На порядку денному конференції уповноважених громадян села Кирнички Ізмаїльського району першим питанням значився звіт новообраного сільського голови Миколи Куртева про дебютні місяці його роботи на новій посаді. Зокрема, Микола Васильович розповів, що разом із депутатами сільської ради (а їх 14) зроблено свого роду інвентаризацію об'єктів соціальної сфери, після чого визначилися, що й коли буде конкретно робитися по кожному з них. Так, по Будинкові культури заплановано частковий ремонт даху, а по дитячому садкові «Журавушка» – ремонт кухонного приміщення. Не оминули увагою й пожежну частину – тут буде утеплений гараж. Але основним питанням порядку денного значилася проблема водопостачання населеного пункту.
Вона є актуальною протягом багатьох років. Певні зрушення стали помітні тільки після залучення спонсорів. Однак, попри те, що були побудовані артезіанські свердловини, це не зняло гостроти «питної» проблеми. Через природні особливості місцевості вода, що добувається із свердловин, без спеціального очищення не годиться навіть для поливання, бо в ній є намул і багато солей. Жителі села (а їх 2595 чоловік) переважно, як і раніше, возять воду із приміських Саф'янів. І таким чином куб питної води обходиться в межах 150 гривень.
Для обговорення даної проблеми на конференцію були запрошені народний депутат України Олександр Урбанський і голова Ізмаїльської районної ради Василь Антонюк. Парламентарій відзначив, що за підтримки його колег із міжфракційного парламентського об'єднання «Південь України» для Одеської області нарешті вдалося реанімувати державну програму «Питна вода». І тепер ряд населених пунктів, у тому числі й українського Придунав’я, зможуть за рахунок бюджетних грошей реалізувати свою мрію про якісне водопостачання. Передбачено фінансування й по Кирничках. Тепер селянам потрібно в найкоротший термін визначитися, який проект слід втілювати в життя – будівництво водопроводу а чи бювета. На конференції пролунали аргументи як за, так і проти кожного з варіантів. Висловив свою думку й Василь Антонюк.
– Я б порадив зупинитися на бюветі, – відзначив Василь Павлович, – після чого завести водопровід до двох найважливіших для громади соціальних об'єктів – школи й дитячого садка. Далі вам потрібно буде створити комунальне підприємство, яке стане за доступними цінами продавати воду населенню. На мій погляд, так буде не тільки швидше, але й ефективніше.
На конференції зійшлися в думці про формування ініціативної групи, яка, з урахуванням інтересів громади, винесе на порядок денний наступних зборів села найприйнятніший для всіх варіант.
Також кирничанці разом із гостями обговорили й проблему наповнення дохідної частини місцевого бюджету. Слід зазначити, що населений пункт у цьому напрямі має великий потенціал і перспективи. Зокрема, за сільською радою закріплено 7208 га землі (що не мало). З них у користуванні – 6250 га. Також на території села значаться 28 торговельних точок, із яких акцизний збір платять тільки три. Багато дорікань і до двох розташованих у Кирничках автозаправних станцій. Адже, як відзначив Василь Антонюк, перевірки показують, що одна кирничанська АЗС за добу продає в середньому близько 700 літрів бензину. Зрозуміло, що з урахуванням сприятливого розташування населеного пункту (траса М-15 поділяє село на дві частини) і, відповідно, кількості автомобілів, що проїжджають (тим більше бензовозів), такі показники АЗС не можуть не викликати посмішки.
Питанням адміністрування податків закликав кирничанців зайнятися й народний депутат України.
– Коли ми голосували у Верховній Раді за перенаправлення акцизного збору до місцевих бюджетів, передусім планувалося, що це допоможе громадам уникнути бюджетного дефіциту й відповідно збільшить бюджет розвитку, – сказав Олександр Ігорович. – Будьте вимогливіші до підприємців, що неправомірно ухиляються від акцизного збору. Це тільки піде на користь вашій громаді. У вас з'явиться значно більше можливостей для розв'язання питань, що нагромаджувалися роками.
