної апаратури. Це змусило власника сусіднього будинку Євгенія Григоровича Козленка звернутися до державних інстанцій у пошуках захисту своїх прав.
– Ми плаваємо. Стіни будинку пліснявіють, а у підвалі стоїть вода, я не можу його використовувати для господарських потреб, – скаржиться Олена Феодосїівна Козленко.
Але звертання гр. Козленка до міської ради, правоохоронних органів, архітектурного відомства, райдержадміністрації із проханням зобов’язати розпорядника майном Станіслава Васильовича Крещенського усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, житловими та господарськими прибудовами, зробити водовідведення та використовувати музичне озвучення тільки в приміщенні кафе (не в прибудові і не на вулиці) в межах допустимих санітарних норм за два роки не мали жодних позитивних наслідків.
Більше того, коли гр. Козленко спробував сам зняти дах з паркану, його протримали в райвідділі міліції дві години, розповідаючи, скільки добра для міста зробив його сусід (в жодному разі не нівелюю його заслуги перед містом). При цьому правоохоронці забули, що і Євгеній Григорович Козленко – шанована у районі людина, грамотний фахівець-стоматолог, у якого лікуються цілі династії кодимчан і не тільки. Що він, захищаючи честь району на різних рівнях, посідав призові місця на спортивній ниві. Та й загалом уся його сім’я – це фахові медики: стоматологи, епідеміологи, кардіологи, хірурги, які стоять на варті здоров’я людини і суспільства загалом. Думаю, цілком справедливо прозвучало запитання його доньки: «Невже батько не заслужив на елементарні людські права? Невже гроші правлять бал?»
Стаття 11 Конституції України говорить, що використання майна не мусить завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі. Однак звертанням до міськради гр. Козленко викликав вогонь на себе. Комісія, яка була створена при міськраді, перевіряла документи у заявника, вимірювала його обійстя на предмет зайвих метрів.
На запит начальника районного відділу внутрішніх справ Віталія Юхимовича Мельниченка виконавчий комітет Кодимської міськради 30 вересня 2013 року дав відповідь, що в переліку об’єктів громадського харчування, розташованих на території м. Кодима, кафе за адресою: вул. Леніна, 89 відсутнє. «Господарем торговельного комплексу «Стінол» самовільно переобладнано та відкрито, без будь-яких дозвільних документів, об’єкт громадського харчування. Тому виконавчим комітетом Кодимської міської ради планується проведення відповідних заходів в межах існуючого законодавства щодо примусового закриття вище вказаного закладу».
Однак інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області повідомила гр. Козленкові, що «перевіркою з виїздом на місце 10.04.2014 року встановлено, що на земельній ділянці за адресою: вул. Леніна, 89, м. Кодима, Одеська обл. знаходиться комплекс будівель «Торговельного центру». Комплекс оформлений на гр. Крещенського Дмитра Федоровича на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно (серія, номер, рік), який помер 6 грудня 2012 року (свідоцтво про смерть)… Станом на 10.04.2014 р. власник «Торговельного центру» та комплексу будівель відсутній, у зв’язку з тим, що ніхто не набув права власності на спадкове майно. У технічному паспорті на генеральному плані відсутні відмітки про самовільні будови або невідповідності у розмірах. Фактичне розташування об’єктів забудови відповідає наданому технічному паспорту об’єкта». Не парадокс? Торговельний центр – безгоспний, а прибудови – невидимки.
Щодо обмеження шуму з 22.00, то міськвиконком запевнив сусідів, що провів бесіду з
гр. Крещенським С.В., роз’яснивши йому вимоги законодавства щодо захисту населення від впливу шуму. Також їм рекомендовано повідомити дільничникові про порушення, а той має скласти протокол на розгляд адміністративної комісії.
Та все це має гарний вигляд тільки на папері. В реальному житті ніхто ніяких заходів не вживає. Прибудова (300 кв.м) торговельного центру як звисала на паркан дахом висотою 5 метрів, так і звисає. Музика аж нітрохи не стала тихішою.
– Ми шукаємо шляхів вирішення даного питання. Міськвиконком писав до різних інстанцій, які мають важелі впливу на гр. Крещенського. Але всі вони «з’їхали» на міськвиконком. Одні відписуються, що відсутній власник даного торговельного центру, інші кажуть, що це справа органів місцевого самоврядування. Міськрада нині готує документи до суду, – розповів заступник міського голови Віктор Степанович Долапчі.
Але ж де були всі відповідальні структури, в тому числі і міськвиконком, коли ця масивна споруда будувалася? Адже коли, як розповідають кодимчани, хтось з господарів хотів на власному обійсті побудувати гараж а один приватний підприємець пробував до свого магазину доставити прибудову, то представники місцевої влади були тут як тут. І забороняли проводити роботи. Торговельний центр, що розташований у центрі міста і на виду у всіх обкладається масивним піднавісом, ніхто не помічає.
Чим керувався виконавчий комітет Кодимської міськради, коли давав дозвіл на встановлення піднавісу (за умови погодження з певними структурами) впритул до межі? Адже і «малі архітектурні форми», як міліція називає дану прибудову на фундаменті, теж не мають заважати сусіднім помешканням. Скоріше за все, пайова участь у розвитку інфраструктури міста гр. Крещенського у розмірі 5% загальної кошторисної вартості реконструкції магазину і потоптала права громадянина Козленка.
Дуже сподіваємося, що представники влади різних рівнів знайдуть розв’язання цій проблемі. А ми в будь-якому разі повернемося до неї.
