От і прийшов до нашого сонячного міста біля моря сімдесят другий квітень із тієї, тепер уже давньої, пори, коли з'єднання 8-ї гвардійської, 6-ї та 5-ї ударної армій і кінно-механізованої групи під покривом темряви одночасними ударами з півночі, сходу й заходу розпочали штурм Одеси, яку завзято обороняли фашисти. 72-й армійський корпус особливого призначення під командуванням генерала фон Форстера, що включав чотири піхотні дивізії й до 25 поліцейських частин і частин СС, вчинив завзятий опір, прагнучи за будь-яку ціну утримати Одесу.
Всю ніч із 9 на 10 квітня на вулицях Молдаванки, у передмісті Крива Балка й на західних околицях міста точилися бої. Особливо запекло опиралися окупанти на приморських вулицях і в порту, але вони вже не могли зупинити наступальний порив радянських воїнів, що рвалися до центру Одеси. Першими в ньому опинилися бійці 248-ї стрілецької дивізії під командуванням полковника М.З. Галая. 10 квітня відважні піхотинці підняли Червоний прапор на знаменитому оперному театрі.
У боях за Одесу радянські війська знищили 5 тисяч і взяли в полон понад 11 тисяч солдатів і офіцерів супротивника, захопили 169 танків і штурмових гармат, понад 220 гармат, 8080 автомашин, 207 паровозів, 3967 вагонів із різними вантажами. Ці цифри свідчать про те, що фашисти готувалися що б там не було утримувати місто.
У визволенні Одеси брали участь 60 з'єднань і частин. Двадцяти семи з них присвоєно почесне найменування «Одеських», їх нагороджено орденами. Високих урядових нагород удостоїлися сотні воїнів.
Це вже історія. Але не віддана в данину безпам'ятству, а така, що спонукає до гордості за тих, хто ціною пролитої в боях крові й самого життя здобував перемогу над фашистами. І завтра, як і в уже ті, що відійшли в минуле зі своїм першим весняним цвітінням квітні, починаючи від того, що приніс свободу в 1944 році, одесити віддадуть данину вічної та світлої пам'яті полеглим у бою і щиро вшанують фронтовиків, які нині живуть із нами. У переддень пам'ятної дати відбулися молебні, зустрічі з ветеранами війни, науково-практична конференція, демонстрація кінофільмів та інші заходи.
І освідченням у вдячності за мирне небо над Одесою в наш нинішній неспокійний час ляжуть квіти до пам'ятника Невідомому матросові, до монумента на площі
10 Квітня, на меморіалі 411-ї батареї, до пам'ятника шахтарям на місці, де билася 412-та батарея, до місць поховань воїнів. Квіти нетлінності воістину святих традицій і віри в завтрашній день.
