Ситуація, що склалася навколо Палацу культури студентів, неприємна не лише для обох зацікавлених сторін: Одеської обласної ради та колективу Палацу. Так чи інакше, те, що відбувається, зачіпає простих одеситів – навіть тих, хто із вищезгаданим закладом культури безпосередньо не пов'язаний.
Спробуємо розібратися у складових цієї, швидше, типової для нашого часу, історії. Ніхто, зокрема й самі працівники Палацу, на чолі з Г.О. Селіверстовою, не заперечують проти того, що орендні відносини із власником приміщення, яким є облрада, треба упорядкувати. Дивує й насторожує інше: позиція власника стосовно орендаря – закладу культури. Облрада ще минулого скликання ініціювала визнання у судовому порядку орендно-охоронного договору від 1991 року недійсним. Підстава – "Палац культури студентів імені Дзержинського на той час не був зареєстрований як юридична особа. Облрада судилася вже безпосередньо з Палацом культури студентів, який хоча й не був правонаступником Палацу імені Дзержинського, але все одно займав ці приміщення". Цитату взято зі статті "Поки суд та діло", що є коментарем ситуації начальника юрвідділу управління обласної ради з майнових відносин Інни Поповської ("ОВ", 6 жовтня ц.р.).
Питання: чому треба було подавати на заклад культури (підкреслюю саме цю обставину!) до суду, а не дати йому можливість, врегулювавши необхідні формальності спокійно, на законних підставах, працювати? Адже у Палацу студентів у місті непогана репутація, його б підтримати у ці нелегкі для культури часи. І хоча "справа минула", питання не лише не застаріло, але у світлі сьогоднішніх подій набуло більш ніж актуального звучання. Адже й нинішній склад облради поставив собі за мету знайти для своєї власності іншого орендаря, причому на конкурсній основі. І лише після того, як "здійнявся галас", на підтримку Палацу студентів почали виступати юристи та громадські організації, зокрема "Справедливая Одесса", яку очолює Д. Співак, ситуація, начебто, змінилася. У кожному разі, такий обережний висновок можна зробити із такої заяви голови облради М.Л. Скорика на прес-конференції 23 жовтня: "Позиція обласної ради полягає у тому, що ми не хочемо в жодному разі перепрофілювати цей заклад і в жодному разі не хочемо змінювати власника у нашій особі. Позиція лише в одному: навести порядок в орендній платі за дане майно, у тому, хто там перебуває, і як цим об'єктом керують". Будемо сподіватися, що ті, кому й слід цим займатися, порядок наведуть, і з "хаосом та повним свавіллям", "що панує" у Палаці, розберуться.
Втім, поки суд та діло, автор цих рядків вирішила глянути своїми очима на те, що відбувається у Палаці. Адже доводилося чути про те, що численні палацові гуртки – лише прикриття, а насправді там нічого (якщо не вдалося заздалегідь підготуватися до приходу журналістів і "перевіряльників") не відбувається. Мені неодноразово доводилося проходити повз Палац студентів і, звичайно, звертати увагу на щити із інформацією про гуртки, клуби та колективи, бачити дітей, серед них зовсім маленьких, які поспішають на заняття. Так було й цього разу. З вікон одного із приміщень Палацу звучала музика – йшла репетиція. У холі експонувалася виставка студентських робіт. Тут же можна ознайомитися із розкладом роботи гуртків і клубів. Директор Галина Олексіївна Селіверстова показала мені теки із найдокладнішою документацією щодо діяльності усіх творчих об'єднань, які працюють у Палаці. А доки ми розмовляли, вона, вибачившись, паралельно вирішувала питання, пов'язані із організацією різних заходів.
Так, не виставу для одного глядача-журналіста грала Галина Олексіївна, імітуючи "активну діяльність". У Палаці студентів і справді працюють дитячі та дорослі вокальні, танцювальні, театральні колективи і студії, центр підготовки малят до школи "Перші кроки". А клуби за інтересами: "Наука і Всесвіт", Більярдний, Поліцейський, Клуб шанувальників Анни Герман, Екологічний, Клуб тверезості та багато (!) інших. Невже усі вони – фантоми?
Основні "претензії", які висуває власник Палацу студентів його керівництву: здача приміщень у суборенду, що у будинках-пам'ятках архітектури заборонено, і відсутність реставраційних робіт.
Галина Олексіївна Селі, верстова розповідає:
– Ще у 1991 році Палац перейшов на принцип самооплатності. А ми ж заклад культури, а не структура шоу-бізнесу... Проте, треба якось заробляти на покриття власних потреб. У своїй діяльності ми керуємося постановою ще 1986 року (заміни їй поки що немає) "Про заходи щодо розширення платних послуг населенню культурно-просвітніми закладами". А у переліку цих послуг – організація платних гуртків, курсів, клубів за інтересами, аматорських об'єднань. Саме цим ми і займаємося, а зовсім не здачею у суборенду приміщень Палацу. Також ми надаємо їх для разових заходів (зборів, семінарів, конференцій тощо), здаємо напрокат костюми, світлову, звукову апаратури, інвентар. Наша мета – не нажива, а забезпечення нормальної роботи цього закладу культури. Ми провадимо поточний ремонт будинку – те, що нам під силу, оплачуємо комунальні послуги, платимо заробітну плату працівникам. Нам би дуже хотілося упорядкованості, нормалізації ситуації...
Наявність же у Палаці студентів бару пояснюється таким чином. Ще у 60-ті роки тут було кафе від ресторану "Київ", яке цілком вписувалося навіть до радянської схеми співіснування закладів культури та торговельних точок (згадаємо про театральні буфети). Зараз працівники кафе-бару забезпечують "солодким столом" палацові свята, серед них – дитячі, надають свої послуги учасникам різних "разових" заходів тощо.
Повторюся: якщо взаємини власника будинку та орендаря (у всьому їхньому різноманітті) потребують узаконення та упорядкування, саме цим, заради загальної доброї справи, і треба зайнятися. Але в жодному разі не зводити наклепу на протилежну сторону.
...Ну і як же уся ця ситуація зачіпає "простих одеситів"? Важкий осад залишила початкова перспектива підшукати на конкурсній основі інших орендарів будинку Палацу студентів. З'явилися "сильні сумніви" у тому, що вони використають його під загальнодоступний заклад культури...
– До речі, – про це говорила і Галина Олексіївна Селіверстова, – кількість Палаців культури в Одесі катастрофічно скоротилася. Де Палаци залізничників, трамвайників, Клуб зв'язку?.. Але, на щастя, тепер є цілковита впевненість у тому, що Палац студентів збереже свій статус: про це твердо заявив у інтерв'ю нашій газеті голова облради Микола Леонідович Скорик ("ОВ", 1 листопада ц.р.).
