У списку найзагадковіших і, на жаль, невиліковних розладів розумового розвитку аутизм – на першому місці. Відкрита в середині минулого століття хвороба, яка замикає свідомість людини в собі, зараз перекваліфікована в розумовий розлад аутичного спектру. Про це розповідає керівник центру аутизму обласного медичного центру психічного здоров'я, доцент кафедри медичної психології Одеського національного медуніверситету Оксана Кривоногова.
– Проблема аутизму стала дуже актуальною. 15 років тому люди з таким розладом траплялися вкрай рідко і на огляд аутиста збиралися лікарі з усього міста. Сьогодні з цією проблемою психіатри зіштовхуються по кілька разів на день. Багато які випадки залишаються так і не виявленими.
Насамперед необхідна рання діагностика, – веде далі О. Кривоногова. – Батьки, будучи дуже уважними, самі здатні визначити порушення в розвитку маляти буквально з народження. З перших днів життя їм слід спостерігати, як дитина реагує на зовнішні подразники: голос, запахи, дотики тощо. Батьки часто не надають особливого значення порушенням у поведінці і приводять до нас своїх малят у три– чотирирічному віці, тобто досить пізно.
Центр психічного здоров'я при медуніверситеті має відділ раннього втручання, який з народження подає допомогу дітям і консультації їхнім родинам. Тут приймають малят віком до трьох років. Також при колишньому неврологічному диспансері на вул. Канатній є Центр аутизму, куди приводять дітей від трьох років. Центр ім. Януша Корчака не перший рік займається адаптацією й соціалізацією таких юних пацієнтів.
Тривають наукові суперечки про генетичну природу аутизму. Людина, не будучи аутистом, може носити в собі цей ген, який, з деякою часткою ймовірності, перейде до її нащадків. У якій формі недуга виявиться в наступних поколіннях і чи виявиться взагалі, невідомо. Чинниками, що задіюють розлад, можуть бути повна стресів вагітність майбутньої матері, родова травма (асфіксія) дитини або реакція юного організму на перші щеплення.
Діти-аутисти можуть навчатися у звичайних школах по індивідуальній програмі (інклюзивна освіта). Цьому сприяють закони про дошкільну та шкільну інклюзію. Але на побутовому рівні не можна забувати про толерантність. Звичайні діти та їхні батьки мають бути готові прийняти у свій колектив аутиста, а батьки незвичайної дитини, своєю чергою, мають бути готові відправити її до звичайної школи. Малят зі складнішими формами аутизму направляють до закладів для дітей із розумовою відсталістю, що є невірним, формальним підходом до розв'язання проблеми. До «винесення вироку» необхідно проводити медичну та психологічну діагностику з виявленням сфери й характеру психічного порушення.
Психологи кажуть, що «переробити» аутиста не можна. Можна, «надягнувши аути-окуляри», спостерігати за ним і спробувати поглянути на світ його очима. Але нав'язати йому свій світогляд і спосіб життя неможливо.
Психіатри вважають, що в середньому одне зі ста немовлят має той чи інший розлад аутичного спектру. Статистика не враховує, що подібних порушень більше, і люди, що їх мають, – дуже різні. Є високоінтелектуальні особи, які, на відміну від інших, дуже талановиті в одній сфері діяльності. Майстри своєї справи відомі усьому світу. Мільярдер Білл Гейтс і олімпійський чемпіон із плавання Майкл Фелпс, що мають розлади аутичного спектру, домоглися в житті неймовірного успіху. Це дарує шанс сотням інших, таких же як вони, наших сучасників.
