ЦЕ ТА ІНШІ ПИТАННЯ ОБГОВОРЮВАЛИСЯ НА СЕМІНАРІ ДЛЯ МОЛОДИХ ІНВАЛІДІВ
У ньому взяли участь «Творчий центр індивідуального розвитку», благодійний фонд «Планета добрих людей», волонтери із США, представники громадських організацій молодих інвалідів з Росії.
Як бачимо, семінар за складом став навіть міжнародним, а за своєю суттю він вписується в рамки міської програми соціально-психологічної реабілітації молодих інвалідів «Надія» і обласної – «Разом проти лиха». І справді, зібравшись разом, самі інваліди запропонували обговорити незвичайну тему – як роз¬в’язати громадські та особисті проблеми самостійно, не розраховуючи на допомогу інших.
Наприклад, Сашко Мороз, а він приїхав з Росії, докладно розповівши про своє складне життя, запропонував свій девіз – в усьому бути незалежним, навіть від батьків. Але готувати до цього інвалідів потрібно з дитинства і що раніше, то краще. Одеситки Катя Комор, Люда Скакун, Інна Чернецька навпаки, вважають, що з батьками потрібно жити дружно, хоча зайва опіка справді небажана. Чимало дітей приїхало із сіл і районів Одеської області з надією одержати корисні рекомендації і поради.
Така зустріч стала можливою завдяки підтримці християн-волонтерів. Вони зробили все, щоб межі неприйняття, нерозуміння зникли за обрієм, щоб світ для цих дітей став світлішим і теплішим. Тут, у таборі, була і практична школа, адже молоді інва¬ліди жили самостійно, багато хто, до речі, робили це вперше. І треба було бачити, як вони змінювалися на очах і легко пересувалися, дбайливо ставлячись один до одного. Зібравшись із різних країн, ці діти дали один одному набагато більше, ніж дорослі люди з офіційних установ. Звичайно, труднощі в їхньому житті є скрізь – і в США, і в Росії, і в Україні, але є надія, що світ змінить своє ставлення до тих, з ким так немилосердно вчинила доля. Гості з радістю довідалися, що в Одесі відкрився Центр реабілітації дітей-інвалідів (по вул. Пушкінській). Ось тоді і з'явилася у інвалідів дитинства, які приїхали до нас із області, мрія про свій власний клуб у селі, де можна було б зібратися, відпочити, запросити цікавих співрозмовників.
Порушувалися на семінарі і проблеми, які відомі давно. Це – дискримінація в нашому місті інвалідів з порушеннями психіки, інтелекту. У таборі були і такі діти, але навіть найменших ознак ворожості вони не відчули. Ще одна важка тема – немає ким замінити літніх активістів у громадських організаціях, які захищають права інвалідів. Не йдуть сюди і самі молоді інваліди, ця робота пущена на самоплив. Але ж від лідерів руху залежить багато що. Звичайно, є ініціативні, енергійні люди і у нашій області. Молоді інваліди Марина Ніколова, Катя Комор, Марина Бужилова знають всі тонкощі буття своїх однолітків і готові полегшити їхню долю. Але, безумовно, їм потрібна інформаційно-організаційна підтримка. От які питання обговорювали ми на семінарі.
А потім відбувся наш щорічний конкурс «Світ доброти», де були відзначені кращі пропозиції і програми для інвалідів. Усього декілька днів працював міжнародний табір, але скільки нових ідей, проектів було обговорено на цій зустрічі. Скільки надій з'явилося у тих, хто щодня бореться з долею! Обов'язково зустрінемося наступного року.
І останнє. Хотілося б відзначити самовіддану роботу керівників районних товариств інвалідів. Це – Валентина Григорівна Сидоренко з Роздільнянського району, яка привезла в наш табір Максима Соболєва з Кучурган і Васю Гортолума із села Розалівки. Піклуються про дітей-інвалідів і Юлія Іванівна Розжи¬віна (Болградський район), і Надія Петрівна Ленц (Балтський район). Наша щира вдячність і тим, хто допоміг в організації цієї зустрічі. Табір відкрився завдяки зусиллям керівника Південної баптистської конвенції в Одеському регіоні Любену Млекову, директорові благодійного фонду «Планета добрих людей» Максиму Джуму, волонтерам із США і Росії Вільяму Візерсу і Олександру Морозу. Ми всі були цікаві і потрібні один одному.
