Кількість ще не перейшла в якість

За даними Головного управління економіки облдержадміністрації, в Одеській області малим бізнесом займаються близько 144 тисяч підприємницьких структур – юридичних і фізичних осіб. А скільки ще «крутиться» біля них або в тіні – одному Богу відомо.

Що ж нового спостерігається в підприємницькому середовищі?

– Насамперед, нас зацікавила тенденція до зниження темпів реєстрації суб’єктів підприємництва, – говорить голова представництва Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва в Одеській області Василь Савчук. – У процесі з’ясування причин цього явища виявилося, що ми наближаємося до тієї оптимальній кількості підприємств малого бізнесу, що необхідна для задоволення потреб регіону. А це близько 36 підприємств на тисячу чоловік населення. Для прикладу скажу, що в Німеччині цей показник дорівнює 37, а загалом по Європейському союзу – 46 підприємствам.

Водночас, незважаючи на таке наближення до європейського рівня, їхня частка в загальних обсягах виробництва у 2003 році застановила лише 11,5 відсотка. А ось у країнах з розвинутою ринковою економікою їхній валовий продукт дорівнює 50 – 60 відсоткам.

Є над чим задуматися.

– Говорячи про це, не можна пройти повз структуру і якість малого бізнесу, – веде далі В. Савчук. – Як свідчить аналіз, близько шістдесяти відсотків суб’єктів підприємництва – це фізичні особи. Тобто ті, хто започаткував власну справу з однією й основною метою – забезпечити собі та своїм близьким відповідний рівень життя. Тому сьогодні перед державою стоїть завдання щодо створення для підприємців таких умов, які дали б їм змогу відчути під собою твердий грунт, щоб бізнес був для них не засобом до існування, а основним видом діяльності.

Поки що ж правове поле, в якому доводиться діяти українському бізнесу, мало схиляє до цього. Водночас, як вважає В. Савчук, ми вже вийшли на новий етап формування нормативно-правової бази. З початку поточного року набув чинності Закон України “Про основи державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”. З 1 липня поточного року почне діяти Закон України “Про державну реєстрацію юридичних і фізичних осіб – підприємців”. Треба сказати, що обласна держадміністрація та виконавчі органи влади на місцях чимало зробили для вирішення проблеми реєстрації й прийняття на облік суб’єктів підприємництва за принципом “одного вікна”. Ця система добре себе зарекомендувала в Біляївському районі. Готуються до роботи в такому режимі в Іллічівську, Білгороді-Дністровському й Ізмаїлі. Завдяки цьому закону буде створено реєстр суб’єктів підприємницької діяльності, що значно убезпечить провадження бізнесу, оскільки забезпечить його прозорість.

Нині у Верховній Раді України перебуває низка нормативних актів, скерованих на врегулювання проблем, що є в системі спрощеного оподатковування. Звичайно, радикальним вирішенням цього питання стало б ухвалення відповідного закону. І Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва, і самі бізнесмени вважають, що такий закон мусить мати певний термін дії, скажімо, п’ять років. Потім, коли він виконає свою функцію, від нього можна й відмовитися. Чекає своєї долі в парламенті й законопроект “Про мікрокредитування”, ухвалення якого полегшить малому бізнесу доступ до фінансових ресурсів.

У стадії обговорення низка інших законопроектів, зокрема про дозвільну процедуру та перевірки.

- Це, на мій погляд, той мінімум нормативно-правових актів, що створить сприятливі умови для розвитку малого підприємництва, – сказав В. Савчук.

Український парламент ухвалив закон про прибутковий податок з фізичних осіб на рівні 13 відсотків – найнижча податкова ставка в Європі. Він має на меті легалізацію доходів саме в підприємницькому середовищі та розширення бази оподаткування. Але, на жаль, за підсумками двох місяців поточного року, надходження до бюджету за цією статтею скоротилися. Іншими словами, не спостерігається зустрічного руху держави та підприємців одне до одного, як це очікувалося.

Крім того, й далі є значна кількість так званих збиткових підприємств, зокрема в торгівлі та громадському харчуванні.

Якщо за весь минулий рік у ході операції “Акцизна марка” було виявлено та ліквідовано 32, то тільки за неповні два місяці поточного року – ще 22 цехи з виготовлення контрафактної продукції.

Що має робити суспільство в таких випадках? Захищатися. Але так, щоб не постраждав законослухняний підприємець.

Выпуск: 

Схожі статті