такі записки залишають підлітки батькам, з якими не знайшли спільної мови
Літня спека вже позаду. Але особливо спекотним літо було для співробітників кримінальної міліції у справах дітей. Нагадаємо читачам, що цей підрозділ з'явився у 1995 році на базі інспекції у справах неповнолітніх. Змінилася не тільки назва, з'явився новий напрям у роботі – оперативно-розшуковий, який доповнює і розвиває профілактичний. Чи стало менше правопорушень серед неповнолітніх? – це запитання адресовано О.Я. ЛИСОМУ, начальнику кримінальної міліції у справах дітей Одеського міського управління ГУМВС України в Одеській області.
– Звернімося до статистики, – говорить Олександр Ярославович. – За перше півріччя по Одесі пройшла 151 кримінальна справа по неповнолітніх (для порівняння – 162 у 2007 р.). Але зате відзначається зростання групових злочинів – на 15,4%. Лідирують Малиновський і Приморський райони. На обліку стоять 337 підлітків (у 2007 – 261 чоловік).
– Така статистика мало кого потішить, але краще вчасно виявити вогнища дитячої злочинності...
– Тому рейди, відпрацьовування провадяться у нас регулярно. Зрозуміло, що за теплої пори року кількість малолітніх бродяг, жебраків стає більше. Тільки за перші шість місяців ми виявили шість фактів незаконного обігу наркотиків, після чого було складено протоколи і підлітки відправлені до лікаря-нарколога. Поставлено їх і на облік у міліції. Додамо до цього факти дрібного хуліганства, а також дітей затриманих у стадії... алкогольного сп'яніння.
Крім цільових рейдів, проведено оперативно-профілактичні операції "Ялинка", "Канікули", під час яких затримано понад триста підлітків.
– Олександре Ярославовичу, діти, тютюн, алкоголь… адже це несумісні поняття... Проте їх продають у магазинах і кіосках тим, кому не належить...
– Отож бо, що факти алкогольного сп'яніння в основному відбуваються з вини дорослих. На них, звичайно, накладено адміністративні стягнення, але поки що рано говорити про те, що створено громадську нетерпимість до подібних явищ. Під час рейдів, особливо літніх, ми перевіряємо розважальні заклади, де незважаючи на суворі попередження, далі реалізують сигарети, спиртні напої підліткам. Тільки за 6 місяців було встановлено 47(!) фактів таких порушень.
– Припустімо, непорядні торговці, спіймані за руку по гарячих слідах, а далі?
– Відповідно до закону ми складаємо протокол і направляємо подання до райадміністрації. Власників торговельних точок можуть позбавити ліцензії на право торгівлі такими товарами або обмежитися адміністративним покаранням.
– Давно відомо, що влітку Одеса та й вся область магнітом притягує тих, для кого свобода і вседозволеність стали нормою життя...
– Так, прикордонний статус дається взнаки, і юних гостей у нас завжди достатньо. Чимало дітей з Росії, Молдови, і особливо з Придністров’я. Відправляємо їх до притулків, лікарень, повертаємо батькам або інтернатам. Майже у кожного з них скалічена доля, виправити яку дуже і дуже складно.
Ось Богдан Х., (з Іванівського району), мати якого трагічно загинула, а батько відмовився від сина. Жив у бабусі, часом втікаючи з дому на два-три тижні. Де жив? У міських під'їздах, ночуючи іноді... у старому холодильнику... Пив, курив, нюхав клей... Повний букет бездомного життя! Але при цьому категорично проти відправлення до інтернату – однаково втечу! І так заявляють багато підлітків, які спізнали всі принади вільного життя.
Хоча як звинувачувати їх у цьому, якщо батьки п'ють і самі виганяють їх з дому. Сашко Б., (раніше жив у Дніпропетровську) втік до Одеси не від хорошого життя. Йому шістнадцять років, але він жодного дня (!) не був у школі. Ні читати, ні писати не вміє. Відправили його до притулку "Світанок". Туди ж потрапив ще один Сашко, цього разу з смт Олександрівки (м. Іллічівськ). Але ж хлопчик до шостого класу був... відмінником, зміг би, мабуть, школу з медаллю закінчити, але не судилося... Мати спилася, він від неї на суді відмовився.
– Просто лячно стає... Як же ми дожили до такого, що на наших очах розвалюється найсвятіше – сім’я...
– Так, сімейне вогнище часто стає попелищем для дитячих доль. На жаль, форми сімейного насильства (морального, психологічного, економічного, сексуального) все частіше даються взнаки. Хоча законом і передбачено заходи впливу на таких батьків або родичів. Знову ж за зазначений період ми зіткнулися з сім’ями (їх виявилося 163), які називають проблемними. Ось нещодавно до Порто-Франківського відділення зателефонували: 17-річна дівчина залишила записку – "Мамо, ми з тобою не знайшли спільної мови, я пішла з дому, коли повернуся, не знаю".
Але ж конфлікт назрів не одразу, і ніхто цьому протистоянню не надав значення. На жаль, агресивна модель взаємин, зокрема і сімейних, превалює сьогодні у суспільстві. Як мені, припустімо, забути моторошні історії, які викликали шок у всієї Одеси. Перша – загибель двомісячного маляти, яке стало жертвою п'яного скандалу двох озвірілих батьків. Або ще один страшний випадок – коли підліток, захищаючи свою матір від побоїв п'яного вітчима, застромив ніж йому у спину і вбив його. На жаль, саме дорослі найчастіше провокують дітей на правопорушення. Або роблять їх джерелом наживи. Взяти хоча б останній випадок, коли молода мама, якщо можна її так назвати, намагалася продати свою крихітну дитину за 1600 доларів. Тепер відповідатиме перед законом.
– Але мабуть, одними законами ці проблеми не розв’язати?
– Процес відродження і зміцнення сім’ї – це окрема тема. Важливо усвідомити, що суспільство опиниться у тупику, якщо не отямиться. І поки у нас будуть "діти вулиці", ніхто не повинен почуватися комфортно і безпечно на її перехрестях. Ми зі свого боку робимо все, щоб вони знайшли дах над головою, а спіткнувшись, знову піднялися і стали на ноги. Наше завдання – не покарати і посадити дітей, які оступилися, а підтримати їх у найважчий період життя. Ми працюємо у тісному контакті і з міськими притулками, і з центрами зайнятості населення, і з психологами. Залучаємо і громадські організації. Тільки так, всією громадою, ми повинні іти у наступ, не залишивши без уваги дітей, які опинилися в біді.
