Що читати влітку
Якщо ще не читали – повість Астрід Ліндгрен “Ми – на острові Сальткрока”. Разом з її героями ви проведете канікули далеко від міста - дуже далеко. Острів – на краю землі, за ним “починається відкрите море, де стирчать з-під води лише голі скелі так шхери (скелясті острови). Там ніхто не живе. А на Сальткроці живуть люди...”. Якщо ж канікули на острові здадуться вам занадто спокійними і романтичними (хоча різних хвилюючих подій там вистачає), читайте повість Астрід Ліндгрен про пригоди сищика Калле Блюмквіста. З цим хлопчиком та його друзями спокою не буде!
Календарик від Ольги Дубовенко
Червень
Червоніють вишні в червні,
І черешні вже доспіли,
Ніжно віти простягають -
Набирайтеся, дітки, сили.
Читальний зал
Із задоволенням виконуємо прохання Вови Корчинського з Вапнярки Вінницької області - друкуємо вірш Світлани Дмитрівни Паршенкової.
Где большая лужа?
Купили бегемотикам
Резиновые ботики,
И, забыв про все на свете,
Они счастливы, как дети.
Даже тот, кто был простужен,
Ищет, где побольше лужа.
Можно прыгать в ней, скакать.
Ах, какая благодать!
Любят бегемотики
Новые ботики!
А цей вірш Валентини Барсукової – для Насті Замараєвої з Котовська.
Елка
Зеленая елка в дремучем лесу
Встречала особо царицу-весну:
С шишкою-розой на самой макушке,
Чтоб любовались деревья-подружки.
А то все твердят, что зимою и летом
Наряд ее блещет зеленым лишь цветом.
Казки Франції
Це навіть не казка – це небилиця.
Три мисливці
Жили собі три мисливці, у них було три рушниці. Дві рушниці були не заряджені, у третій не було заряду. Мисливці вийшли з міста на світанку і йшли далеко, далеко, далеко і ще далі. Біля лісу вони застрелили трьох зайців і двох з них прогавили. А третій від них втік.
- Ах, боже мій, - сказали вони, - як же ми зваримо того зайця, що від нас втік?
І ось три мисливці знову вирушили в дорогу. Вони йшли далеко, далеко і ще далі і, нарешті, прийшли до будинку без стін, без даху, без дверей, без вікон, без всього. Три мисливці тричі гучно постукали у двері. Господар, якого не було вдома, відгукнувся:
- Хто там? Що вам потрібно?
- Чи не зробите ви нам послугу? Позичте горщечок, щоб зварити того зайця, що від нас втік.
- Ах, боже мій, друзі, у мене є лише три горщики, у двох вибите дно, а третій вже зовсім не придатний.
З поштової скриньки
“Люди, незважаючи на всі новітні винаходи і великі відкриття, не знають одного – хто були їхні предки. Ми, звичайно, знаємо історію, але не знаємо, ким були родичі кожної окремої людини. А цікаво було б довідатися, і мені зокрема... Стає кривдно, що жила людина, а про неї, через кілька поколінь, ніхто навіть і не згадає.
А питається, що ми можемо змінити? Щось все-таки можемо. Найпростіший і вірний спосіб – скласти “дерево життя”, генеалогічне дерево. Наш обов’язок полягає в тім, щоб знати хоча б імена тих, хто жив до нас.
...Щодня ми перебуваємо серед людей, і може бути так, що, спілкуючись з людиною, навіть не знаємо, що це наш далекий родич...
Марія Егорова, учениця ХІ класу,
село Успенівка Саратського району”
“Здрастуй, “Сонечку”! Хочу написати про людей, які працюють в Одеському регіональному представництві ВО “Держава”. Недавно пройшов перший тур конкурсу “Добрі справи”. Я – його учасниця. У щоденнику, у спеціально відведеному для цього місці, я записувала свої добрі справи за весь тиждень. Виявилося, що їх дуже багато. Цей конкурс допоміг мені ґрунтовно, по-іншому визначити мету у житті. Я зрозуміла, що тільки люди з усмішкою і добрим словом можуть домогтися успіху. У цьому я остаточно переконалася, зателефонувавши за номером для учасників конкурсу. Приємний чоловічий голос без поспіху, змістовно відповів на мої запитання, не забуваючи вставляти незмінні “Сонечко”, “Зайчик”, “Розумничка”. Ото якби всі люди були такими ввічливими, уважними, добрими!
Незабаром будуть відомі результати другого туру. Я гадаю, не помилюся, якщо висловлю величезну подяку від усіх учасників конкурсу “Добрі справи” його організаторам і всім, хто сприяв його проведенню. Знайте, ми намагатимемося бути схожими на вас!
Ірина Іванова, учениця ХІ класу,
м. Арциз”
Суботні уроки
Краєзнавство
Вітер з моря
В Одесі, на початку Ланжеронівської вулиці, у колишньому будинку князя Гагаріна, міститься Літературний музей. Який час, ближче до кінця ХІХ століття, там були танц-класи, куди із задоволенням приходили молоді люди, - танцювали, веселилися, влаштовували різні ігри. І часто бувало так, що раптом гасли свічі, і в темряві здавалося, нібито увійшли до зали невидимі гості. Чувся шерхіт їхніх туфель по паркету, шелест шовкових спідниць... Потім все стихало, слуги запалювали свічі.
І була в цьому будинку, з боку моря, одна кімната, куди ніхто не наважувався входити. Вдень і вночі там лунали дивні звуки, схожі на стогони, ридання, виття і свист. І то в цій кімнаті раптом, сама собою, зрушить з місця книга, гойднеться фіранка, зісковзне на підлогу папір... По всій Одесі йшов поголос про чудеса у будинку князя Гагаріна.
І що ж виявилося? Причиною таємничих явищ були катакомби під будинком і вітер з моря! Пробравшись крізь щілини до підземелля, а відти нагору, у кімнати, він задував свічі, завивав, стогнав і ридав... Щілини замурували – і чудеса зникли. “А шкода”, подумали тоді, можливо, мешканці будинку.
Шахи
Хід конем
Про, це справжнє королівство, держава у державі, зі своїми чіткими, суворими і дуже красивими законами! Вона вже пережила і ще переживе наймогутніші імперії. Їй не страшні нові технології – нехай собі комп'ютер грає у шахи, а люди все одно нерозлучні з шахівницею, розділеною на 64 клітинки, і 32-а дерев'яними або пластмасовими фігурками. Вже не запитують, що ж таке шахи, - наука, мистецтво, спорт? І те, і друге, і третє! А ще надзвичайно захоплююча гра, пригода, детектив, вистава зі своїми інтригами, пастками, хитромудрими комбінаціями, зі своєю драматургією. У чому особливість шахового королівства – потрапити туди може кожен, навіть маленька - чотири-, п'ятирічна – дитина!
Шахова розминка (для маленьких)
Чи зможе кінь, який перебуває у клітинці а1, потрапити в клітинку h8 за шість ходів?
Відповіді
на задачку містера Сема Лойда
Мері Енн була матір'ю хворого племінника дядечка Ройбена.
На загадки Олени Залепи (1) і Ганнусі Митевої (2)
Лицар на коні. 2. Коник
Наша галерея
“Сільський пейзаж”. Олеся Кучеровська, 9 років, село Виноградівка Болградського району.
Сторінку підготувала
