З Днем Конституції УКРАЇНИ!
ШАНОВНІ КОЛЕГИ!
Щиро вітаємо вас з наступаючим державним святом України – Днем Конституції!
Головний зміст і напрямок у діяльності органів влади, усіх державних установ – забезпечити конституційні права і свободи громадян та захист інтересів держави. Впевнені, що завдяки нашій спільній праці на відповідальній ниві соціального захисту, Конституція запрацює на повну силу, а Україна буде дійсно демократичною, соціальною та правовою державою.
Здоров’я вам, щастя, витримки, сімейного благополуччя, миру і спокою на землі!
З повагою, від імені колективу
А. ДОЦУЛЕНКО, директор Одеського обласного центру зайнятості
Презентація ІЛЛІЧІВСЬКОГО ЦЕНТРУ ЗАЙНЯТОСТІ
Цього місяця (а саме 6 червня) в Іллічівську відбулась урочиста презентація нового приміщення міського центру зайнятості. На презентацію були запрошені. керів¬ник апарату Одеської обл¬держ¬адміністрації А.С. Фєтєску, директор Одеського обласного центру зайнятості А.С. Доцуленко, міський голова Іллічівська В.Я. Хмельнюк, заступник міського голови М.В. Рибалко, директор ООО „Українська Чорноморська Індустрія” Л.І. Черкас, начальник відділу кадрів Іллічівського судноремонтного заводу А.С. Стадник, директори міських районних центрів, роботодавці, представники засобів масової інформації.
В умовах динамічного розвитку економіки регіону та створення нових робочих місць ринок праці має бути передбачуваним. Він повинен орієнтуватися і на потреби роботодавців і самих працівників ( щоб люди могли свідомо обирати рід діяльності, мали змогу підвищити свою конкурентоспроможність, задовольнити власні інтереси і бути захищеними від безро¬біття).
Центр зайнятості відіграє важливу роль в системі соціального захисту населення. В основу його повсякденної праці покладені завдання, визначені обласною програмою зайнятості населення.
Як відзначали запрошені гості та представники ЗМІ, презентувалася не стільки нова будівля центру зайнятості, а в першу чергу, умови, що дають можливість на сучасному рівні надавати професійні послуги та забезпечувати соціальні гарантії.
Окрім відділів, передбачених штатним розкладом, в приміщенні створені умови для співпраці з роботодавцями. Є учбовий клас для навчання ком¬п’ютерній грамотності безробітних. Обладнаний гендерний центр, де надається широкий спектр послуг з трудових, правових, соціальних та інших питань для різних категорій жінок, чоловіків та молоді. Є і дитяча кімната, де можна залишити дитину на час перебування батьків у центрі зайнятості. Центр працює за єдиною технологією обслуговування незайнятого населення (ЄТОНН), що надає можливість безробітному використовувати переваги інтернет-порталу державної служби зайнятості: здійснювати пошук вакансій та претендентів на роботу в межах України; ознайомитись із законодавством, отримати консультації, новини, дізнатися про нове у міжнародному співробітництві, дізнатися про реалізацію гендерної по¬літики. За допомогою ком¬п’ютера безробітний може ознайомитися з єдиним банком вакансій по Україні, тематикою та регламентом проведення семінарів, інформацією з питань зайнятості та соціального страхування.
ВЧОРА – БЕЗРОБІТНИЙ, СЬОГОДНІ – ПІДПРИЄМЕЦЬ, ЗАВТРА – РОБОТОДАВЕЦЬ
«Людина – сама коваль свого щастя» – так звучить один із варіантів народної мудрості. Можливо, це ключове слово «сама» і лягло в основу соціально-економічного поняття «самозайнятість», яке тепер уже на державному рівні використовується при орієнтації населення країни на самостійну трудову діяльність.
Як правило, більша частина країн, еконо¬міка яких розвивається за законами ринку, реалізують різноманітні програми самозайнятості населення. Таким чином, частково вирішуються проблеми скорочення безробіття та соціальної напруженості в суспільстві, підвищується рівень доходів населення, ринки насичуються якісними вітчизняними товарами й послугами. Особливо це стосується виробництва сільськогосподарської продукції, продовольчих і непродовольчих товарів народного споживання, будівництва, надання виробничих, комунальних і побутових послуг.
З огляду на це, особливо актуальні серед безробітних питання розвитку підприємництва і самостійної зайнятості. Найперше це стосується осіб, які проживають у сільській місцевості, адже зайнятість на селі відносно невисока. Із загальної кількості громадян, що перебувають на обліку в районних центрах зайнятості області, кожен другий – мешканець села. Саме тут існує дисбаланс між пропозицією робочої сили та попитом на неї. Середнє навантаження на одне вільне робоче місце у сільській місцевості складає 7 осіб, а в деяких районах, зокрема Любашівському та Іванівському – понад 15.
До того ж, сільське населення є більш консервативним, залежить від місця та умов проживання, наявності певних земельних прав, а відтак і менш мобільне на ринку праці. Зважаючи на це, обласна служба зайнятості застосовує нестандартні методи подолання безробіття через розвиток самозайнятості і відродження побутового обслуговування та забутих професій на селі. Працівники центрів зайнятості докладають чимало зусиль, щоб переконати безробітних трактористів, механізаторів та доярок спробувати свої сили в підприємництві, розпочати власну справу – навчитися саме так заробляти гроші. Поки що така пропозиція багатьом з них видається незвичною, незважаючи на те, що служба зайнятості пропонує не лише моральну підтримку, а й матеріальну – згідно із Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”. Наша служба надає безробітним, для яких на ринку праці відсутня підходяща робота, можливість отримати належну їм допомогу по безробіттю одноразово, для організації власної справи.
Для тих, хто виявив бажання займатися бізнесом, спеціалісти центрів зайнятості проводять індивідуальні психологічні консультації з метою визначення схильності до підприємницької діяльності (з наданням відповідних рекомендацій). Отримані рекомендації допомагають особі визначитись, чи обирати цей специфічний вид діяльності. Крім того, безробітні мають змогу засвоїти основи підприємництва за допомогою курсів підвищення кваліфікації «Основи малого підприємництва», «Підприємницька діяльність у сфері малого бізнесу» та «Менеджмент малого бізнесу» з терміном навчання від 3 тижнів до 2 місяців.
Створення умов для розвитку підприємництва в регіоні, насамперед у сільських районах є одним із головних завдань служби зайнятості. Для розгортання роботи щодо розвитку підпри¬ємництва серед безробітних, які проживають у сільській місцевості, керівництвом районних центрів зайнятості пос¬тійно проводяться зустрічі з сільськими та селищними головами, сільськими мешканцями щодо потреб, можливостей та напрямів організації підприємницької діяльності в сільській місцевості. Протягом січня – травня 2006 року відбулося близько 600 таких зустрічей на території всіх сільських рад Одеської області. Результати не забарились. З початку 2006 року у сільській місцевості Одещини започаткували власну справу майже 150 безробітних. Основними напрямами діяльності є фермерство, птахівництво, вирощування і реалізація свиней, відгодівля великої рогатої худоби. Пробують свої здібності селяни і в торгівлі, пошитті одягу, автосервісі, транспортних послугах. Так, колишній безробітний К., отримавши одноразову виплату, відремонтував свій трактор та надає мешканцям с. Олексіївка Кодимського району послуги з оранки землі. Громадянин Ф. орендував станцію по ремонту автомобілів та займається ремонтом автомобілів татарбунарців. Громадянин Н. разом з 9 найманими працівниками надає послуги по ремонту та будівництву житла мешканцям Савранського району.
Є приклади, коли безробітні об’єд¬нувалися та створювали спільний стартовий капітал (одноразова допомога в залежності від рівня середньої заробітної плати сягає від 2,0 тис. грн. до 10,0 тис. грн.). За ці кошти можна зробити перші кроки у бізнесі – зареєструвати підприєм¬ство, сплатити за оренду, придбати деяку тех¬ніку, інвентар. Слід відзначити, що потрібні не стільки великі кошти, скільки підтримка самої ідеї місцевою владою та співпраця із службою зайнятості щодо визначення напрямів підприємницької діяльності, які найбільш потрібні в тій чи іншій місцевості. Відкриття на селі майстерень з ремонту взуття, одягу, перукарень – це десятки нових робочих місць. В цілому, протягом січня – травня 2006 року підприємницька діяльність була започаткована понад 500 безробітними, які проживають в містах та селах Одеської області (у 19 сферах еконо¬мічної діяльності). І попри всі проблеми, після заснування власної справи більшість колишніх безробітних активно продовжують займатися підприємницькою діяльністю та розвивати свій бізнес.
Наприклад, жінка передпенсійного віку громадянка В. тривалий час працювала головним бухгалтером. За допомогою фахівців центру зайнятості не тільки відкрила базу відпочинку в смт Затока Білгород-Дністровського району, а й створила 10 робочих місць.
Не побоялися ризикнути і три жінки, мешканки села Кучургани Роздільнянського району. За направленням районного центру зайнятості вони пройшли професійне навчання за профе¬сіями „перукар” та „манікюрниця”, об’єднали свої зусилля та відкрили салон краси.
Громадянин З., який перебував на обліку в Ширяївському районному центрі зайнятості, заснував кафе-бар „Роджер” і оптово-роздрібний магазин „Адмірал”. На замовлення молодого бізнесмена, на новостворені робочі місця фа¬хівцями центру зайнятості було підібрано та працевлаштовано 14 безробітних за профе¬сіями: бармен, офіціант, кухар, комірник, вантажник, електрик, прибиральник.
Мешканка смт Велика Михайлівка, залишившись без роботи, перетворила своє хобі з вирощування квітів у сферу підприємницької діяльності. Отримавши одноразову виплату допомоги по безробіттю, вона купила саджанці, добрива, відповідний інвентар, спеціальну літературу, в якій можна знайти ґрунтовну відповідь на питання: як потрібно доглядати за квітами, щоб вони виросли красивими та радували людське око. На даний час планує відкрити власний магазин та наймати трьох працівників для роботи в оранжереї.
Мешканка м. Овідіополя відкрила власну майстерню по пошиттю одягу. За допомогою районного центру зайнятості вона підібрала ще два закрійники, дві швачки та прасувальника.
Таких прикладів безліч…
Зрозуміло, що не всі можуть бути бізнесменами, але служба зайнятості Одеської області робить все можливе, щоб допомогти безробітним стати со¬ціально корисними у суспільстві, втілити свої надії та набути впевненості у майбутньому.
Тетяна КАНАВА, заступник начальника відділу організації сприяння працевлаштуванню Одеського обласного центру зайнятості
ЯК ПОДОЛАТИ ДЕФІЦИТ КВАЛІФІКОВАНИХ ПРАЦІВНИКІВ?
6 червня цього року в Одесі відбулось засідання правління Одеської міської організації роботодавців (ОМОР). На ньому були присутні Ю.Ю. Шендеровський – голова правління ОМОР; О.Л. Заборський – перший заступник голови правління ОМОР; Л.О. Третякова – директор СП „Панком-Юг” та член правління; В.Л. Сорокін – технічний директор ЗАО „Будгідравліка”; А.С. Доцуленко – директор обласного центру зайнятості; Г.Л. Лянной – директор ЧП „ Агентство безпеки бізнесу „Пересвіт”, роботодавці, представники засобів масової інформації.
На порядку денному було заслухано та обговорено доклади директора СП “Панком-Юг” Л.О. Третякової та технічного директора ЗАО „Будгідравліка” В.Л Сорокіна. Вони стосувалися впровадження нових технологічних процесів на одеських підприємствах металообробки, зниження матеріаломісткості та енерго¬місткості продукції, яка виробляється, а також підвищення ефективності виробництва та створення нових робочих місць. Зроблено висновок, що в цьому напрямі роботодавцями проведена певна робота, яка дозволила наростити об’єми виробництва та об’єми реалізованої продукції (в тому числі експорту), збільшити кіль¬кість робочих місць, підвищити середньомісячну заробітну платню.
Однак залишається ще багато проблем. Одна з найгостріших – дефіцит висококва¬ліфікованих робітників, особливо токарів, фрезерувальників, шліфувальників, свердлувальників, операторів верстатів, інструментальників. Причиною виникнення такої проб¬леми є втрата престижу професій робочих– „металістів”, розрив зв’язків підприємств з професійно-технічними училищами, від¬сутність фінансування з боку держави та ненадання матеріальної допомоги в обладнанні училищ сучасним металообробним устаткуванням (а виробничі ділянки для навчання учнів, які існували раніше, ліквідовані). Та й роботодавці останнім часом не створювали достатню мотивацію праці робітників-„металістів”. Ось чому випускники шкіл не вступають до професійно – технічних училищ за зазначеними дефіцитними професіями, і цей факт не дозволяє учбовим закладам уком¬плектувати групи, які могли б фінансуватися за наявності не менш ніж 24 – 28 учнів у групі. Так, наприклад, в Одеському профе¬сійно-технічному училищі машинобудування у 2005-2006 навчальному році в групу з навчання токарів не було набрано учнів, внаслідок чого навчальний заклад втратив майстра виробничого навчання. За результатами засідання правління Одеської міської орга¬нізації роботодавців, прийняте рішення рекомендувати керівникам підприємств металообробки укласти договори з Одеським профе¬сійно-технічним училищем машинобу¬дівництва на 2006 – 2010 навчальні роки про навчання дефіцитним робітничим професіям „металістів” і надання допомоги у підборі майстра з виробничого навчання (а також вирішення питання оплати його праці та виплати додаткової стипендії учням).
Директор обласного центру зайнятості А.С. Доцуленко закликав роботодавців об’єднати зусилля для подолання проблеми забезпечення підприємств кваліфікованими робітниками. Було зазначено, що обласний центр зайнятості має можливість надавати послуги як безробітним, так і роботодавцям. Наприклад, на замовлення роботодавців центром зайнятості готуються кадри під конкретні робочі місця. Також надаються дотації у розмірі фактичних витрат на заробітну плату осіб, прийнятих за направленням служби зайнятості (включаючи нарахування внес¬ків до соціальних фондів), здійснюється підготовка за вибором роботодавців спеціалістів різних професій з числа безробітних. Зокрема було зазначено, що центр зайнятості активно співпрацює з ПТУ, на базі яких навчаються безробітні направлені центром зайнятості на профнавчання.
Питання професійно- технічного навчання, забезпечення підприємств кваліфікованими робітниками в Одесі набуло дуже серйозого статусу, тому члени ОМОР дійшли згоди провести окреме засідання, присвячене цій темі.
Світлана МОЙСА, головний спеціаліст відділу організаційної роботи та взаємодії з соціальними партнерами та громадськістю Одеського обласного центру зайнятості
БАЖАННЯ ПРАЦЮВАТИ
Законом України “Про внесення змін до деяких законів України щодо реалізації інвалідами права на трудову діяльність” від 23.02.06 р. № 3483-IV внесено ряд змін до законів України „Про зайнятість населення”, „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування та „Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні”.
Відповідно до ст.18-1 Закону України „Про основи соціальної захищеності ін¬валідів в Україні” інвалід, який не досяг пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованим у державній службі зайнятості як безро¬бітний.
Починаючи з 18 березня 2006 року, центри зайнятості, відповідно до ст.2 Закону України „Про зайнятість населення” у разі відсутності підходящої роботи, за особистою заявою інвалідів, які були або будуть зареєстровані у центрі зайнятості як такі, що шукають роботу, надають статус безробітного з восьмого дня після реєстрації без призначення допомоги по безробіттю та інших видів матеріального забезпечення на випадок безро¬біття.
Взяття на облік інваліда, який не досяг пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, здій¬снюється центром зайнятості за місцем проживання інваліда на підставі поданих ним рекомендацій МСЕК, паспорта та трудової книжки (якщо вона є у інва¬ліда).
Для створення умов особам з обмеженими фізичними можливостями для вільного (безперешкодного) доступу до інформаційного простору центрів зайнятості у кожному з них облаштовано пандуси або встановлено дзвінки для виклику при необхідності спеціаліста центру зайнятості.
Міськрайцентрами зайнятості налагоджена співпраця з місцевими органами соціального захисту населення, регіональними відділеннями Фонду соціального захисту ін¬валідів щодо обміну інформацією про цих людей, які бажають працевлаштуватися, та відомостями про спеціально створювані для них робочі місця, а також місця з наданням дотацій за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів.
З метою забезпечення реалізації професійних здібностей інвалідів та їх побажань центри зайнятості організують роботу щодо сприяння у працевлаштуванні особам з обмеженими фізичними можливостями шляхом:
– формування бази вільних спеціалізованих робочих місць, на які можуть бути працевлаштовані інваліди;
– здійснення підбору та пошуку підходящої роботи, сприяння у працевлаштуванні з урахуванням рекомендацій МСЕК та індивідуальних програм професійної реабілітації як у звичайних виробничих умовах, так і у спеціально створених умовах праці;
– надання консультації інвалідам з питань праце¬влаштування, умов оплати праці, профе¬сійної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації;
– направлення на професійне навчання інвалідів, визнаних безробітними, за рахунок коштів Фонду со¬ціального захисту інвалідів на ринку праці і їх трудового влаштування.
Оксана ОТРАДНОВА, начальник інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Одеського обласного центру зайнятості
НАСТАВНИЦТВО – ШЛЯХ ДО ВІДНОВЛЕННЯ ПРЕСТИЖУ РОБІТНИЧИХ ПРОФЕСІЙ
Понад 40 тисяч професій існує у світі, тому вірний вибір професійного майбутнього зробити не так просто.
Як свідчить практичний досвід, випускники загальноосвітніх шкіл та молодь до 18 років не завжди чітко уявляють собі, яку професію обрати. Як знайти свою справу, щоб цілковито поринути у круговерть життя, відчути впевненість у своїх силах?
Звісно, універсальних методів немає, однак службою зайнятості надається повний спектр послуг, щоб допомогти старшокласникам здійснити усвідомлений вибір майбутньої професії відповідно до здібностей і, насамперед, до вимог сучасного ринку праці.
Хороших результатів у сприянні працевлаштуванню населення можна досягти, насамперед, за допомогою інформаційних семінарів, профорієнтаційних уроків, професіографічних екскурсій на підприємства, під час яких спеціалісти служби зайнятості знайомлять молодь зі світом професій, шляхами здобуття майбутнього фаху, можливостями праце¬влаштування за обраною спеці¬альністю, матеріальними перспективами та інше. Крім того, під керівництвом профорієнтатора молодь має можливість пройти індивідуальне тестування, результати якого орієнтують на вибір майбутньої діяльності.
Поряд з такими активними заходами стали застосовуватись нові форми роботи: вільний доступ до інтернету, самотестування шукачів роботи та спрямування їх на вибір майбутнього фаху.
З метою сприяння відродженню наставництва в трудових колективах ринкоутворюючих підприємств та для відновлення престижу робітничих професій, служба зайнятості почала запрошувати на професіографічні зустрічі з молоддю осіб з числа висококваліфікованих працівників, майстрів виробництва, Героїв праці та ветеранів праці свого району. Люди, які мають багатий професійний та життєвий досвід, які досягли певних висот за період своєї діяльності, сьогодні щиро діляться накопиченими знаннями та вміннями з тими, хто потребує цього найбільше як в плані вибору професії, так і в підвищенні мотивації до праці.
Перші кроки у цьому напрямі роботи зробив Савранський центр зайнятості, коли провів “День випускника – 2005” за участю органів управління освіти, райдержадміністрації, представників вищих та середніх навчальних закладів Одеської, Миколаївської, Черкаської областей. Серед запрошених були також присутні передовики підприємств та ветерани праці Савранського району. А що може бути яскравіше, ніж живий приклад людей, які досягли певних висот у професійному напрямі діяльності, прославили цим своє ім’я та свій район!
Про актуальність наставництва свідчить і проведення наприкінці минулого року “круглого столу” “Ринок освітніх послуг та ринок праці” за участю Міністерства праці та соці¬альної політики України. На ньому було озвучено ініціативу відновлення кращих традицій робітничих династій, наставництва. “Потужний авторитет, досвід та професіоналізм цих людей допоможуть сформувати в державі молоду елітну силу” – це основний принцип, згідно з яким слід працювати у цьому напрямі.
Допомогою у якісному проведенні такої роботи стане створення в центрах зайнятості та навчальних закладах, на базі яких проходить навчання безробітного населення, банку даних осіб із числа висококваліфікованих працівників, майстрів виробництва, Героїв праці та ветеранів праці та розміщення в профінформаційному секторі інформації про них.
На сьогоднішній день базові центри зайнятості продовжують накопичувати інформацію про передовиків виробництва: трактористів, комбайнерів, водіїв, справжніх майстрів своєї справи – кухарів-кондитерів, електрогазозварників, мулярів, перукарів та ін.
Так, героєм матеріалу, розміщеного у профінформаційному секторі Татарбунарського центру зайнятості, став заслужений будівельник України, бригадир-муляр будівельного кооперативу „Агробуд” П.І. Газ, нагороджений за виробничі досягнення медаллю. Про династію трактористів-комбайнерів – передовиків сільськогосподарського виробництва Маймескулів з ПСП „Світанок”, Захар’євих з ПСП „Маяк”; майстра виробничого навчання М.П. Якушина, учня Патона та висококваліфі¬кованого електрогазозварника, розміщено інформацію у Ширяївському цент¬рі зайнятості.
Сподіваємось, що такий підхід до вирішення давно назрілої проблеми формування молодої, здорової, елітної сили робітників дасть добрі результати.
Любов ТРОСКОТТ, головний спеціаліст відділу профорієнтації та профнавчання Одеського обласного центру зайнятості
«ОРІЄНТИР» – газета Одеського обласного центру зайнятості. Реєстраційне свідоцтво ОД № 1058 від 04.07.2005 р.
Наша адреса: 65028, м. Одеса, вул. Лазарева, 10. Тел. 711-12-39.
