(ВІТАМІНИ ДЛЯ ЕКОНОМІКИ)
Вірно кажуть: хліб усьому голова. Але з точки зору вимог сучасного харчування цього замало. Вчені стверджують: аби середньостатистична людина могла добре почуватись та плідно працювати і розвиватись, вона повинна споживати сімдесят грамів білка на добу. Сімдесят відсотків від цього показника мають становити білки так званого тваринного походження– м’ясо, риба – сорок дев’ять грамів. А в середньому в світі на одну людину припадає лишень вісімнадцять грамів. Звичайно, в розвинених країнах Заходу, за даними статистики, ситуація виглядає куди кращою: там споживають і по вісімдесят, і навіть по сто грамів білка на добу. Втім, у загальносвітовому вимірі це є серйозною, можна казати, « кричущою» проблемою. А як в Україні? У нас ще донедавна зазначений показник «тримався» відмітки 27. Проте, останнім часом він «підсів» до 21. Причини зрозумілі: економічна нестабільність, ріст цін на продукти харчування та падіння купівельної спроможності призводять до того, що люди не можуть фінансово забезпечити собі повноцінне харчування, купувати як годиться м’ясо, рибу тощо, а вимушені часто-густо задовольнятись дешевими та здебільшого неякісними товарами.
Нездатність налагодити харчування відповідно до фізіологічних потреб людини призводить до росту захворювань, нездатності продуктивно працювати, і це, зрозуміло, має економічні наслідки для країни в цілому. Таким чином, проблема продовольчої безпеки напряму пов’язана із здатністю держави економічно розвиватись, економічною ефективністю та її безпекою в найширшому розумінні цього слова.
Як підвищити рівень продовольчої безпеки країни та сприяти вирішенню проблеми? Про це йшлося на круглому столі «Продовольча безпека: економіка, технологія, бізнес», який науковці, аспіранти, слухачі Одеської національної академії харчових технологій та товариства харчових продуктів і продовольчого бізнесу провели в Одеській регіональній організації Національної спілки журналістів України.
-Проблема продовольчої безпеки має багато важливих аспектів, – говорить ректор академії, заслужений діяч науки і техніки України Богдан Єгоров, – ми намагаємось об’єднати зусилля фахівців різних галузей задля того, щоб підвищити рівень продовольчої безпеки країни, зробити його ефективнішим.
В числі основних спікерів – Богдан Єгоров, кандидат економічних наук Ольга Каламан, доктор економічних наук Інна Іртищева, кандидат технічних наук Натела Кордзая, кандидат технічних наук Тетяна Шарахматова. Серед найважливіших тем обговорення – «Технологічні основи продовольчої безпеки», «Досвід державного регулювання продовольчої безпеки в зарубіжних країнах: можливості впровадження в Україні», « Вплив соціальної політики на економічну безпеку держави» та інші.
Що ж включає в себе поняття продовольчої безпеки, адже воно різновимірне і складне. Як зазначалось, визначення вже є, цій темі присвячена монографія вчених академії під назвою «Основні поняття продовольчої безпеки країни». В ній проаналізовано генезис розвитку самого поняття, а головне – що треба робити задля досягнення продовольчої безпеки.
Як зазначив Богдан Єгоров, економічна безпека визначається не тільки наявністю фінансів, продовольчих ресурсів, купівельною спроможністю, а головне – наявністю сучасних технологій. Адже країна, котра відповідних технологій не має, ризикує стати залежною від інших, що знижує рівень власної безпеки. Взяти, наприклад, тему про вітаміни. Годі й сперечатись, що вітаміни потрібні усім – від дошкільнят до пенсіонерів. Але, виявляється, в Україні немає власного виробництва вітамінів взагалі. Як наголошувалось, ті підприємства з виробництва вітамінів, які діють в Україні, залежні від імпортної сировини. Вони лишень розбавляють концентрати, а власне вітаміни не виробляють. Отже, в цій справі Україна є залежною. Те ж саме стосується і виробництва добрив. І що найприкріше – деякі види ми купаємо в Росії, з якою не найкращі відносини, що за певних умов з політичних міркувань може призвести до проблем в галузі сільгоспвиробництва, що напряму пов’язано з рівнем безпеки держави.
Учасники круглого столу прийшли до висновку, що проблему продовольчої безпеки потрібно вирішувати системно – в політичному, економічному, бізнесовому, соціальному, екологічному та інших аспектах і через державне регулювання.
Звичайно, вирішувати питання продовольчої безпеки в Україні непросто. Вже з огляду на те, що пересічний українець сьогодні витрачає на харчування найбільший відсоток свого бюджету у порівнянні з громадянами інших європейських країн. Легше тим, де економічний розвиток і життєвий рівень вищі. Але, як стверджують фахівці, навіть в нашій не найкращій з економічної точки зору ситуації нові технології, нові розробки вчених (а Одеська національна академія харчових технологій є провідним вузом) здатні суттєво вплинути на підвищення рівня продовольчої безпеки. Нині не стільки наявність ресурсу, як наявність технологій здатна сприяти вирішенню проблеми. За належної підтримки з боку держави.
