Щоб ситно поїсти

Нинішній навчальний рік для шкіл об’єднаної Затишанської громади – особливий. Адже вперше відповідальним чиновникам новоствореного управління освіти довелося самостійно братися за організацію учбового процесу, дбати про ремонт навчальних і виховних закладів, опікуватися харчуванням учнів у школах та малюків у дитсадках. Дотепер всіма цими питаннями здебільшого переймався районний відділ освіти. 

– Незважаючи на те, що ця робота для нас нова, загалом ми задоволені результатами, – ділиться враженнями Затишанський селищний голова Геннадій Мико­лайович Топольницький. – В обох шко­лах, що входять до ново­створеної громади, проведено якісні ремонти приміщень: замінено вікна, полагоджено водогони, впорядковано спортивні зали, закуплено сучасні дошки, комп’ютерну техніку. Словом, усе, що потребувало оновлення, – виконано. Повірте, це досить-таки значна робота, якою, з-поміж інших, ми займалися все літо.

Що стосується харчування у школах, то в Затишанській громаді найбільше уваги приділяють учням початкових класів, а це 275 діточок. Завдання місцевої влади – скоротити витрати батьків з оплати за гарячі обіди за рахунок бюджетних коштів.

– Дітки пільгової категорії з 1 вересня харчуються безкоштовно, – зауважив Геннадій Топольницький. – Але ми хочемо, щоб усі учні 1-4 класів могли добре пообідати у школі з першою, другою та третьою стравами. Діти ще дуже маленькі, і вони не повинні думати про те, чому одні їдять у шкільній їдальні, а інші лише дивляться на тарілку супу. Зараз ми рахуємо свої фінансові можливості, щоб організу­вати безкоштовне харчування для всіх учнів початкової школи, або хоча б із 50-відсотковою доплатою від батьків. 

Дещо складніша ситуація зі школярами 5-11 класів. Як розповіла виконувачка обов’язків директора Затишанського НВК Тетяна Єремчук, не всі діти цього віку хочуть повноцінно обідати в їдальні. Дехто бере з дому бутерброди, яблука чи ще щось для перекусу, а хтось задовольняється булочкою та чаєм зі шкільного буфету. 

–  Поряд із цим ми готові вдовольнити бажання батьків та учнів щодо повноцінних обідів, – пояснила Тетяна Анатоліївна. – Вартість такого харчування за один день становить близько восьми з половиною гривень. Тож батьки можуть зробити передоплату на місяць і не хвилюватися за поповнення сил та енергії своїх чад. Також у шкільному буфеті продаються булочки (6-7 гривень), чай (2 гривні), хот-доги власного виробництва (12 гривень), соки, води, печиво, вафлі, цукерки та інші смаколики. Цього літа за рахунок коштів об’єднаної громади були закуплені нові чашки, тарілки, електром’ясорубка, стелажі, столи, потужна електрична плита. Тож оновлена і відремонтована шкільна кухня.

Зовсім інший підхід до харчування дітей застосовується у Войничівській загально­освітній школі, де навчається всього 41 учень. Вже не один рік стараннями директорки Лідії Степанівни Сорочан, при активній підтримці батьківського комітету, гарячими обідами забезпечуються виключно всі школярі. 

– Для харчування пільгового контингенту учнів необхідні продукти виділяються районним відділом освіти, – розповіла Л. Сорочан. – Решта діточок обідає за батьківські кошти – по 150 гривень на місяць. І ви знаєте, з року в рік ми домагаємося того, щоб усі школярі могли ситно попоїсти на великій перерві. Треба розуміти, що це сільська місцевість, деякі дітки зростають у не зовсім благополучних сім’ях, тож члени батьківської ради докладають зусиль, щоб зібрати потрібну суму на гарячі обіди для учнів. Наше село невелике, ми всі добре знаємо одне одного, і громадськість просто не допустить, щоб якась матір не подбала про своє чадо. Більше того, деякі батьки самі приносять до шкільної їдальні олію, різні овочі, зелень – те, що мають у господарстві або вирощують на власних присадибних ділянках. Це дозволяє урізноманітнювати меню і годувати дітей краще. Наприклад, сьогодні в меню була гречана каша з курячим м’ясом, салат зі свіжих овочів, чай та хліб з маслом. Із завтрашнього дня наші кухарі готуватимуть також перші страви.

Вивчаючи тему шкільного харчування, дійшла висновку, що кожна школа – то окрема «держава» і в кожній вирішують проблему по-своєму. Хтось сподівається на бюджет, хтось заручається підтримкою батьків, дехто шукає спонсорів, а комусь вдається поєднати наявні можливості. Все залежить від активності директора школи та педагогів, від бажання місцевої влади подбати про молоде покоління.

 

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті