ВАГОМІ ПИТАННЯ
Голова облдержадміністрації В. Цушко провів засідання постійно діючої ради з питань охорони громадського порядку та боротьби з злочинністю.
В засіданні взяли участь керівники правоохоронних, контролюючих органів та інших силових структур, розташованих на території області.
Розглянуто питання “Про дотримання законодавства України у сфері оподаткування і організації торгівлі на ВАТ “Промтоварний ринок – 7 км”; “Про результати роботи міжвідомчої комісії з вивчення проблемних питань у відкритих акціонерних товариствах “Машинобудівельне виробниче об’єднання “Оріон” та “Одеський завод “Центроліт”, а також на Татарбунарському та Кілійському винзаводах”.
АГРОБІЗНЕС ПОВИНЕН ПРАЦЮВАТИ ПРИБУТКОВО
Про ситуацію, що склалася сьогодні на ринку сільгосппродукції, йшла мова під час чергової прямої телефонної лінії.
Начальник Головного управління агропромислового розвитку ОДА Анатолій Новаковський повідомив, зокрема. що на сьогодні хлібороби Одещини зібрали 2 мільйони 400 тисяч тонн зерна, а по завершенню жнив на полях, зайнятих круп’яними культурами і кукурудзою, у межах 2 мільйонів 800 тисяч тонн, тобто трохи більше, ніж середньорічний результат останніх п’ятдесяти років у зерновиробництві регіону. На жаль, сільгоспвиробники не зможуть сповна скористуватися результатами своєї напруженої цьогорічної праці на хлібній ниві, оскільки виробництво зерна буде або низькорентабельним, або взагалі збитковим, констатував А. Новаковський. Причина – низькі закупівельні ціни на основну хлібну культуру – озиму пшеницю.
Скажімо, зернотрейдери, що працюють в Одеському, Южненському та інших портах України, закуповують пшеницю третього класу у товаровиробників по 610 гривень за тонну, в той час, коли собівартість цієї самої тонни – 550 гривень плюс затрати на її доставку автотранспортом до місця призначення (селяни відмовилися від послуг “Укрзалізниці” через високі тарифні ставки на перевезення нею). Не рятують ситуацію і створений дещо із запізненням Державний аграрний фонд та фонд Держрезерву. Квоти для закупівлі хліба по нормальних цінах, виділені ними для Одещини, сукупно сягають близько 150 тисяч тонн. Безумовно ж, суттєво впливають на такі показники, як рентабельність та собівартість продукції рослинництва і тваринництва вже традиційне сезонне підвищення цін на паливно-мастильні матеріали. Подорожчали також трактори і комбайни. мінеральні добрива, засоби захисту рослин, електроенергія, тощо. І якщо рентабельність зерна навіть у неврожайному 2003-му склала 24 відсотки, а торік сягнула 40 відсотків, то сьогодні ці відсотки можна полічити на пальцях однієї руки.
Підсумовуючи сказане, начальник Головного агропромислового розвитку облдержадміністрації зазначив, що чіткішою і целеспрямованішою по відношенню до галузі має бути позиція держави. Слід забути про стереотип, вироблений роками. Агропромисловий комплекс сьогодні – не та галузь, яка має годувати країну дешевою продукцією. Це – бізнес, котрий повинен працювати прибутково. Тільки за умови нормальної рентабельності можна відновлювати і розвивати виробництво, забезпечуючи людей зарплатою, гідною їх важкої праці.
ДЕЛЬТА ДУНАЮ МАЄ СЛУЖИТИ НАЩАДКАМ
На Одещині перебувала делегація Міжнародної комісії із захисту річки Дунай, очолювана Президентом цієї впливової незалежної організації Іштваном Орі. До її складу входили виконавчий секретар Міжнародної комісії Філіп Веллер, голова делегації Угорщини при МКЗД Гіла Холо та член делегації Угорщини Марія Галамбош.
У переговорах, що відбулися в Одеській облдержадміністрації, українську сторону представляли заступник міністра екології України Олена Яворська, заступник голови облдержадміністрації Микола Сердюк, начальник Головного управління економічного розвитку та європейської інтеграції облдержадміністрації Сергій Самойленко, начальник управління морегосподарського комплексу, транспорту та зв’язку облдержадміністрації Олександр Голокоз, в.о. начальника Державного управління екології та природних ресурсів в Одеській області Валентина Крутякова, заступник директора державного підприємства “Дельта-лоцман” Костянтин Сизов.
Пан Орі, зокрема, повідомив, що, окрім України, він з членами МКЗД має намір відвідати найближчим часом Молдову та Боснію і Герцеговину. Але Україна, зокрема Одещина, посідає чільне місце, оскільки представники із країн, що входять до Міжнародної комісії із захисту річки Дунай, хочуть мати реальну, об’єктивну, не заангажовану жодною із сторін інформацію про екологічний стан української дельти Дунаю і прилеглої до неї чорноморської акваторії. Адже цей басейн є природовідтворювальним об’єктом планетарного значення. Недарма ж тут працювали Жак-Ів-Кусто та ряд інших видатних дослідників морської та річкової флори і фауни. У зв’язку з цим, членів делегації цікавить, як впливає або не впливає на екосистему дельти найважливішої європейської водної артерії відновлений торік український судновий хід Дунай – Чорне море.
О. Яворська та М. Сердюк запевнили Президента МКЗД та членів делегації, що українська сторона завжди дотримувалась принципів відкритості та прозорості, тому делегації Міжнародної комісії буде надана можливість безпосередньо на місці ознайомитись зі станом справ і отримати повну інформацію щодо означених ними питань.
– Ми також хочемо лишити нащадкам неушкодженим цей унікальний і неповторний у своїй красі куточок планети, – підкреслив віце-губернатор Одещини.
Делегація МКЗД відвідала Кілійський район. У програмі були зустрічі із керівництвом Українського Придунав’я, екологічною громадськістю, вченими, відівідини суднового ходу Дунай – Чорне море та української частини дельти Дунаю. За підсумками поїздок в Україну і Румунію Президент МКЗД має намір зініціювати проведення міжнародної конференції по дельті Дунаю.
– Ми маємо мету – спільними зусиллями із залученням незалежних міжнародних експертів розвивати цю унікальну екосистему, – сказав Іштван Орі.
