У межах реалізації проекту Міжнародної фінансової корпорації (IFC, група Світового банку) «Енергоефективність у житловому секторі України», за підтримки Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, в Одесі відбувся медіа-день для журналістів Одеської, Херсонської та Миколаївської областей. Основною темою його проведення стало обговорення можливостей залучення кредитів для реалізації енергозберігаючих заходів у багатоквартирних будинках. Ці заходи покликані допомогти мешканцям заощадити кошти на оплату житлово-комунальних послуг.
До нашого міста приїхали іногородні представники ОСББ, які вже скористалися кредитами, а також представники двох державних банків, що працюють у даній програмі, – «Ощадбанку» та «Укргазбанку».
Лікнеп для позичальника
Отже, на що, на який строк і на які суми має право взяти кредит у банку ОСББ?
Тут усе гранично просто. Взяти кредит можна на заходи щодо утеплення: купівлю теплоізоляційних матеріалів і утеплення зовнішніх стін, підвалів, горищ, дахів, фундаменту будинку, встановлення склопакетів у вікнах, що розташовані в місцях загального користування (наприклад, у парадних). На кредитні гроші можна також відремонтувати або обладнати індивідуальний тепловий пункт, придбати тепловий лічильник на будинок, замінити електропроводку під нові, економічніші лампочки.
Кредит видається на строк від 6 місяців до 5 років. Максимальна сума кредиту має дорівнювати вартості всього проекту, але не більше 30 тисяч гривень із розрахунку на одну квартиру будинку. Процентна ставка, під яку банк видає кошти, – від 23,5% річних. Із цього випливає, що взятий кредит найвигідніше віддати якомога швидше.
Далі варто врахувати вимоги, пропоновані до ОСББ. Зокрема, воно мусить існувати не менше 6 місяців. 85% мешканців повинні вчасно розраховуватися за житлово-комунальні послуги. А рішення про взяття кредиту на заходи щодо енергозбереження – підтримати не менше 75% жителів. Також банк розглядає питання про юридичну чистоту ОСББ: не має бути судових позовів ані до ОСББ в цілому, ані до його керівництва. Важливою вимогою є й наявність розрахункового рахунку у ОСББ в тому банку, де буде братися кредит.
Озвучивши цю інформацію, представники банків – заступник начальника Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» Руслан Мазур і заступник голови Одеської дирекції «Укргазбанку» Оксана Поліщук дивувалися: чому недбайливі громадяни на таких прекрасних умовах не квапляться брати кредити і щось робити у своїх будинках? За приклад Оксана Поліщук навіть навела присутніх у залі банківських службовців, які у своєму будинку на кошти кредиту вже поставили тепловий лічильник. Мовляв, от вони просунуті які, а інші чомусь відстають. Приклад цей, щиро кажучи, сприймався як якесь глузування. Адже не таємниця, що заробітна плата у банківській сфері – одна з найвищих. Про це регулярно заявляють органи статистики. Тому, скоріш за все, працівники банків живуть у нестарих будинках, де все справно працює і справді можна спокійно подумати про заощадження коштів на оплату за тепло, а не про труби, що течуть у підвалах, нерухомий ліфт або дірявий дах.
Журналісти також довідалися про роботу револьверного фонду підтримки ОСББ і ЖБК у Вознесенську. Від початку він акумулював кошти муніципалітету та міжнародних грантів – по 30 тисяч гривень, а також кошти самих мешканців. Сума стартового капіталу склала 68 тисяч гривень. ОСББ, уклавши з револьверним фондом договір, позичали гроші на свої потреби під 5%. Цією можливістю у Вознесенську скористалися вже чотири ОСББ.
У роздаваних матеріалах медіа-дня були статті, присвячені позитивному досвіду, зокрема Львова. Але там ішлося про будинок лише на 17 квартир. Та й кредит його жителі брали до набрання чинності Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Тобто ще тоді, коли позикові кошти можна було витратити на капітальний ремонт, наприклад, мереж. Це й зробили львів'яни, оплативши перекладання старих труб у своєму будинку. Але відтоді багато що змінилося. І взяти кредит у державному банку сьогодні можна тільки під енергозберігаючі заходи. А вони, як уже було сказано вище, є далеко не першорядними.
Перевернена піраміда
Нагадаю, що від початку передавати будинки в управління ОСББ передбачалося тільки після їх капітального ремонту. Потім узаконили 50-відсоткову участь держави в цьому питанні. А тепер ОСББ одержать цей вантаж у тому вигляді, в якому будинки перебуватимуть на момент знищення ЖЕКів.
Крім того, як повідомили під час медіа-дня, буде узаконене нове визначення: з моменту приватизації в будинку першої квартири він уже не є будинком комунальної власності. Тобто найближчим часом держава взагалі уникне самого поняття «будинок комунальної власності». Отже, і докладати зусилля для приведення будинків до ладу вона теж не буде.
У психології таке перевертання фактів називається раціоналізацією, спробою знайти виправдання вигідному для себе стану справ. Тобто в нашому разі держава, яка прагне за будь-яку ціну позбутися тягаря відповідальності за мільйони людей, що живуть у старому, з виробленим терміном експлуатації житловому фонді, знайшла для себе зручне формулювання для самоусунення.
Треба сказати, що наші п'яти-, дев'яти-, шіснадцятиповерхівки перших серій відповідають тому, що в Європі називають соціальним житлом для людей із невисоким рівнем доходу. Житлом, яке залишається серйозною та важливою турботою держави.
У Франції, наприклад, центральна влада адміністративним чином визначає частку соціального житла в загальному обсязі житлового фонду. Вважаючи успіх соціальної житлової політики основним чинником збільшення народжуваності, уряд цієї країни встановлює, що в кожному населеному пункті країни частка соціального житла має бути не менше 20%. А якщо ні, то муніципальна влада карається високими штрафами.
Фінансування проектів із реконструкції й обслуговування наявних об'єктів соціального житлового фонду у Франції здійснюється за підрядною угодою, укладеною між державними структурами та забудовниками. Відповідно до неї, забудовник має право на одержання субсидій на відшкодування витрат, пов'язаних із реконструкцією соціального житлового фонду, і на пільгові кредити в національному банку під низьку процентну ставку, що з фінансової точки зору є субсидуванням приватних інвестицій у соціальне житло.
Досить успішний досвід організації житлового фонду в Зальцбургу (Австрія) був представлений у травні 2012 року як ефективна модель соціальної житлової політики для всієї Європи. Суть її полягає в акумулюванні всіх фінансових коштів, що направляються на будівництво, експлуатацію, реконструкцію житлового фонду в Зальцбургу, у Національному житловому фонді. Даний фонд надає щонайвигідніші умови кредитування під рекордно низьку ставку 2,5% для забудовників соціального житла і тих, хто займається його реконструкцією.
Як бачимо, пропоновані у нас людям умови участі в утримуванні житлового фонду разюче відрізняються від умов, які гарантують своїм громадянам уряди й муніципалітети розвинених країн. Там держава створює щадні умови для фірм, які будують і допомагають підтримувати соціальне житло в нормальному стані, виводячи з-під цього удару людей. У нас усе відбувається з точністю до навпаки. Тому постає цілком слушне питання: якщо ми справді говоримо про впровадження у нас європейських стандартів, чому б не перейняти їх, наприклад, починаючи зі сфери ЖКГ, із впровадження описаних вище французької або австрійської моделі?
