Для керівників місцевих рад семінар, проведений Арцизькою райрадою, був справжньою розминкою перед ухваленням бюджетів на 2015 рік. Та настільки інтенсивною, що повиходили всі з головним болем. Навіть начальник відділу оподаткування фізичних осіб податкової інспекції Алла Стаднюк, начальник райуправління Пенсійного фонду Ірина Муравйова, начальник фінуправління Надія Куралова та начальник адмінцентру надання послуг райдержадміністрації Оксана Решетнюк, які виступили перед ними із тлумаченнями нових положень про Державний бюджет, Податковий і Бюджетний кодекси визнали, що розмова була дуже непростою. Запитань від аудиторії – безліч. І хоча відповіді були вичерпними, а документи попередньо прочитані, неясностей з багатьох положень однаково залишалося багато, і особливо у сфері оподатковування. Болісно відреагували сільські голови на те, що з-під утримання сільрад виводяться дитячі садки, будинки культури, клуби, вважаючи, що це може не лише згубно позначитися на якості їх роботи, але й стати загрозою їх існування як таких. Щоб цього не відбулося, Кам’янський сільський голова Ольга Рибак запропонувала звернутися до Одеської обласної ради із проханням залишити фінансування даних установ попереднім.
Семінарська розмова була продовжена на сесії районної ради, що відбулася наприкінці січня, на пленарне засідання якої приїхали майже всі депутати: обговоренню підлягало найголовніше питання – про районний бюджет на 2015 рік. Саме тому порядок денний був гранично стислим: з 10 питань шість – про виділення коштів на термінове лікування воїнам АТО, батькові та сину Олександру та Сергію Науменкам – на розв’язання матеріально-побутових проблем.
Перед початком роботи сесії вшанували хвилиною мовчання загиблих під Волновахою і Донецьком, а також депутата районної ради Віктора Купріна, який передчасно пішов з життя.
Взагалі, усі цифри, які у своїй короткій доповіді озвучила начальниця фінуправління Надія Куралова, багатьом були вже відомі. Кожна з них ретельним чином осмислювалася на засіданнях постійних комісій. Тому жодну з них ніхто не заперечував. Усі, зокрема, і запрошені представники громадських організацій та чинних на території району політичних партій, розуміли: пропонований бюджет дуже важкий: 165 млн 494 тис. 713 грн – дохідна частина, 167 млн 094 тис. 713 грн – видаткова. Про бюджет розвитку не йшлося. На нього не виділено жодної копійки. Як і на реалізацію переважної більшості районних програм. Лише 160 тис. грн відведено на ті з них, які дію свою продовжать.
Але цінність ухваленого (забігаю наперед) без жодного голосу проти районного бюджету в тому, що жодну установу не буде скорочено (а варіанти такі пропонувалися) і жодне бюджетне робоче місце не буде втрачено. Це відзначили у своїх виступах, висловивши вдячність всім, хто працював над цим, найголовнішим документом, начальниця відділу культури Марина Чернишова, головлікар центральної районної лікарні Лариса Кваша, начальник відділу освіти Анатолій Адзерихо.
Але запитання є. У Мирнопільського сільського голови Івана Леонтьєва, наприклад, – до Кабінету Міністрів України.
– Якби органам місцевого самоврядування залишили один прибутковий податок, – сказав він, – дотації вирівнювання не знадобилися б. Складається враження, що село нашому уряду не потрібне.
А в депутата районної ради Федора Куцарєва, який жодного разу не прогаяв можливості виступити із сесійної трибуни, претензії саме до фермерів, сільгосптоваровиробників. Нагадав, що наступного року виповниться 25 років, як держава дала зелене світло фермерству, створивши прийнятні умови для його розвитку – щадне оподаткування, пільгові кредити. Лише працюй і громаді допомагай, сам собі чесно відповідаючи, що ти зробив корисного для рідного села чи відсторонився від його проблем.
– Нам, фермерам, більше ініціативи слід проявляти, а виконкомам сільських рад – бути заводіями. У кожному селі треба провести сходи, порадитися, як жити в нових умовах. Обговорити, що конкретно кожний може для свого села зробити. Не зайве подивитися, як в інших селах і навіть районах справи йдуть із наповненням бюджетів, і добрий приклад – запозичити. І взагалі час костюмчики змінити на робу, засукати рукави і працювати.
Але думка депутата райради Геннадія Терзі, який виступив одразу після Куцарєва, трохи відрізнялася від тієї, що прозвучала, і в ній оптимізму набагато менше.
– Нові закони практично спрямовані на знищення фермерів, сільгосптоваровиробників. Нас поставили не в рівні умови із власниками землі, у яких незрозуміло, скільки землі і скільки людей обробляють її без укладання договорів. На чесно працюючих фермерів покладені практично нездійсненні завдання. Пропоновані закони для нас убивчі, ні до чого доброго це не призведе. Вважаю за необхідне звернутися до відповідних вищих інстанцій для того, щоб упорядкувати ситуацію та поставити всіх тих, хто обробляє землю, в рівні умови.
Рік справді очікується дуже складним, на сесії навіть пролунало: архіскладним. Працювати доведеться в нових умовах і за новими законами. Головне, що й порівняти немає з чим: такі норми і ставки податків ніколи раніше не застосовувалися. Вихід у безупинному пошуку нових джерел поповнення бюджетів. Із чим і звернувся до аудиторії в.о. голови райдержадміністрації Олександр Граніч.
Підсумки обговорення головного питання сесії підбив голова районної ради Іван Бузіян, привітавши всіх із ухваленням районного бюджету-2015 і побажавши плідної роботи щодо його реалізації. Тим більше, що Арцизький район неодноразово доводив свою здатність долати труднощі.
