Останнім часом у районі дуже почастішали крадіжки особистого майна. Причому цуплять не тільки у темну пору доби, а й посеред білого дня. Користуючись відсутністю господарів, крадії проникають у будинки і беруть усе, що можуть винести.
Люди доведені до відчаю. Доходить до того, що багато які господарі масово встановлюють відеокамери та ґрати на вікна. А є й такі, що буквально не сплять вночі, чергуючи біля своїх помешкань.
Прикро, але на тлі такого значного сплеску крадіжок спостерігається повна мовчанка з боку правоохоронних органів. Адже жодної інформації про те, що робить міліція для запобігання злочинам, як працює над розкриттям уже скоєних крадіжок, немає.
По коментарі ми звернулися до начальника Фрунзівського райвідділу Головного управління внутрішніх справ України в Одеській області підполковника міліції Олександра Стеценка. Він підтвердив: справді, останнім часом на території району відслідковується значне підвищення рівня злочинності, особливо багато крадіжок, трапляються й розбійні напади на помешкання.
Оперативні звіти свідчать, що порівняно з минулим роком кількість крадіжок зросла у два з половиною рази. А якщо припустити, скільки людей не заявляють до міліції через недовіру до правоохоронців або скільки злочинів взагалі не реєструється, то можна лише уявити, як потерпають сільчани від рук любителів поживитися за чужий рахунок.
Водночас О. Стеценко рапортує: при зростанні кількості зареєстрованих злочинів збільшується і їх розкриваність – більш ніж у 2,5 раза.
– Оперативні працівники карного розшуку і дільничні інспектори міліції переведені на посилений варіант несення служби, – відзначив О. Стеценко. – Вони працюють за напруженим графіком, аби встановити та притягнути злочинців до відповідальності. У всіх випадках на місце скоєння правопорушень виїжджає слідчо-оперативна група, працівники карного розшуку, дільничні інспектори міліції, які проводять докладний огляд місця пригоди, спілкуються з потерпілими, сусідами та проводять максимально можливий комплекс заходів для розкриття злочину. Але, на превеликий жаль, не завжди вдається викрити правопорушника по гарячих слідах.
Відзначимо, що ще понад місяць тому багато які жителі району запропонували міліції свою допомогу. Люди різного віку готові об’єднатися у добровільні дружини і разом із правоохоронцями проводити патрулювання вулиць Фрунзівки у нічний час. Але за місяць, що минув, ані керівник райвідділу міліції, ані його підлеглі ніяк не зреагували на пропозицію і не організували роботу добровільного загону. Останньою краплею, що переповнила чашу терпіння мешканців селища, став новий розбійний напад на родину підприємців, який стався в ніч на 10 липня. Прокравшись в оселю через вікно дитячої кімнати, кремезні чоловіки в масках вимагали грошей. Господар вказав на всі місця, де зберігалася готівка і цінності, – лише б не чіпали сім’ю.
Ця подія знову сколихнула весь район – люди зажадали від міліції реальних кроків для охорони громадського ладу. Але, знову ж таки, жодних пояснень або звернень до жителів ніхто так і не дочекався. Спілкуватися з журналістами О. Стеценко відмовився – бачте, він саме проводить нараду і попросив його потурбувати через три доби – у понеділок, 13 липня.
Але у цей день інформація, яку мав дати очільник міліції, втратила актуальність. Під час чергової апаратної наради, яку провів виконувач обов’язків голови райдержадміністрації Олексій Кузьмич Осійчук, було твердо вирішено: треба терміново самоорганізовуватися у добровільні дружини і проводити патрулювання вулиць із залученням правоохоронців. Ідею створення загону, з якою виступив О. Осійчук, підтримали всі керівники державних установ і організацій. На перші нічні чергування готові вийти державні службовці. Очікується, що згодом до лав добровольців вступлять підприємці, ветерани міліції та Держслужби з надзвичайних ситуацій, а також інші небайдужі громадяни. Головне, щоб співробітники у погонах зуміли організувати роботу цього загону з користю для населеного пункту.
Хочеться вірити, що під тиском людей міліція нарешті запрацює на повну силу і покаже свої справжні можливості. Бо жити у постійному страху за себе та свою родину багатьом уже несила.
