«Екологічні проблеми регіонів України» – головна тема VIII Всеукраїнської наукової конференції студентів, магістрів і аспірантів. Організатори – Міністерство освіти і науки України та Одеський державний екологічний університет.
Не є секретом те, що проблема екологічної безпеки торкається багатьох аспектів розвитку суспільства. В Україні практично не провадяться дослідження з виявлення в атмосфері органічних токсикантів на рівні шкідливого впливу на навколишнє середовище. На жаль! Тим більше, що на державному рівні існує кілька незалежних систем спостережень за міським повітряним середовищем. Але при цьому немає служби для комплексного контролю за всією гамою забруднень повітряного середовища, що впливають на людину.
Наприклад, у Вінниці є сховище відходів пестицидів (його надлишок понад 1100 тонн).
Здебільшого, воно не відповідає санітарно-гігієнічним нормам, тут обмежуються тільки вимірюванням температури і вологості. Це далеко не єдиний приклад. Є ще забруднення річок і водойм, утилізація відходів, радіаційно-екологічні наслідки Чорнобильської катастрофи і багато чого іншого, що змушує замислитися – що буде з нами. На це запитання і намагалися відповісти учасники форуму. У ньому взяли участь понад 150 чоловік. З них 130 були учасниками Всеукраїнської олімпіади за фахом “екологія і охорона навколишнього середовища”. Переможці одержали дипломи і заохочувальні призи.
Всі учасники дводенної конференції мали можливість висвітлити науково-дослідну роботу свого регіону і відповісти на запитання опонентів. Не хотілося б нікого виділяти, бо підготовлені теми були ретельно відібрані за редакцією досвідчених керівників, представлено схеми наукових дослід¬жень, слайди і відеофільми.
Молоді фахівці, студенти, аспіранти порушували дуже важливі, життєво необхідні екологічні питання. Йшлося про нафтопродукти, що потрапляють у ґрунтові води, про проблемні умови для людей із серцево-судинними захворюваннями, про пересихання річок і водойм, про автотранспорт¬не і побутове забруднення тощо.
Як бачимо, це великі проблеми всієї країни, тому і вирішувати їх потрібно не приватним, містечковим шляхом, а на державному рівні.
– В Україні існує понад 100 вузів екологічного профілю. Але Одеський державний екологічний університет є базовим. У нас провадиться велика науково-практична робота із залученням як студентів-старшокурсників, так і вчених фахівців-екологів із усіх куточків України, – говорить завідувач кафедри прикладної екології цього вузу професор Тимур Абисалович Сафранов. – На жаль, екологія Одеси – це болюча тема. Почасти ми, жителі міста, самі багато в чому винні.
Чому? Мабуть тому, що ми себе не любимо. Наше місто – це курорт, пляж, відпочинок... Але поруч – сміття, брудний пісок, харчові відходи і страшна загазованість від авто, що під'їжджають просто до морської хвилі. Ось тут і повинні вступати в дію тверді адміністративні важелі місцевих органів влади, якщо у нас не вистачає внутрішньої культури. Це наша біда, що ми живемо в курортному місті, де воду пити практично не можна, тому що вона хлорована, повітря забруднене до краю, а більшість пляжів влітку закрито.
За даними облсанепідстанції в 2005 р., 80% загального забруднення Одеси припадало на автомобільні вихлопні гази. Здається, що необхідно посилити контроль за лінією ДАІ, покращити технічний стан автотранспорту. Існує як міське, так і обласне управління екологічної служби, які, мабуть, дуже недопрацьовують. На думку учасників форуму, немає безвихідних ситуацій, адже існує безліч комітетів різних рівнів, і ця інформація до них доходить. Але відповідної реакції жодної. Невже це тупик? Невже немає радикальних шляхів вирішення? Є!
Робота із населенням, і це підкреслювалося на конференції – це найдешевший спосіб, але при цьому мають бути і суворіші заходи – адміністративні та економічні. Наприклад, в Сінгапурі, який називають “азіатською країною з європейським менталітетом”, місцева влада жорстко бореться із порушниками громадського порядку. Не зашкодив би і нам цей досвід, тоді б наукові дослідження екологів мали практичний зв'язок із реальним життям.
