На початку минулого, 2014 року 112 сільських рад Одеської області вирішили передати внутрішньогосподарські меліоративні мережі назад, у державну власність. Площа цих угідь – 112,3 тисячі га. У комунальній власності залишилося 54,7 тисячі га таких земель.
Але є ціла низка чинників, які й далі стримують розширення площ зрошування. Так, тільки в Одеській області через недостатню забезпеченість дощувальними машинами та установками не охоплено поливом 148 тис. га. З необхідних за проектом 2,3 тис. агрегатів на балансі водокористувачів є 368, що складає 16% від потреби.
Невідповідність якості води у джерелі, наприклад в озері Сасик, не надає можливості охопити зрошуванням майже 50 тис. га. В Татарбунарському районі у дванадцяти сільських радах, а в Саратському районі – у семи практично зруйновані всі гідротехнічні споруди, трубопроводи та відсутня будь-яка поливна техніка.
Наприкінці 2013 року Кабінет Міністрів України видав розпорядження «Про затвердження плану заходів щодо розширення площ зрошуваних земель у південних областях та забезпечення їх ефективного використання на період до 2017 року».
Відповідно до програми передбачено під державні гарантії надати 2 млрд доларів на відновлення та модернізацію системи зрошування на півдні України. Очікується, що зрошувані площі зростуть з 0,4 до 1,4 млн га, а аграрії Херсонської, Миколаївської, Одеської та Запорізької областей збільшать виробництво сільськогосподарської продукції на 25 млрд доларів на рік.
Але успішна реалізація такого масштабного завдання неможлива без використання досягнень регіональної науки, яка пропонує сільськогосподарському комплексу багато інноваційних розробок.
Наприклад, для підвищення родючості ґрунтів і вмісту в них гумусу в Одеському селекційно-генетичному інституті створено сорти багаторічних трав власної селекції для умов богару та зрошування. Вони мають високу врожайність на корми та насіння. Чотири сорти люцерни – «Смуглянка», «Світоч», «Росинка» і «Ніжність» – винятково посухостійкі. Сорт еспарцету «Адам» – інтенсивного типу, з високою посухо- і зимостійкістю (9 балів), середньостиглий, ярого типу розвитку, за достатнього вологозабезпечення формує два повноцінні укоси. У середньому за рік конкурсного сортовипробування протягом чотирьох років він перевищив стандартний «Південноукраїнський» за врожаєм зеленої маси на 3,91 т/га (21,3%), сіна – на 1,6 т/га (35,9%), насіння – на 0,05 т/га (5,1%). Сорт «Адам» вирізняється високою стійкістю до кореневих гнилей та інших хвороб, що уможливлює його вирощування на одному місці до трьох-чотирьох років поспіль.
В Інституті рису НААН України розроблено нові сорти «Віконт», «Онтаріо» та «Адмірал», які за умов дотримання новітньої технології вирощування здатні забезпечувати стабільну врожайність на рівні 9-10 т/га. В останні роки в Херсонській області рисівництво розвивається прискореними темпами. За прогнозними розрахунками, в області планується виробляти 50-52 тис. т зерна рису і поступово збільшити посівні площі до 7,5-8 тис. га. Слід зазначити, що після анексії Криму площі під рисом в Україні скоротилися до 10,2 тис. га, що ставить під загрозу забезпечення населення країни важливою дієтичною крупою. З цієї причини Україна може недоотримати 40 – 42 тис. т рису власного виробництва, тому сьогодні вкрай необхідні заходи з термінового відновлення та будівництва нових рисових систем.
Лілія ХУТОРНА, Ольга ЛАБУНСЬКА
