СИТУАЦІЯ У ПРИДУНАВ’Ї ПОВНІСТЮ СТАБІЛІЗУВАЛАСЯ
Весною нинішнього року мешканці Придунав’я дуже тривожилися через низький рівень води в озерах, про що неодноразово розповідалося і на сторінках «ОВ». Такі були наслідки минулорічної посухи. Як підрахували фахівці, для стабілізації ситуації могло знадобитися майже 4 мільйони гривень. На допомогу прийшла сама природа.
За словами начальника Дунайського басейнового управління водними ресурсами Івана Чероя, зараз тривогу повністю знято: підняття води у Дунаї в результаті частих опадів навесні і на початку нинішнього літа врятувало і озера. Отож, завдяки сприятливим обставинам великих коштів не знадобилося – обійшлися прийнятним мінімумом: своєчасно відкрили шлюзи, вжили всіх необхідних заходів для наповнення лиманів водою природним шляхом.
Як поінформував начальник Ізмаїльського управління водного господарства Афанасій Жечков, зараз включено насосні, які перекачують воду з озера Катлабух і доливають в нього дунайську воду. Це необхідно для зменшення мінералізації води, яка зросла через минулорічну посуху.
Він повідомив також, що у нинішньому році, на відміну від минулих років, подачу води на поля збільшено в середньому утричі. Аграрії повертаються до поливного землеробства, намічена загальна площа поливу у межах 12 тисяч гектарів.
Ми поцікавилися ситуацією на озері Китай, яке найбільше обміліло через посуху минулого року.
– Зараз рівень води у озері Китай у нас тривоги не викликає, – говорить Сергій Скорик, керівник громади села Муравлівки, розташованого на березі цього озера. – Планові підкачування восени і взимку і природний приплив води вирівняли становище. Отож, немає загрози ні населенню, ні рибі, яка у минулому році через мілководдя біля нашого берега почала гинути. Сьогодні мешканці села поливають городи, включено насосні. Хоча зараз – тільки середина літа, що буде далі? Якщо вчасно не подбати, чи не повториться минулий рік?
– Сім насосних, розташованих на території нашої сільської ради, подають воду на поля і городи Комишівки, – розповів сільський голова цього, сусіднього з Муравлівкою, села Михайло Дрегля. – Слава Богу, біда відійшла у минуле. Але нам треба все прораховувати заздалегідь, а не чекати, коли повториться посуха, що для нашого Буджаку – звичайне явище. Сьогодні в мене інший головний біль – надто багато претензій у селян через високу вартість поливної води, до 18 гривень за сотку. А присадибних ділянок менше 10 соток ні в кого немає, є по сорок. Де людям брати гроші на полив, якщо багато хто з селян ніде не працюють, а годуються з городів?..
