Фольклорний колектив «Витоки» із с. Загнітків відправив у зону АТО ритуальний хліб. У народі його називають «жевна».
Два великі короваї, паски, булочки, сплетені у квіти, діти приготували під час майстер-класу, який провела місцева майстриня Ганна Семенівна Хархалупа.
Займається випіканням вона ще з юності. Цього мистецтва навчилася у дорослих жінок. Стала пробувати й собі. І так у неї це славно виходило, що люди почали запрошувати пекти «жевну» і готувати обіди на різні оказії.
– Всього я навчалася сама. Якщо сподобається якийсь візерунок, я одразу сідаю до роботи й вишиваю такий самий або покращую його своїми елементами. І так у всьому, – говорить Ганна Семенівна.
Не тільки випічкою славиться майстриня в рідному селі та за його межами. Ганна Семенівна і зараз, у свої майже 80 років, вишиває, шиє, тче, смачно готує як вдома, так і на урочистостях у близьких людей.
Сама обробляє понад 50 соток городу. На хазяйстві – дві свині, кури і три собаки. І всьому цьому дає раду.
У літній кухні у хазяйки – стара українська піч. Тут Ганна Семенівна здійснює свій ритуал випікання. Нам вона розповіла, що раніше не було короваїв і пасок, хліб називався «жевна».
До випікання пасок майстриня завжди ретельно готується. У хаті вибілено, чисто, на іконах і фотографіях – випрані та накрохмалені вишиті рушники, лавки застелені квітчастими палатарами. Сама умілиця – у святковому українському вбранні.
Дівчатка з колективу «Витоки» разом із керівниками – директором Загнітківського будинку культури Сергієм Олійником і художньою керівницею Світланою Олійник теж одяглися у святковий автентичний одяг, адже випікання ритуального хліба – це споконвічне таїнство, урочисто-святковий момент.
Господиня розказала діткам, що завчасно приготувала інгредієнти, посуд для вимішування та випікання.
Встала Ганна Семенівна о четвертій ранку. Прочитала молитву, затопила піч, зробила опару, підбиваючи час від часу тісто. Вимісила все у великому дерев’яному кориті. Коли тісто вже не прилипало до рук, залишила його сходити.
– Випікати паску або коровай потрібно тільки у доброму настрої. Вимішується і росте тісто не менше чотирьох годин. Вся процедура займає годин із вісім, – розповідає Г. Хархалупа.
Перед тим як взятися за вироблення тіста, прочитала «Отче наш», «Вірую» і молитву Миколаю Чудотворцю. Потім разом із колективом виконали церковну пісню «Зоря зійшла» – це для того, щоб хліб вдався.
Ганна Семенівна поділилася своїми секретами майстерності з виготовлення прикрас для пасок, короваїв, булочок. Плели косички, джгутики, вирізали їжачків, листочки, виробляли голубків, троянди. Потім кожен елемент фіксували до основи виробу, попередньо змочуючи її звичайною водою.
– А скільки елементів оздоблення Ви кладете на виріб? – поцікавилися у майстрині.
А коли почули, що вона їх не лічить, кладе так, як підказує смак, полічили самі – вийшло по 36 елементів на кожен коровай. Ось така відточена майстерність.
Перш ніж садити хліб у піч, майстриня знову прочитала молитву і перехрестила його. А дівчатка разом із керівниками виконали ритуальну пісню «А у нашої печі золоті плечі» – щоб задобрити піч.
– Коли хліб буде посаджений у піч, у хаті має бути тихо, щоб і миша не шеберхнула, щоб нічого не завадило хлібу піднятися, як сонце, – попередила нас господиня.
І доки в печі ріс хліб, Ганна Семенівна навіть двері зачинила, не дозволяючи порушити цю таємничу тишу.
…Рум’яні паски діставали з печі з благоговінням і радістю. Випічка вдалася на славу!
– Значить, судьба у наших хлопців буде щаслива, – робить висновок Ганна Семенівна.
Адже пекли для своїх земляків, які знаходяться в зоні антитерористичної операції на сході України. Служать сини (як вона їх називає) у 28-й Одеській мехбригаді.
– Хліб – це від судьби. Є такий – як намальований, а то є лопне чи сяде. Так і знай – життя не буде. Перевірено досвідом, – каже жінка.
Скільки у її житті було випечено хліба, не лічила. Скільки ще буде випечено, не знає. Але цей для майстрині був особливий.
Ганна Семенівна передає не тільки свою майстерність новим поколінням, а й тепло своїх рук, свого серця нашим захисникам.
Керівники й діти щиро дякували майстрині за проведення такого красивого і корисного майстер-класу. Адже коровай – це символ сонця, а паска символізує перемогу світла над темрявою, добра над злом.
– Дорогі наші воїни! Любі сини! Передаю вам цей хліб в ім’я добра. Бажаю вам здоров’я і скорішого повернення додому. Дай Боже, щоб ви повернулись живими і щоб рідний край зустрічав вас хлібом, який би виготовила для вас я, – сказала Ганна Семенівна, звертаючись до захисників через відеозапис.
«Повертайтеся живими» – так завершується послання, написане членами колективу «Витоки» воїнам-захисникам.
