Обіймаючись з бджолами

У селі Ясенове Перше відкрито етнографічно-оздоровчий центр «Медові роси», започаткований творчою родиною Гогулінських. Свою садибу з 150-річною хатиною, що ташується неподалік мальовничої річки Кодими, працьовиті люди перетворили на справжнісінький осередок зеленого туризму, доклавши задля цього свій нерозтрачений творчий потенціал, майстерність і кипучу енергію. Трудився, не покладаючи рук, глава роду — 75-річний Володимир Гогулінський разом зі своєю  меткою і чепурною дружиною — народною майстринею Ольгою. 

Їхня старша донька Алла Чаус — апітерапевт з Миколаєва —  виступила натхненницею цього екологічного проекту, щоб на її рідній Одещині з’явилася ось така зеленотуристична зона відпочинку з лікувально-оздоровчим направленням. Адже головні принади садиби «Медові роси» — це нині популярний «сон на вуликах», ефективне лікування багатьох хвороб продуктами бджільництва й препаратами на їх основі, дегустація смачних і цілющих напоїв «Медовуха» і «Хреновуха», а ще майстер-класи з виготовлення  колоритних ляльок-мотанок та участь у національних обрядах. 

На відкриття ясенівської етносадиби, як бджоли на нектар, з’їхалися та зійшлися звідусіль родичі, друзі, гості та добрі сусіди. Напутні слова на адресу ентузіастів лунали з вуст голови РДА Віталія Лабуша, голови райради Сергія Паровика, Любашівського селищного голови  Геннадія Павлова, Ясенівського сільського голови Олени Дроздовської. Музичні вітання дарували присутнім артисти з Балти, Вінниччини та місцеві народні колективи «Лебідоньки» і «Родина». Хлібосольні господарі не поскупилися на щедре частування. Чотири котли з юшкою, кулішем, борщем та узваром наварили кухарки та ще безліч смачних страв спекли у печі. А Володимир Гогулінський пригощав фірмовою медовухою і хреновухою….

Дивовижне перетворення отримала прадавня українська хата. Зовні вона розписана національними орнаментами, візерунками і побутовими сценками. Над кожною композицію прискіпливо трудилася художниця з Балти Алла Косогорова. Всередині оселя схожа на справжнісінький музей архітектури і побуту, де можна відшукати сотні речей, якими користувалися наші пращури у минулих століттях. Серед атерфактів — дзиґарів, глечиків, скринь, рушників, джбанів, макогонів, вугляних прасок, рогачів, карафок, макітер, керогазів — зустрічаються й сучасні, але автентичні вироби, виготовлені самою сільською майстринею Ольгою Гогулінською. Це ляльки та вишиванки. Один з прикутків облицювали кахельною плиткою, облаштувавши сучасну гігієнічну кімнату з пральною машинкою. 

На подвір’ї художниця орнаментувала вулики, клуню, погріб, а в прибудові — піч. Серед споришу можна взріти вози, повні гарбузів, плуги, борони та інший сільськогосподарський реманент, який не так давно був необхідним атрибутом кожної селянської родини, джерелом її достатку. Й відтепер у садибі «Медові роси» можна проводити екскурсії та уроки з народознавства для дітей. 

—  Мені бабуся Настя заповідала не продавати хату, бо тут народилося і виросло не одне покоління Гогулінських, зокрема і я. Тож, віддаючи данину її світлій пам’яті, ми вдихнули друге життя в стареньку оселю — собі на користь і людям,  — поділилася Алла Чаус. —  Я — пасічник у третьому поколінні, тож долею написано займатися апітерапією. Кілька років тому ми на подвір’ї встановили два будиночки для сну на вуликах. Лягаєте у нього над бджолиними родинами і завдяки медово-квітковому аромату і мікровібрації від руху Божих комах лікуєте свій організм. Десяток сеансів такої апітерапії замінюють місяць відпочинку біля моря.  Це ми будемо практикувати у своїй етносадибі, а також інші методи лікування з допомогою бджіл та продукції з нашої пасіки.   

Лікування бджолами стає все більш популярним у всьо­му світі та на Україні зокрема, тому цей напрямок потрібно роз­вивати і у нас, на Одещині. Зай­ма­тимуться Гогулінські у «Медо­вих росах» й збереженням народних звичаїв і традицій. Це випікання традиційних хлібів, калачів і пряників, виготовлення напоїв на основі меду за дідівськими рецептами, ляльок-мотанок, гаптування рушників. А на Різдво планують відтворити найкращі сценки з безсмертного твору Микола Гоголя «Вечори на хуторі біля Диканьки».      Фото автора

Выпуск: 

Схожі статті