ВІКТОР ЮЩЕНКО НА СЕСІЇ ООН ЗНОВУ НАГАДАЄ ПРО 33-Й РІК
23 вересня Президент України відлетів до Нью-Йорка, де має намір виступити в загальних дебатах 63-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй. У тексті промови Ющенка згадані декілька надзвичайно важливих для України тем, котрі, на думку української сторони, варто віднести до «глобальних проблем сучасності».
Чи не ключовими з них є недавня російська агресія й окупація Грузії та Голодомор в Україні, що стався з вини комуністичного режиму у 1932-1933 роках. Тоді, за різними даними, вимерли від 6 до 10 мільйонів людей різних національностей, в основному тих, хто мешкав у сільській місцевості. Серед них, окрім українців, були й росіяни, і німці, і євреї, і поляки, і татари, і румуни з болгарами.
На початку липня поточного року Україна вже пропонувала внести до порядку денного 62-ї сесії ГА ООН пункт „Ознаменування сімдесят п’ятої річниці Голодомору – Великого голоду 1932-1933 років в Україні”. Однак на вимогу російського постійного представника при ООН Віталія Чуркіна на засіданні Генерального комітету, що передувало сесії, було вирішено не рекомендувати включати цю тему до порядку денного сесії Генасамблеї.
– Ми заперечуємо проти такої постановки питання, позаяк вважаємо її історично – і, отже, політично – некоректною, – сказав тоді Віталій Чуркін.
Крім президентської промови, проблема визнання Голодомору в Україні в 1932-1933 роках буде домінувати й у ході інших зустрічей Віктора Андрійовича на американській землі, – із представниками української діаспори, із впливовими сенаторами й бізнесменами, із членами Атлантичної Ради США.
Навряд чи Генасамблея ООН піде на беззастережне визнання українських претензій до РФ. Однак, судячи з ряду ознак, слухати нашого лідера учасники загальних дебатів ГА будуть із особливою увагою. Не в останню чергу через недавні трагічні події на території Грузії й після досить різких оцінок, даних політиці російського керівництва Держсекретарем Сполучених Штатів Кондолізою Райс та іншими неординарними політичними особистостями.
У самій же Україні, поряд з безумовною підтримкою курсу на відновлення історичної справедливості й поваги до трагічного минулого, спроби Віктора Ющенка нагадати тему Голодомору в ці надзвичайно «актуальні» місяці викликають неоднозначну реакцію. Опозиція в особі Партії регіонів і комуністів застерігає Секретаріат Президента від надто «войовничих» наскоків на Росію. Що ще пригнічує очільників СП – то це позиція щодо оцінки сумних подій 32-33 років з боку їхніх недавніх політичних союзників. Тобто Блоку Юлії Тимошенко. Як відомо, уряд України, на відміну від оточення В. Ющенка, прагне проводити якомога адекватнішу політику стосовно найближчих сусідів. Це стосується й дотримання домовленостей щодо перебування в Криму до 2017 року Чорноморського флоту РФ, і підтримки територіальної цілісності Грузії (в «зваженому стилі», – а не радикальному, котрий, на думку БЮТівців, властивий Ющенку), і перемовин про ціну на російське паливо для України в 2009 році. Юлія Тимошенко навмисно не «експлуатує» тему голоду в Радянській Україні. Це викликає відкрите неприйняття з боку націонал-патріотів, мов, «влада країни говорить не одним голосом», що підриває позиції не тільки Глави держави, а й самої держави. Радикали в оточенні Ющенка вимагають перекрити «кисень» російським інформаційним каналам, що висвітлюють тему Голодомору не так, як їм хотілося б.
У тім, що позиція Ющенка знайде повне розуміння серед республіканського керівництва Сполучених Штатів, сумніватися не доводиться. Це підтвердив і недавній візит до Києва віце-президента США Ричарда Чейні. Незважаючи на ретельне засекречування змісту американсько-українських переговорів, у пресу просочилися відомості про готовність делегації США підтримати на сесії Генасамблеї ООН «українську версію» подій 32-33 років. А сам Дік Чейні із дружиною в супроводі Катерини й Віктора Ющенків поклав квіти до пам'ятника жертвам Голодомору в центрі Києва.
Окрім виступу лідера України, учасники 63-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй вислухають також тривалу за часом промову президента Грузії Михаїла Саакашвілі. Як стало відомо «ОВ», грузинський лідер оприлюднить перед високоповажною аудиторією низку доказів, що засвідчать факт перебування російських «окупаційних військ» з 58-ї армії на «грузинському» боці Рокського тунелю іще до початку збройної сутички у Цхінвалі. Себто, бомбардування столиці невизнаної республіки Південна Осетія вояками Грузії виглядатиме в такому разі як адекватна відповідь на «російську агресію».
