Здавалося б, що може бути спільного між пасажирським судноплавством і пошуком ділових людей за кордоном, готових вкласти капітали у нашу економіку? Проте діяльність української судноплавної компанії «Укрферрі» сприяє тому, що представники значних фінансово-промислових кіл Туреччини виявилися зацікавленими до настання 2010 року вкласти в нашу туристичну галузь 15 мільярдів доларів.
Про цей намір повідомив президент турфірми "Юна Тур" Айхан Сарач під час зустрічі, яка відбувалася на борту лайнера "Південна Пальміра", що належить "Укрферрі".
Захід відповідно до традицій світового круїзного сервісу був присвячений своєрідному святу: урочисті вітання цього дня приймав Олександр Тихоновський, який став 5-тисячним пасажиром серед тих, хто придбав квитки на "білий пароплав" за останні 4,5 місяця. Рівно стільки минуло з того дня, коли "Південна Пальміра" вирушила в перший рейс на Стамбул. За збігом обставин нинішній тижневий круїз, 20-й за рахунком, – теж ювілейний. Подорож по морю на комфортабельному теплоході, яка поєднує два найважливіші порти країн-сусідів, залучила не тільки українських громадян і туристів із СНД, але і турецьких бізнесменів. Як сказав президент Стамбульської юридичної контори Ерен Еркан, на борту судна було проведено кілька раундів інвестиційних переговорів. Тому для нього і багатьох його колег "Південна Пальміра" стала одним із центрів співпраці між країнами Чорномор’я.
Турецьких туристів приваблює Україна, її відкритість до співпраці, а також визначні пам'ятки і гостинність Одеси. Подібно до наших фахівців, зайнятих у сфері круїзного бізнесу, вони знаходять, що Одеса – справді джерело невичерпних можливостей для розвитку рекреаційних перспектив. Кошти, вкладені Туреччиною в нашу туристичну галузь, повинні, на загальну думку, підняти її на належний рівень європейського престижу. Поки що, на жаль, наш величезний потенціал використовується лише частково.
Індикатором висхідної туристичної популярності Одеси і України в цілому служить зростаючий пасажиропотік. Однак цей процес відбувається не так швидко, як хотілося б. Колись утримання пасажирського флоту значною мірою трималося на дотаціях Мінморфлоту. Сьогодні експлуатація лайнера поєднується з економічним ризиком.
– Для нас завдання номер один – працювати на забезпечення цілорічного завантаження, – говорить директор з маркетингу і розвитку СХ "Укрферрі" Роман Моргенштерн.
У вирішенні цього завдання компанія прагне підтвердити не тільки свою рентабельну спроможність, але і виправдати патріотичний чинник присвоєного їй звання національного перевізника України. У літні місяці судно стало майданчиком для симпозіуму фахівців молочної промисловості, тут відбувалися фестиваль дитячої творчості "Біле вітрило", фінал популярної гри "Квест", медіа-форум українських журналістів, бізнес-тренінги. Найближчим часом на судні планується проведення міжнародного шахового турніру, а потім нарада країн-учасниць Чорноморської економічної співдружності.
Вже закінчено розробку спеціальної програми, розрахованої на залучення туристів з інших країн. Це пакетне турне, яке включає не тільки відпочинок на морі і пляжах, але й відвідування Києва, а також знаменитих карпатських курортів у Моршині і Трускавці.
Як сказав Р. Моргенштерн, від компанії виходять не тільки вищезгадані ідеї та ініціатива в їхньому здійсненні, але й самостійність їхнього фінансування. Страхування пасажирів за видом відпочинку бере на себе також приватна компанія "Еталон". Неминучі на перших організаційних порах збитки вона компенсувала зі своїх коштів. Проте, компанія працює і на державу. Уже не тільки нам, але і багатьом іноземним туристам і морякам неможливо уявити собі Одеський порт без витонченого білого лайнера, що входить у рідні води під національним прапором. При цьому ділові якості менеджерів "Укрферрі" є німим докором пасивності державних чиновників, які з обов'язку служби відповідають за розвиток в Україні прибуткового туризму. Поки що за справу залучати до цієї галузі інвесторів узялися моряки.
Досвід Туреччини узято за зразок не тільки тому, що екіпаж "Південної Пальміри" вміє влаштовувати привітні прийоми, зокрема, комерційним діячам зарубіжжя. Туреччина вражає тим, що за минулі 10 – 15 років, почавши буквально з нульової оцінки, вона увійшла до розряду найпотужніших туристичних держав. Як сказали інвестори з турецькою сторони і як відзначають усі європейські аналітики бізнесу, успіхові в цій країні сприяло те, що туризм у ній був зведений до рангу національної політики. Так, у Туреччині закони зазнали значної інтерпретації на користь надходження інвестицій. В результаті, європейці перестали побоюватися тамтешніх проблем. Державний протекціонізм, зокрема, стосувався підтримки готельного будівництва. Підтримка уряду і гарантії, дані їм приватним структурам, принесли свої щедрі плоди.
Що довше Україна бариться з введенням аналогічних змін, то більше дивує іноземних інвесторів зіткнення з нашим бюрократичним формалізмом. Звід відомчих правил, що давно не переглядалися, дуже обмежує приплив багатих іноземних туристів до України. Наприклад, Е. Еркан поскаржився, що під час стоянки пасажирського судна в наших портах гостям забороняється жити на судні, як в отелі. Вони змушені перебиратися до міських готельних номерів. Безліч нарікань на незручності, пов’язані з проходженням митного контролю.
І все-таки, незважаючи на відсутність режиму сприяння, частина з обіцяних 15 мільярдів уже стала надходити до Донецька, Трускавця. Дуже цікавить турецьких інвесторів вкладення капіталів у будівництво готелів і атракціонів на узбережжі Криму.
