На сцені – класика

В Одеському академічному українському музично-драматичному театрі ім. В. Василька – прем'єра. Цього разу колектив васильківців звернувся до одного з найвідоміших творів української літератури – повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». У 1969 році однойменну інсценізацію за мотивами повісті написав Василь Василько. Тривалий час ця драматургічна робота зберігалася в театрі разом із іншими його п'єсами та інсценізаціями. Постановка стала можливою завдяки тому, що цього року збіглися творчі інтереси Одеського українського театру і молодого режисера Івана Уривського (Київ). 

Запрошений режисер поставив виставу «Тіні забутих предків» у межах експериментальної творчої майстерні «Глядач на сцені». 

У центрі сценічної оповіді – трагічна історія Івана та Марічки, у якій поєдналися любов і ворожнеча роду людського.

– У нас не було мети створити автентичну історію про гуцулів. Якісь елементи гуцульської культури прослідко­вуються в піснях, у костюмах... Але загалом це позачасова історія про любов і смерть, – розповідає Іван Уривський. – П'єса Василька відрізняється від повісті Коцюбинського. Василько зробив акцент на тому, що Іван і Марічка – останні представники двох родин, що ворогують із невідомої причини. Вони повинні спокутувати гріхи своїх батьків. У цих обставинах кохання героїв є неможливим. Щоб життя тривало, мусить відбутися оновлення. У виставі ми намагаємося розшифрувати код, закладений у самій її назві.

Режисер-постановник виступив і як автор сцено­графічного рішення.

У виставі задіяні молоді артисти Марина Климова (Марічка), Костянтин Кириленко (Іван), Ірина Бессараб, Максим Линник, Тетяна Паршакова-Саковська, Володимир Романко, Тетяна Медведєва, Юлія Харчук, Наталя Шевченко, Микита Биканов, Станіслав Гнатченко, Михайло Грицик, Віктор Мельник, Олександр Толстий.

Наступна вистава «Тіні забутих предків» – 23 травня. 

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті