Аграрії ТОВ ВНФ «Зелено­гірське» цьогорічну сівозміну розподілили між кукурудзою та соняшником, підготувавши під ці культури три тисячі гектарів орних площ.

Досвідчений керівник сільгосппідприємства Олександр Манзар причиною такого вибору назвав несприятливі погодні умови минулорічної осінньої посівної кампанії. Засіявши 400 га озимим ячменем, землероби вирішили озиму пшеницю не сіяти, бо наперед порахували, що при врожайності 30 центнерів з гектара отримають збитки. У кращі сільськогосподарські роки зеленогірська нива родила по 50-60 і більше центнерів з гектара. 

Нині ж землероби впоралися з підживленням озимого клину і весь потужний машинно-тракторний потенціал під керуванням 12 досвідчених механізаторів спрямували на підготовку ґрунту і сівбу кукурудзи та соняшнику.

Вперше – і, мабуть, єдині в районі – за допомогою спеціальних стрічкових агрегатів (аміачних культиваторів) зеленогірці вносять безводний аміак (концентроване азотне добриво) на глибину 17 см з  розрахунку 100 кг на гектар ріллі. Це дасть хорошу добавку до урожаю соняшнику. По 150 кілограмів мінеральних добрив нітроамофоски вноситься при культивації та сівбі кукурудзи. При виборі сорту для вирощування обох культур перевагу надано їхньому високопродуктивному гібриду «Піонер». При такому ефективному господарюванні очікується виростити не менше 8-11 тонн кукурудзи та 2,5-3 тонни соняшнику на кожному гектарі. 

Ще 200 гектарів відведено під багаторічні трави, бо господарство є племзаводом із розведення південної м’ясної породи великої рогатої худоби, а 30 га – під гречку.

У виробничих планах – вирощування пшениці за органічними стандартами. За словами Олександра Манзара, під урожай 2017 року відводиться 500-гектарний клин, на кожен гектар якого передбачено внести по 100 тонн перегною. Таким чином, урожай у межах 80-90 центнерів буде гарантований. 

Цими днями голова райдерж­адміністрації Тетяна Скап­ровська докладно ознайомилася з перебігом польових робіт і розведенням худоби – і була приємно вражена. Адже ТОВ ВНФ «Зеленогірське», будучи лідером у рільництві і тваринництві, сплачує чи не найбільше коштів до районного бюджету та найкраще розраховується зі своїми пайовиками. 

Крім суто виробничих тем, обговорювалися такі нагальні питання, як раціональне використання земельного фонду, розвиток сільської соціальної інфраструктури, ремонт сільських доріг, підвезення школярів.