В с. Стара Некрасівка Ізмаїльського району на базі агрокомпанії «Свобода» відбувся семінар-нарада з проведення весняного комплексу польових робіт і перспектив відродження поливного землеробства на півдні Одещини, який провів голова Одеської облдержадміністрації І.В. Плачков. У ньому взяли участь голови районних рад і державних адміністрацій, керівники господарств і фермерських агроформувань півдня Одещини, а також представники служб облдержадміністрації, вчені Одеського селекційно-генетичного інституту. Перед початком семінару-наради його учасники на чолі з І.В. Плачковим взяли участь у Всеукраїнській акції «Майбутнє лісу – у твоїх руках». Губернатор посадив перше дерево на каштаново-сосновій алеї, яка веде до елеватора і польового стану третього механізованого загону агрокомпанії. Всього вздовж алеї було посаджено 200 саджанців.
На початку семінару-наради Іван Плачков поінформував про те, що підписав розпорядження про проведення заходів щодо благоустрою у населених пунктах області. Він зробив зауваження з приводу засміченості багатьох наших міст і сіл, зокрема й Ізмаїла.
Керівник господарства, Герой України, депутат облради В.Д. Видобора, головний агроном «Свободи» Анатолій Черніченко, начальник мехзагону № 3 Микола Берило, головний інженер агрокомпанії Віктор Захаров показали гостям господарство, викликавши «білу заздрість» у багатьох чіткістю технологічного процесу на всіх етапах виробництва. Гості оглянули посіви озимини і яровини, ознайомилися з умовами роботи у механізованих бригадах, на елеваторі агрокомпанії і ще раз переконалися, що «Свобода» давно і міцно перейшла на євростандарти, завдяки чому щороку бере найвищі в районі врожаї при порівняно низькій собівартості виробництва. На думку Володимира Видобори, господарство домагається цього завдяки тому, що тут все роблять за наукою, підтримуючи постійні тісні контакти з ученими, зокрема зі співробітниками Одеського селекційно-генетичного інституту. До речі, за останні п’ять років кількість гумусу в ґрунті тут зросла у п’ять разів, про що поінформував при огляді полів директор Одеського селекційно-генетичного інституту В.М. Соколов.
Звертаючись до присутніх, губернатор Іван Плачков поставив конкретне завдання – зробити так, щоб господарство, подібне тому, яке побачили учасники семінару-наради у Старій Некрасівці, не залишалося поодиноким як у Придунав’ї, так і в цілому на Одещині. Так господарювати можуть і повинні всі. Для цього треба думати про майбутнє, а не лише жити сьогоднішнім днем. Резерви є скрізь, тільки треба їх використовувати, а не розводити безпомічно руки.
Інформуючи присутніх про те, як в області організовано весняні польові роботи, перший заступник начальника Головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Іван Панчишин відзначив, що станом на 23 березня перший етап робіт фактично було завершено, до цієї дати ранні зернові колосові і зернобобові посіяно на 97 відсотках площ. Причому найвищу організованість показали господарства Ренійського і Болградського районів, які першими розпочали і закінчили сівбу.
Як позитив, відзначено розширення площ під горохом. У порівнянні з попереднім роком бобовий клин збільшився на 20 тисяч гектарів. Найбільшу увагу цій культурі приділяють у Болградському районі, тут горох займає 12 тисяч гектарів. В Ізмаїльському – 8 тисяч.
Як і в минулому році, понад 200 тисяч гектарів займає яровий ячмінь. Економічно це виправдано, якщо не враховувати перспективу на майбутнє, тому що технологічно обмежуватися розширенням площ зернових колосових у таких масштабах, як, скажімо, у низці господарств Татарбунарського, Арцизького та Болградського районів, де під них відводиться до 70 відсотків площ ріллі, небезпечно.
– Фахівці районних управлінь агропромислового розвитку зобов’язані, образно кажучи, відкривати очі керівникам агроформувань на згубні наслідки такого захоплення зерновою колосовою групою, – підкреслив І.В. Панчишин.
Перший етап посівної відбувся організовано. Критиці було піддано Ренійський район, де закуплено всього 700 тонн добрив, що утричі менше, ніж в одному ФГ «Балкани» Саратського району.
Під час «практичної» частини семінару провідний науковий співробітник Одеського селекційно-генетичного інституту Л.Т. Бабаянц і начальник обласної станції захисту рослин А.Б. Плешко дали рекомендації присутнім, показавши на прикладі господарства Видобори, наскільки важливі своєчасні обробки посівів необхідними препаратами проти борошнистої роси, бурої листової іржі і кореневої гнилі. Сьогодні недостатньо гербіцидів у господарствах Татарбунарського району, фунгіцидів – у агроформуваннях Арцизького, інсектицидів – у Ренійському та Кілійському районах.
Для розв’язання проблем щодо забезпечення потреб у засобах захисту рослин облдержадміністрація може надати допомогу в межах програми «Зерно Одещини 2005 – 2010» через обласного оператора «Облагрохім». З цією метою виділено 4 мільйони гривень. Ліміти коштів доведено до районів.
І.В. Панчишин сказав також, що облдержадміністрація через селекційно-генетичний інститут і Одеський інститут АПВ готова надати допомогу у придбанні високоякісного насіння вітчизняних гібридів кукурудзи і соняшнику на суму 3 млн гривень. Ліміти коштів у межах цієї програми також доведено до районів. Оплату і за засоби захисту, і за насіння можна буде здійснити після збирання врожаю.
На семінарі-нараді було підкреслено, що у райони надійшли перші два транші коштів на загальну суму 28 млн гривень державної бюджетної підтримки у вигляді дотацій на один гектар посіву озимих і на здешевлення мінеральних добрив. Ці кошти також повинні бути оперативно освоєні і спрямовані на ресурсне забезпечення майбутнього врожаю. Розгорнуто роботу з кредитного забезпечення підприємств агропромислового комплексу.
Предметна розмова відбулася про використання 150 тисяч га зрошуваних земель. Саме на цю площу держава планує відповідні кошти. Проте реально може бути використано 69 тисяч гектарів, якщо виходити з наявності дощувальної техніки, яка є сьогодні в господарствах області і придатна до експлуатації. Але і ця цифра навряд чи буде досяжна. За останні три роки найвищий рівень поливу було досягнуто у 2005 році, коли зрошенням охопили 37 тисяч гектарів. У минулому році цей показник знизився до 32 тисяч.
У сільгосппідприємствах області до реформ і перебудов було 533 одиниці дощувальної техніки. Сьогодні залишилося менше половини, решту розтягли, розікрали, безграмотно розпаювали. На нове обладнання, як правило, у нинішніх агроформувань немає коштів. І справа тут ще у тому, що самі аграрії воду замовляти не поспішають. Судячи з думки директора утконосівського сільгоспкооперативу «Вікторія» М.К. Стратила (Ізмаїльський район), можна цілком обійтися і без зрошення, оскільки воно може з’їсти коштів більше, ніж одержать від його застосування. Хто їх компенсує?
Директор Одеського селекційно-генетичного інституту В.М. Соколов вважає, що відмовлятися від зрошення тут, у зоні ризикованого землеробства буджацьких степів, – це відмовлятися від відновлення у нормальних обсягах всіх галузей аграрного комплексу, підвищення якості зерна, зростання у ньому кількості білка. Вкрай необхідно саме тут, у благодатній південній зоні, відроджувати овочівництво, садівництво, кормовиробництво хоча б до рівня 1991 року.
Багато хто на семінарі говорив про помилковість передачі на баланс сільських рад зрошувальних систем, що належали господарствам. Інша розмова – керівники громад не використовують належним чином можливості щодо передачі систем в оренду.
Як би там не було, без вироблення єдиної, чіткої концепції на обласному рівні не обійтися, у зв’язку з чим І.В. Плачков піддав критиці і обласні структури, які відповідають за зрошення, – адже розмови про це тривають не перший рік. Давно час до справи переходити, виробляти чіткіші рекомендації і провадити відповідну роботу на місцях, спрямовану на відродження поливного землеробства. Іван Плачков дав доручення відповідним службам врахувати всі пропозиції і виробити механізми, спрямовані на повернення до великого зрошення, на велику зацікавленість у цьому аграріїв. А заодно – влаштувати поїздку представників з місць до Херсонської області, де рівень зрошення залишився на колишньому рівні. Іван Васильович відзначив також, що варто було б перенаправляти кошти, невикористані при здійсненні інших програм, на поліпшення структури поливних площ, їх гіпсування, розв’язання інших, у т.ч. дотаційних питань.
Підсумки роботи семінару-наради підбив губернатор І. Плачков.
