У Михайла Каленюка, симпатичного одинадцятикласника зі школи-інтернату № 5, очі кольору неба. А небо він любить усією душею і мріє літати. Поки що юний конструктор будує свої авіамоделі в гуртку інтернату, а для підвищення майстерності обов'язково відвідує і заняття авіагуртка клубу “Фарлеп”.
Геннадій Петрович Сьомін, керівник цих гуртків, пишається тим, що його учень швидко читає будь-які креслення, професійно працює із інструментом та матеріалами, грамотно будує будь-які моделі. Михайла вирізняють працьовитість, акуратність, вміння майстерно запускати на змаганнях моделі своїх літаків. А змагань у житті Михайла було багато.
– Вперше я взяв участь у міській першості. Я виступив із маленькою кімнатною моделлю. Вага таких моделей до 4 грамів, їх роблять із легкої, майже невагомої деревини дерева “бальза”, яке привозиться до нас із Південної Америки. Приємно згадати, що перші змагання завершилися перемогою: я посів перше місце.
– Після кімнатних я почав будувати гумомоторні моделі. Для їхньої побудови необхідні найсучасніші матеріали, які використовуються у космічному виробництві, наприклад, вуглетканина, склотканина та інші. Приводяться такі моделі у рух за допомогою гумомоторного двигуна вагою всього 30 гр. Запускають “гумомоторки” тільки на аеродромах, а пролетіти вони можуть кілька кілометрів. Виступаючи із цими моделями, я, як правило, посідав на обласних змаганнях, що організовувалися обласним гуманітарним центром позашкільної освіти та виховання, тільки перші місця.
– Як одеський чемпіон, ти, імовірно, представляв наш міський авіамоделізм в інших містах та країнах?
– Справді, я брав участь у Всеукраїнських змаганнях в Києві, Чернігові, де був кращим і одержав почесний диплом першого ступеня. А ось у Рівному мені не пощастило: я опинився на IV місці. Двічі я змагався за Кубок Антонова. У 2004 році одержав срібну медаль. У 2005-му – бронзову. Влітку цього року в Одесі, завдяки телефонній компанії “Фарлеп”, було організовано змагання на Кубок “Чорне море”, яке було етапом Кубку світу. У результаті в мене золота медаль.
Був я і на чемпіонаті Європи в Румунії, але, на жаль, не став призером. Зате добре виступили наші гумомоторники Олексій Самсонов та Павло Мараховський, Артур Апродов. Клуб “Фарлеп” повіз нас до Румунії на своєму мікроавтобусі, закупив гарну форму для команди, виділив необхідні кошти для спорудження моделей. Перед змаганнями особливо старанно та багато працював із нами наш тренер Геннадій Павлович. Це був мій перший виїзд за кордон, сподіваюся, що не останній, тому що я мрію стати чемпіоном світу в змаганнях із гумомоторних моделей у класі F-I-B. Ну, у крайньому разі, чемпіоном Європи…
– Як ти навчаєшся в школі? Які твої улюблені предмети? Чи є хобі?
– Мені подобається трудове навчання і те, як веде заняття мій улюблений вчитель Микола Іванович Подчаха. Люблю що-небудь робити своїми руками, майструвати. Мені подобається також хімія, у мене 10 – 11 балів з цього предмету, креслення, географія. Обожнюю читати старі журнали “Моделіст-конструктор” та “Техніка молоді”, де знаходжу малюнки, які мене цікавлять, креслення літаків, планерів, наукову фантастику, яка захоплює. Ось вже кілька років захоплююся читанням нового журналу “Юний технік України”. У кожному журналі знаходжу матеріал із авіамоделізму та залюбки його прочитую. До моїх захоплень відноситься колекціонування марок, наклейок, значків на тему авіамоделізму, авіації, космосу. Одним словом – колекціоную усе, що пов'язує мене із блакитним безбережним, вабливим у височінь небом.
