СК «Наталка» – одне з найбільших сільгосппідприємств, що працюють сьогодні в Комишівці Ізмаїльського району. Очолює його Валентин Петрович Македонський – досвідчений хлібороб, людина, яка основоположним принципом своєї роботи вважає дбайливе ставлення до землі як надбання не тільки нинішнього, але й майбутніх поколінь.
Сільгоспкооператив був утворений ще 2000 року, після розпаду колгоспу «Перемога».
– Загалом у нас 830 гектарів, з них 110 – на поливі, – розповідає Валентин Петрович. – Ми займаємося вирощуванням переважно пшениці, ячменю, гороху, рису. Соняшнику сіємо відносно небагато, щоб тільки видавати насіння на паї. Люди вирішили мати власну олію. Для бізнесу ми його не вирощуємо тому, що ця культура дуже виснажує землю, а ми, з певних причин, не маємо можливості вносити добрива в такій кількості, щоб компенсувати ці втрати. З метою підвищення родючості ґрунту після соняшнику практикуємо сівбу гороху.
– Яка нині структура посівів?
– Основні культури розподіляються приблизно так: 240 гектарів – під озимою пшеницею, 210 займає озимий ячмінь, 150 – горох, 46 – ярий ячмінь, 54 – рис, 100 – соняшник.
– А яку техніку маєте?
– У нас є дві бази, де є мехмайстерні з необхідним устаткуванням для ремонту техніки, бокси для її зберігання. З техніки – чотири трактори МТЗ-82 і все навісне устаткування для них. Нещодавно купили трактор «Слобожанець», дискову борону до нього, а також новий зерноочисний комплекс БЦС-25. «Слобожанець» за день може зробити втричі більше, ніж МТЗ-82. Є два обприскувачі, кожен захопленням 16 метрів, чотири автомобілі ГАЗ-53. На базі, розташованій у селі, де були колись колгоспні гаражі, ми встановили невелику олійню, щоб люди мали можливість переробити отримані на паї насіння соняшнику, причому за зовсім невелику плату. На току, – це друга база, – розташовані склади для зберігання зерна, там ми встановили новий зерноочисний комплекс. Там же й наша нова їдальня. Харчування для працівників безкоштовне.
– Усе необхідне для сільгоспвиробництва – хімікати, насінний матеріал, паливо – і колись було недешеве, а тепер ще подорожчало. Але ж щоб одержати врожай, потрібно вкладати багато коштів…
– Безумовно. Мушу сказати, що ми працюємо тільки зі своїми грішми й не беремо жодних кредитів. Звичайно, дуже дорогі пально-мастильні матеріали, подорожчали й усі види гербіцидів, мікроелементів, добрива, ті ж широко використовувані селітра, нітроамофоска, карбамід. Але навіть при тому, що все подорожчало, ми провели, як належить, підживлення посівів озимих і ярих. Насіння купуємо в селекційних інститутах, використовуємо районовані сорти. Відзначу: щоб одержати високий урожай, ми застосовуємо сучасні агротехнології. Я регулярно буваю на курсах підвищення кваліфікації, читаю спеціальну літературу, знаходжу інформацію в інтернеті.
– Чи багато людей трудяться в СК «Наталка»?
– Двадцять чотири працівники. Причому всі влаштовані легально. Усі податки й відрахування ми платимо вчасно і у встановленому обсязі. Гроші у нас одержують два рази на місяць (аванс і зарплата), без затримок.
– А скільки пайовиків? Як з ними розраховуєтеся?
– Триста двадцять чоловік. З кожним із них ми розраховуємося також у повному обсязі, згідно з договором. Як правило, ми даємо рис, соняшник, пшеницю, ячмінь. Це наш основний принцип – працювати так, щоб не допускати жодних заборгованостей ані перед пайовиками, ані перед іншими нашими партнерами, ані перед державою.
– Мабуть, хотілося б одержувати бодай якусь допомогу і з боку держави?
– Так, звичайно ж, хотілося б, щоб держава повернулася до нас лицем. У 2009 році я був у поїздці по країнах Європи, подивився, як працюють фермери в Німеччині, Франції, Швейцарії. Там держава по-справжньому, а не на папері, допомагає сільгоспвиробникові. Фермерові не треба ламати голову над тим, як реалізувати вирощене, не треба займатися пошуком надійного трейдера. Там, як годинниковий механізм, налагоджено систему, згідно з якою транспорт вивозить зерно, і того ж дня гроші надходять на рахунок сільгоспвиробника. Справді, в Європі на кожен гектар оброблюваної землі держава виділяє серйозні дотації. ПММ і добрива фермери одержують фактично за півціни…
– У нас часом виходить навпаки – фермери фактично допомагають державі, активно беручи участь у вирішенні різних соціальних питань сільських територіальних громад, як, наприклад, у Кам’янці, про що писали «ОВ». Вам, безумовно, теж небайдуже все те, що турбує односельців?
– СК «Наталка» бере участь в організації всіх заходів, які проводяться в Комишівці. Це і святкування Дня Перемоги, Дня села, Дня людей похилого віку та інші заходи. Допомагаємо ми й місцевій школі. Я, до речі, є депутатом сільської ради, і участь у вирішенні життєво важливих питань громади вважаю своїм першочерговим обов’язком. Адже Комишівка – моє рідне село, тут я народився, тут живу й працюю. А проблем у нас, зізнатися, вистачає. Особливо жалюгідний стан доріг.
