Роздуми після виборів
«МИ – ЄДИНА РОДИНА»
Під час передвиборної кампанії перед кожним з нас поставало питання: якому лідерові, якій політичній силі віддати перевагу, кому можемо довірити своє майбутнє, майбутнє наших дітей і онуків, нашої країни. Виборцям не завжди було легко знайти істотні відмінності в програмах політичних партій і блоків, зде¬більшого вони віддавали перевагу персоналіям, найяскравішим особистостям.
Вибори нікого не полишили байдужим. І найчастіше звучали побажання, щоб нас, українців, не поділяли на «своїх» і «чужих», на Схід і Захід, адже всі ми – єдиний народ, єдина родина.
Виборці хочуть бути упевнені в тім, що в процесі виборів домінувала не просто боротьба за владу, а бажання розпоряджатися нею в інтересах кожної людини, поза залежністю від того, на користь якої політичної сили віддала вона свій голос.
Ольга МАТЯЖ, учителька,
с. Випасне,
Білгород-Дністровський район
«ТАК І НЕ ЗМОГЛИ ПРОГОЛОСУВАТИ…»
Під час виборів ми були на відпочинку в санаторії інвалідів війни «Салют», де проходять курс оздоровлення учасники бойових дій із різних областей України. Сталося так, що до початку виборів ми мали право голосу, а 26 березня фактично його позбулися. Уся справа в тім, що до 13 березня ще не були скориговані списки виборців за місцем мешкання, а 14 березня ми виїхали до санаторію. Проголосувати вдалося далеко не всім: із шести в найліпшому разі двом. Чомусь ніхто належним чином не врахував інтереси виборців, що виїхали на лікування і відпочинок із рідних місць, але ж у санаторії було 400 ветеранів війни на час виборів. З відкріпними талонами теж не все було гладко, бо не в усіх були проставлені належні печатки в паспортах.
Дуже прикро, що нас позбавили змоги проголосувати. Гадаємо, не тільки нас спіткала така доля: адже в Україні санаторіїв і будинків відпочинку тисячі.
А. ВАЛУЙСЬКИЙ, Н. СИДОРЧЕНКО, П.М. ТИТОВ,
інваліди війни з Луганської області, що відпочивали в санаторії «Салют»
Нам відповідають
ЗАВИМАГАЛИ ЛАДУ
У номері «Одеських вістей» від 15 лютого ц.р. за заголовком «А за фасадом – звалище» було надруковано листа нашої читачки, в якому йшлося про проблеми зі збиранням і вивезенням сміття біля будинків, розташованих неподалік від проспекту Шевченка.
Редакція одержала відповідь від Приморської районної адміністрації, у якому йдеться про вжиті заходи:
«Кореспонденцію «А за фасадом – звалище», опубліковану за рубрикою «Питання руба», розглянуто.
Повідомляємо, що житловий будинок № 8/13 по проспекту Шевченко належить об’єднанню співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) «Шевченківський», керівництво якого не вжило заходів для встановлення контейнерів для збирання твердих побутових відходів. Внаслідок цього мешканці будинку зносять сміття в переповнені бачки розташованого поруч магазина «Легіон», крім того, утворилося звалище сміття біля сусіднього житлового будинку № 8/3 по проспекту Шевченка.
За антисанітарний стан території навколо будинку голову правління ОСББ С. Полтавець притягнуто до адміністративної відповідальності і попереджено, що в разі невиконання вимог щодо впорядкування будуть застосовані суворіші заходи відповідальності.
Наразі фірмою «Союз» встановлено контейнер для збирання сміття мешканцями ОСБД «Шевченківський».
М. БУЗУЯН,
заступник голови Приморської райадміністрації,
м. Одеса
ПРОПОЗИЦІЮ ПРИЙНЯТО
Одесит А.І. Котов, ознайомившись із проектованим тролейбусним маршрутом № 15, звернувся до міського голови Е.Й. Гурвіца з пропозицією з цього приводу. Ось про що йшлося в його листі:
«Тролейбусний маршрут № 15 планується пустити проспектом Маршала Жукова, проспектом Академіка Глушка, а далі – чинним нині маршрутом. Виходячи з досвіду тридцятирічних поїздок із житломасиву Таїрова до центру міста, пропоную з площі Толбухіна тролейбус № 15 пустити вулицею Краснова, далі Середньофонтанською – до залізничного вокзалу навпростець. Це скоротить поїздку на 20 – 25 хвилин, бо відпаде потреба зайвих понад 10 зупинок. У зв’язку зі скороченням відстані поїздки заощаджуватиметься електро¬енергія, а, отже, – витрати на неї, до того ж, тролейбус № 15 зможе робити більше рейсів.
Такий маршрут позитивно позначиться і на екологічній ситуації в Одесі, бо більшість пасажирів із «спальних» житломасивів, Таїровського та Південно-Західного, віддадуть перевагу тролейбусові, що йде швидкісною трасою, перед дорожчими автобусами та маршрутками.
Гадаю, за кілька років експлуатації такого маршруту тролейбуса № 15 окупляться витрати при прокладанні контактної лінії, а в майбутньому це дасть тільки позитивний ефект».
Відповідь прийшла від комунального підприємства «Одесміськлектротранс» міськради, фахівці якого уважно розглянули пропозицію А.І. Котова і визнали її слушною.
«За цим питанням нами готуються пропозиції керівництву управління транспортного комплексу міста для спільного (із залученням проектувальників і служби ДАІ) розгляду низки технічних та інших питань, пов’язаних із організацією тролейбусного руху на цій ділянці», – повідомив директор КП «Одесміськлектротранс» В.С. Новиков.
«Втішає, що мою пропозицію було прийнято з належною увагою і підтримано», – робить висновок наш читач у листі до редакції.
Людина та її справа НА ЦІЙ СЛУЖБІ РІК РОБОТИ ЗАЛІЧУЄТЬСЯ ЗА ДВА
Далеко не в кожного юві¬ляра вікова дата виявляється на кілька років меншою, ніж виробничий стаж. Одна з професій, де рік роботи залічується за два, – лікар-епідеміолог, що бореться проти особливо небезпечних інфекцій. Микола Денисович Ревенок, кандидат медичних наук, академік Одеської регіональної академії наук (ОРАН), дійсний член Української Асоціації «Міжнародна амністія», лікар-епідеміолог вищої категорії, що відзначив цими днями 75-річчя, саме з таких людей.
Ще в студентські роки, навчаючись на санітарно-гігієнічному факультеті Київ¬ського медінституту, він залучився до наукової праці. Експериментальні розробки щодо виживаності збудників кишкових інфекцій у безалкогольних напоях, які він виконав на кафедрі епідеміології, лягли в основу його першої опублікованої наукової праці.
Закінчивши на «відмінно» навчання 1955 року, він зволів не кафедру, а практику на посаді головного епідеміолога Гурьєвської області в Казахстані. Потім 15 років роботи в Молдові – на різних посадах у Молдавському НДІ гігієни і республіканської СЕС Мінздоров’я МРСР. Тут він провадив різнобічні дослідження з профілактики кору, поліомієліту, тифо-паратифозних інфекцій, дизентерії, сальмонельозу, брав активну участь у розшифровці найперших великих спалахів Ку-лихоманки й епідемічного гастроентериту. Йому належить першість в експериментальному доказі відсутності антигенного й імунологічного споріднення між вірусами кору і чуми собак.
Тоді ж М.Д. Ревенок виконав великий обсяг лабораторно-польових досліджень, пов’язаних із розробкою й широкою апробацією найперших живих коревих вакцин, він уперше знайшов і показав ефективність малих доз гамаглобуліну в профілактиці кору. Результати вражаючих експериментів були узагальнені в дисертації «Матеріали щодо вивчення нешкідливості й епідеміологічної ефективності живих коревих вакцин», яку наш ювіляр успішно захистив 1966 року в Київському медінституті.
Будучи головним епідеміологом Херсонської області в 70-ті роки минулого століття, він брав безпосередню участь у боротьбі з епідемією холери, сумнозвісним вібріоном Ель-Тор. А крім цього, організував і очолював Херсонське обласне наукове історико-медичне товариство, що стало найпродуктивнішим серед тодішніх аналогічних організацій, виконав чимало досліджень з історії медицини, брав участь у підготовці та проведенні І всесоюзного з’їзду істориків медицини.
Людина кипучої й творчої енергії, Микола Денисович багато чого зробив для увічнення імен знаменитих вітчизняних учених. Так, у Херсоні був встановлений з його ініціативи та за його проектом пам’ятник відомому біологові Г.Л. Скадовському, сподвижникові знаменитого професора Л.С. Ценковського: свого часу вони спільно розробили та впровадили найпершу високоефективну вітчизняну вакцину проти сибірської виразки. Згодом у Білозірці, де працювали вчені, ім’ям Скадовського було названо новий мікрорайон, а одна з вулиць здобула ім’я Ценковського. Теж – з подання М.Д. Ревенка. Він же небезуспішно клопотався про присвоєння одній із вулиць Херсона імені професора М.С. Уварова, першого санітарного лікаря Херсонської губерн¬ської санітарної організації. І таких добрих справ не злічити в його послужному списку.
За 25 років роботи у відділі особливо небезпечних інфекцій Державної санітарно-епідеміологічної служби Одеської області М.Д. Ревенок виконав низку значних науково-практичних розвідок, впровадив у практику комплекс заходів щодо боротьби з туберкульозом і педикульозом.
Список його праць на різні теми про боротьбу з інфек¬ціями, з історії медицини, а також про захист прав людини, включає понад 500 пуб¬лікацій. Половина з них мають науково-дослідний характер. З науковими доповідями Микола Денисович брав участь у роботі 50 медичних форумів, що провадилися як на обласному, національному, так і на міжнародному рівнях. На його друковані праці посилаються багато авторитетних учених.
Колегія Мінздоров’я України запропонувала М.Д. Ревенка до присвоєння почесного звання «Заслужений лікар України», з огляду на його значний внесок у боротьбу з особливо небезпечними інфекціями, високу професійність, організаційну та методичну майстерність у питаннях забезпечення санітарно-епідеміологічного добробуту людей.
Валентин ДЕГТЯРЕНКО, президент ОРАН, доктор біологічних наук
Р.S. Редакція «Одеських вістей» приєднується до вітань на адресу ювіляра і бажає М.Д. Ревенку, нев¬томному трудівникові науки та практики, активному авторові газети, міцного здоров’я та творчого довголіття.
