Сьогодні поля можна умовно поділити на два види. На перших ми побачимо у пшениці – червоні маки, у вівсі – вівсянницю, у горосі – суріпицю. Художник скаже: «Мальовничо!» А от учений агроном поставить господареві поля «незадовільно».
Поля другого типу мають інший вигляд. Тут – жодного бур'янистого «живопису», тут – колосок у колосок, рослини немов зроблені під копірку. Такі поля – свідчення того, що агрономи-практики йдуть у ногу з наукою, використовуючи найсучасніші розробки селекціонерів, генетиків, хіміків, а ті створюють усе нові й нові комплексні добрива, надійні засоби захисту рослин і, звичайно, гібриди, тривкі до найнесприятливіших погодних умов і хвороб. «Наукові» поля на голову вищі за ті, на яких іще працюють за принципом «що Бог пошле».
Саме такі бездоганні ниви сьогодні можна побачити в селі Орлівка Ренійського району, де ТОВ «Дунай-Агрос» під орудою енергійного керівника, депутата Ренійської районної ради
М.В. Куванжи обробляє близько 3,5 тисячі гектарів землі.
Кілька років назад Михайло Володимирович започаткував традицію: напередодні жнив проводити на базі свого господарства науково-практичний семінар, на який запрошує своїх колег із Ренійського, Ізмаїльського та Болградського районів і, звичайно, представників фірм-партнерів, які допомагають у цій зоні ризикованого землеробства одержувати максимально високі врожаї.
– Щороку ми засіваємо демонстраційні ділянки, щоб побачити нові гібриди, підтвердження їхніх характеристик, зробити для себе висновки і знати, як працювати далі – що та як сіяти, чим обробляти, – говорить Михайло Володимирович. – Тобто передусім ми експериментуємо на користь свого підприємства. А коли виходить вдало, чому б і не поділитися досвідом із колегами?
Цього року «Дунай-Агрос» запросив на семінар офіційних представників французьких і чеських фірм – світових лідерів із виробництва гібридів насіння, добрив і засобів захисту. Це вже багатьом відома фірма «Тірас», виробнича база якої розгорнута на Тернопільщині. Але якщо «Дунай-Агрос» тільки починає з нею працювати, то є досить успішні сільгосппідприємства, які з «Тірасом» співпрацюють давно.
– Ми багато років працюємо із чеською селекцією – найкращі враження, – говорить керівник фермерського господарства «Динекс-Агро» Олександр Петков, який обробляє 10 тис. га землі в Ізмаїльському районі. – Наприклад, цього року, а він досить складний за погодними умовами, ми розраховуємо одержати з 1 тисячі гектарів озимого ячменю по 40 центнерів зерна на круг. При цьому ми не відмовляємося й від насіння одеської селекції. У минулому, благополучному за природно-кліматичними умовами році вітчизняні та чеські гібриди були на одному рівні. І мені самому цікаво, які з них будуть кращі в нинішньому посушливому році. Але, що б там не було, ми дотримуємося народної мудрості – не класти всі яйця в один кошик.
– Ми співпрацюємо з «Тірасом» уже десять років, – розповідає керівник провідного в Болградському районі сільгосппідприємства – ПП «Колос» Георгій Кочмар. – Коли наше підприємство щойно тільки ставало на ноги, ця компанія дала нам у кредит насіння озимого ячменю «Лоран». По сьогодні ми не міняємо цей сорт, він один із найкращих. А сьогодні Володимир Михайлович Тишківський, офіційний представник «Тіраса» в Україні, мені сказав, що до реєстру занесено сорт, який іще кращий. Неодмінно спробуємо його. І якщо досі ми брали у «Тіраса» тільки ячмінь, то після сьогоднішнього семінару в «Дунай-Агросі», де ми побачили нові гібриди озимої пшениці «Діадем», «Сецесе» і «Богемія», я вирішив: уже цієї осені будемо їх пробувати!
Показуючи демонстраційні поля ТОВ « Дунай-Агрос», головний агроном цього підприємства Іван Михайлович Іванов докладно розповів колегам про терміни посівів, попередники, засоби захисту і, звичайно, особливості добрив – коли, чому та в яких кількостях. В.М. Тишківський і провідний агроном «Тіраса» Володимир Степанович Стравський відповіли на численні запитання фахівців, які цікавилися багатьма нюансами та все ретельно записували.
Михайло Куванжи як організатор семінару надав своїм колегам можливість поспілкуватися і з представниками французьких фірм «Лімагрейн» і «Тімас Агро» в особі Дениса Каназирського і Дмитра Чиканчи, а також зі своїм давнім партнером – фірмою «Агрозахист Донбас», яку представляв відомий на півдні Одещини фанат хлібного поля Анатолій Пожар.
– Ми всіх вважаємо своїми компаньйонами, адже вони допомагають нам одержувати гарний урожай, – сказав Михайло Куванжи. – І ми вважаємо своїм обов'язком рекомендувати колегам найкраще насіння, засоби захисту, добрива. Своєю чергою нам цікаво послухати думки та відгуки колег.
М. Куванжи та його найперші помічники – головний агроном «Дунай-Агроса» Іван Михайлович Іванов і головний інженер Микола Васильович Павел, на якому тримається боєздатність машинно-тракторного парку, не без гордості показували гостям свої поля. Наприклад, цього року під Орлівкою вперше посіяно виробничі площі жовтозерного гороху фірми «Лімагрейн», який іде на експорт. Крім гороху, Денис Каназирський ознайомив учасників семінару і з демонстраційним полем озимої пшениці французької селекції:
– Усі знають французькі булочки, французький хліб, які випікаються з борошна пшениці вищих сортів. Під цей бренд «нагострено» селекцію французьких гібридів – це не фуражне, це високоякісне зерно. Не бійтеся пробувати!
Представник французької фірми також ознайомив агрономів південних районів Одещини з гібридами соняшнику, стійкими до заразихи. А на підтвердження їхніх переваг господар семінару показав поля, що викликають тільки замилування.
– Працюючи з насіннями французької селекції, торік «Дунай-Агрос» одержав найвищий у Ренійському районі урожай соняшнику, – сказав Михайло Куванжи. – І в нинішньому році ця культура, мабуть, нас не підведе. Для цього зроблено все: від посіву елітного насіння – до внесення найсучасніших комплексних добрив, у яких є всі необхідні хімічні компоненти й мікроелементи. Так, такі добрива коштують на третину дорожче, але як показують випробування, проведені в ряді господарств, витрати себе виправдовують вищою врожайністю.
– Тут ось у чому справа: якщо ти закупив дороге насіння, вже не маєш права тільки цим обмежитися, – зазначив у плині спілкування з колегами Анатолій Пожар. – У молдаван є прислів'я: якщо ти вийшов танцювати, танцюй до кінця! Тому, коли вже посіяв якісний насінний матеріал, то вже мусиш не скупитися на закупівлю найефективніших добрив і засобів захисту. Тільки тоді можна одержати результат.
З думкою фахівця погодилася Лариса Ігнат, керівниця одного з найбільших сільгосппідприємств Одещини «Агропрайм Холдинг»:
– Так, нові технології – дорогі, але вони виправдовують себе, – сказала Лариса Іванівна. – В аграрному бізнесі треба завжди йти в ногу з часом і вчитися, тим більше що наука на місці не стоїть. На семінарі в Орлівці ми ознайомилися з новими розробками вчених Європи. У своєму господарстві ми теж постійно засіваємо демонстраційні ділянки (переважно культивуємо пшеницю Одеської селекції та німецькі гібриди) і постійно впроваджуємо найкраще.
– Не будемо стежити за новинками – почнемо тупцювати на місці, – підвів риску начальник управління агропромислового розвитку Болградської райдержадміністрації Сергій Сакали. – Візьмімо провідні сільгосппідприємства Болградського району – «Колос» Георгія Кочмара, «Агропродукт» Георгія Калаянова, «Агропрайм Холдинг», яким керує Лариса Ігнат: усі вони йдуть у ногу з наукою, звідси й результат. Добра половина підприємств нашого району вже усвідомили: без впровадження нових гібридів, без виконання всіх агротехнічних заходів бізнес на землі просто приречений на невдачу.
Усі учасники науково-практичного семінару щиро дякували Михайлові Куванжи та його команді за прекрасно організований семінар:
– Сьогодні безкоштовно ніхто нікого не навчає, а на таких зустрічах можна почути таке, чого ніде не почуєш, – констатував Георгій Кочмар.
Не можна не відзначити, що у фермерському господарстві Кочмара, яке 13 років тому почало працювати навіть не з нуля, а з мінусів колишнього колгоспу-банкрута, за рахунок успішного виробництва, прибутку повністю оновлено машинно-тракторний парк. А сучасні агрегати – це ще одна вимога часу.
– Найближчим часом і ми придбаємо новий посівний комплекс, щоб уже в серпні, якщо буде досить вологи, засіяти озимий ріпак, – розповів про свої найближчі агротворчі плани господар семінару Михайло Куванжи. – Як сьогодні було сказано: почав танцювати – танцюй до кінця.
А бессарабська хора, як відомо, іде в наростаючому темпі.
