ВИБОРЕЦЬ І ПРОПОРЦІЙНА СИСТЕМА
Наближається день, коли ми вибиратимемо депутатів всіх рівнів – від сільських до Верховної Ради. А тим часом, для багатьох наших співвітчизників слова «мажоритарна» і «пропорційна політична система», як і раніше, нічого не значать. А тому заклики політиків відмовитися від змішаної мажоритарно-пропорційної системи або, навпаки, зберегти її – багато чим не ясні, і тим більше складно зрозуміти, в чому переваги та недоліки кожної з них, і що нас чекає після 26 березня.
В ЧОМУ РІЗНИЦЯ МІЖ МАЖОРИТАРНОЮ І ПРОПОРЦІЙНОЮ ВИБОРЧОЮ СИСТЕМОЮ?
Сам термін «виборча система» означає порядок формування представницьких (виборних) органів влади і розподілу місць в них після підведення результатів голосування.
Ця система грунтується на правових нормах – виборчому праві (для виборів 26 березня 2006 року – це Конституція України, Закон України «Про вибори народних депутатів України» і Закон України «Про вибори Верховної Ради АР Крим, місцевих рад і сільських, селищних і міських голів» і ін.).
Ці документи захищають виняткове право громадян брати участь у формуванні виборних органів держави. Тобто громадянин України має право як обирати (право голосу, що дає можливість брати участь у виборах і референдумах), так і бути вибраним.
По суті, виборча система покликана допомогти громадянам управляти державою: вибрати того з депутатів або партій/блоків, які захищатимуть інтереси виборця.
Виборчі системи бувають мажоритарними, пропорційними і змішаними. При мажоритарній системі інтереси громадян представляє кандидат або список кандидатів, що набрав більшість голосів. При пропорційній – виборці обирають між партіями, що брали участь у виборах. Відповідно до кількості поданих за них голосів і формується той або інший виборний орган (парламент, муніципалітет і т.д.).
Мандати між кандидатами розподіляються залежно від кількості виборців, що проголосували за них, а між депутатами в списку партії/блоку – залежно від місця в списку кандидатів, який обов'язково публікується в пресі (в «Голосі України» – списки кандидатів в народні депутати України, в місцевих газетах – списки депутатів в обласну раду («Одеські вісті»), міську раду (наприклад, в Одесі – «Одеський вісник») і т.д.) і вивішується для ознайомлення на виборчій дільниці. Щоб увійти до складу парламенту або місцевої ради на цих виборах партія (блок) повинна набрати не менше 3% голосів. Якщо партія набрала менше, наприклад, 1%, то ці голоси підсумовуватимуться і розподілятимуться між тими, які подолали прохідний бар'єр.
ЯКІ ВИБОРЧІ СИСТЕМИ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ В ІНШИХ КРАЇНАХ?
В більшості країн діють змішані виборчі системи. Наприклад, парламент вибирають по пропорційній, а місцеві ради – по мажоритарній системі.
В Чеській республіці використовується пропорційна система. Невеликі райони (малі гміни) складають окремий виборчий округ, а великі — підрозділяються на округи.
В Словаччині діє пропорційна формула з розподілом районів на багатомандатні виборчі округи.
Угорщина використовує на місцевих виборах для населених пунктів налічуючих до 100 тис. жителів – пропорційну систему, в більш чисельних – половина депутатів місцевої влади обирається по пропорційній формулі, а друга половина — по мажоритарній системі. В польському виборчому законодавстві для населених пунктів, що налічують до 40 тис. жителів, обов'язкова мажоритарна виборча система, а для більш чисельних — пропорційна.
Як бачимо, в Східній Європі вже давно застосовують пропорційну або змішану систему на місцевих виборах.
До речі, в Росії, як і на Україні, зовсім недавно обговорювали переваги і недоліки пропорційної системи. В результаті тривалих дискусій росіянам так і не вдалося прийти до єдиної думки і повністю впровадити пропорційну схему на місцях.
Аналогічна ситуація і на Україні. Не зважаючи на введення голосування за партійними списками на рівні місцевих рад, для сільських рад було зроблено виключення.
Тут, як і раніше, обирають «мажоритарщиків». Тобто, прийшовши на ділянку, виборцю доведеться вибрати в бюлетені декількох кандидатів, як і на попередніх виборах в місцеві ради, які можуть бути як і членами якої-небудь партії, так і безпартійними.
ЧОМУ МИ ПРО ЦЕ ГОВОРИМО?
За останній рік українці всерйоз зацікавилися політичним життям в країні. І з кожним днем інтерес до подій в місцевих і республіканських органах продовжує зростати. Сьогодні ми постійно чуємо в громадському транспорті розмови, про дії того чи іншого лідера партії або депутата. А з першого жовтня всі заговорили про Закон про місцеві вибори (повна назва – Закон України «Про вибори Верховної Ради АР Крим, місцевих рад і сільських, селищних і міських голів»).
Тепер депутатів місцевих рад ми вибиратимемо по партійній ознаці, а це означає, що кожному з них доведеться визначитися, яка політична сила їм більш імпонує.
Те ж саме належить зробити і нам – виборцям: розібратися в тому, що пропонує кожний блок або партія як на національному рівні, так і в нашому рідному місті, районі, області. При цьому потрібно звернути увагу, що політика і конкретні дії національної і місцевих організацій однієї і тієї ж політичної партії далеко не завжди співпадають, що є наслідком молодості українських політичних партій, високою текучістю партійних кадрів, відсутністю жорсткої внутріпартійної дисципліни.
По цьому нам слід надати набагато більше уваги вивченню політичних сил, а саме – спискам кандидатів в депутати для того, щоб вибрати саме того кандидата (партійного списку), який нам найбільш близький.
При цьому необхідно пам'ятати, що в результаті політичної реформи Верховна Рада і місцеві ради одержали набагато більше повноважень, чим раніше. Тепер Парламент, а не Президент України, сформує уряд після виборів. Крім того, строк повноважень депутатів всіх рівнів для депутатів наступного скликання складе 5, а не 4 роки, як раніше. Саме тому кожний виборець повинен виявити максимум свідомості і відповідальності і зробити зважений вибір.
Велика відповідальність полягає тягарем і на плечі народних обранців, адже тепер основна маса відповідальності за всі події в країні буде на політичних партіях і блоках і їх представників в радах різного рівня, та й самі партії надалі не зможуть шукати підтримки у «мажоритарщиків» – залежно від ситуації примикаючих до них під час голосування.
ЯКІ ОСНОВНІ ПЕРЕВАГИ І НЕДОЛІКИ ПРОПОРЦІЙНОЇ СИСТЕМИ?
В нинішньому складі Верховної Ради продовжується дискусія про переваги і недоліки двох основних електоральних (виборчих) моделей.
Поки ніхто ще не відповів на головне питання: як створити таку виборчу систему, яка була б не просто оптимальною: відображала інтереси виборців, ще і задовольняла претензії всіх політичних сил? При цьому така модель повинна стабілізувати не тільки ситуацію в Парламенті, але і в місцевих радах.
Так, є багато прихильників чисто пропорційної системи: вона достатньо проста у вживанні і стимулює розвиток політичних партій. Але поки, не багатьом партіям вдається розвинути широку мережу партійних осередків на місцях. З іншої сторони, як же така мережа сформується, якщо фактично її основна роль зводиться до просування кандидатів в ради. Зараз таким рівнем розвитку партійної структури можуть «похвалитися» не більше десяти партій.
Чи є ця система найпривабливішою з погляду стабілізації вітчизняної політичної системи? Як свідчить світовий досвід, пропорційна модель виборів частіше за все сприяє формуванню коаліційної, мультипартійної більшості в парламенті.
Саме пропорційна складова вітчизняної виборчої системи створила передумови для конфліктів в діяльності нинішньої Верховної Ради. Однопартійна більшість при пропорційній системі — це скоріш виняток.
Статистичні опитування свідчать, що поки у нас немає партій-лідерів, здатних зібрати більш 50% голосів виборців. А значить коаліції, що виникають в результаті пропорційних виборів, не можуть бути стабільними і керованими.
При парламентській формі правління формований такою коаліцією Кабінет Міністрів буде дуже і дуже нестійким.
Не краща ситуація і при президентській формі правління: законодавчий орган, вибраний на основі системи пропорційного представництва, підриває діяльність виконавської влади і створює конфлікт по лінії Парламент — Уряд — Президент. Тоді як мажоритарна модель, навпаки, сприяє стійкості і стабільності інститутів влади.
Тому все більше світове визнання отримують напівпропорційні (або змішані) виборчі системи, що зберігають мажоритарне представництво.
В таких системах недоліки чистої "пропорціоналки" компенсуються мажоритарною складовою. Вони зберігають компроміс між стабільністю і відносним пропорційним представництвом всіх сил.
Хоча, з другого боку, поведінку «мажоритарщиків» під час голосування складно передбачити, а тому існує вірогідність, що вони у вирішальний момент виступлять проти або за той, або інший законопроект. Тобто їх голоси зіграю ключову роль у разі конфлікту політичних партій. А тому боротьба їх голосу завжди була одним з основних процесів в діяльності рад.
ЯК ВИЗНАЧИТИ ПАРТІЮ/БЛОК, ЗА ЯКИЙ ПРОГОЛОСУВАТИ?
Раніше, по мажоритарній системі, щоб стати депутатом, потрібно було пройти особистий відбір у народу, знайти кошти для фінансування передвиборної кампанії, викласти свою біографію, повідомити про свої минулі заслуги і професійну діяльність. Кожний кандидат був на виду. Вигравав той, кого виборець вважав самим гідним. Принаймні, створювалося таке враження.
Зараз нам доведеться ретельно вивчати біографії, хоча б «прохідних» кандидатів в списку партії. А це означає – постійно стежити за їх діяльністю, щоб після виборів, не виявилося, що місця в парламенті або місцевій раді зайняли зовсім не ті кандидати, на яких ми розраховували, голосуючи за список.
Виникає питання: як це зробити? Тут на допомогу приходять засоби масової інформації. В друкованих органах вже почали публікувати біографії першої п'ятірки кандидатів зі списку, а на телеканалах – ці ж лідери розказуватимуть нам про свою програму поліпшення життя в країні і про кандидатів.
Існують і альтернативні методи отримання інформації. Виборець може звернутися в окружну комісію – у разі виникнення питань з приводу списків партій у Верховну Раду або територіальну, якщо йдеться про місцеві вибори.
Комісії зобов'язані надати виборцям інформацію про кандидатів, у тому числі і їх податкові декларації. Крім того, місцеві парторганізації проводитимуть зустрічі з виборцями, де кожний матиме змогу задати партійцям питання, що цікавлять.
Комітет виборців України теж проводитиме безкоштовні освітні семінари для виборців в містах Рені, Роздільна та Ізмаїл, де роз'яснюватимуться ключові моменти виборчого законодавства, специфіка голосування за партійними списками, права і обов'язки виборців, процедура голосування. Більш докладна інформація і запис на заняття за телефонами: 8 (0482) 49-66-81, 8 (0482) 26-01-29.
Ми будемо і надалі інформувати виборців про важливі питання виборчого процесу.
ПРО ВИБОРИ. ЩО СЛІД ЗНАТИ ПРО ХІД ВИБОРЧОЇ КАМПАНІЇ?
На сьогоднішній день завершено процес реєстрації списків кандидатів в народні депутати України, сформовані окружні і формуються дільничні виборчі комісії. Не пізніше 21 лютого дільничні комісії отримають списки виборців і виставлять їх для ознайомлення. Будь-який виборець з 22 лютого по 20 березня може прийти на свою виборчу дільницю і перевірити наявність себе, своїх рідних і знайомих в списках, а також вірність відомостей, що містяться в списках.
Звертаємо увагу, що з 21 березня заяви про включення в список голосуючих дільничними комісіями прийматися не будуть, а тому слід завчасно перевірити себе і знайомих в списках. Дільничні комісії до 28 лютого повинні отримати і рознести іменні запрошувальні кожному виборцю, де буде вказана адреса дільниці, де можна перевірити себе в списках і уточнити дані.
Всі відомості про кандидатів в народні депутати вже друкуються в газеті «Голос України» і будь-який виборець може ознайомитися з передвиборною програмою партій і блоків, а також отримати інформацію про першу п'ятірку за партійними списками.
Кандидати в депутати в місцеві ради і на посаду сільського, селищного голови зараз реєструються місцевими територіальними комісіями. Останній термін подачі заяв – 13 лютого. Всі відомості про них найближчим часом будуть опубліковані в місцевих газетах.
ЗАХИСТИ СВОЄ ПРАВО!
З квітня 2004 року одеська обласна організація Всеукраїнської громадської організації «Комітет виборців України» допомагає виборцям захищати свої права. В рамках проекту «Служба Захисту виборців» з квітня 2004 по лютий 2005 року сотні людей отримали безкоштовну юридичну допомогу.
З 1 листопада 2005 року «Комітет виборців України» знову надає безкоштовну юридичну допомогу всім бажаючим. Отримати консультації можна за телефоном всеукраїнської «гарячої лінії» КВУ 8-800-502-8-800 (громадська ініціатива «Чисті вибори») або за телефоном громадської приймальні одеської обласної організації «Комітету виборців України» 8 (0482) 49-66-81 або 8 (0482) 26-01-29.
ЗА ЧИСТІ ВИБОРИ!
16 вересня 2005 року провідні українські громадські організації «Комітет виборців України», Фундація «Демократичні ініціативи», Фундація «Європа ХХІ», «Интерньюз-Україна», Комітет «Рівність можливостей» і Асоціація «Спільний простір» оголосили про створення Громадської ініціативи «Чисті вибори». Основна її мета – активізація громадянського суспільства до сприяння проведенню демократичних виборів у Верховну Раду і місцеві ради в 2006 році.
В одеській області Громадську ініціативу «Чисті вибори» на сьогодні представляють одеська обласна організація «Комітету виборців України», одеський прес-клуб ринкових реформ «Порто- Франко» і Незалежна профспілка журналістів м. Одеси.
В рамках громадської ініціативи діє безкоштовна всеукраїнська «гаряча лінія» 8-800-502-8-800. Подзвонивши за цим номером, будь-який виборець може отримати безкоштовну юридичну консультацію з питань виборчого законодавства.
Крім того, в грудні 2005 р. ініціатива реалізувала просвітницький проект «Знайди себе і не загуби свій голос!». Її задача – активувати виборців до перевірки і уточнення списків виборців. В рамках проекту в одеській області серед виборців була розповсюджена освітня література, проводилися безкоштовні консультації для виборців, які не знайшли себе в списках або знайшли неточності в даних про себе. І це не остання акція ініціативи, попереду напружена, але цікава робота!
Тому учасники «Чистих виборів» в одеській області звертаються до всіх громадських організацій м. Одеси і одеської області із закликом об'єднати свої зусилля для сприяння проведенню демократичних виборів в 2006 році.
З питань приєднання до громадської ініціативи «Чисті вибори» або проведення партнерських проектів просимо звертатися за телефоном одеської обласної організації «Комітету виборців України» 8 (0482) 49-66-81 або 8 (0482) 26-01-29.
Разом ми зможемо більше!
Комітет виборців України
Ця публікація стала можливою завдяки підтримці, наданій Офісом демократії і самоврядування Бюро з питань демократії, попередження конфліктів і гуманітарної допомоги (Office of Democracy and Governance Bureau for Democracy, Conflicts and Humanitarian Assistance) Агентства США з міжнародного розвитку за умовами Гранту № 121-А-00-04-00703-00. Думки, виражені в цій публікації, належать її автору і не обов’язково відображають погляди Агентства США з міжнародного розвитку”.
“Здійснено в рамках проекту за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Supported by the Democracy Grants Program of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.”
