Вчора на це запитання кореспонденти «ОВ» попросили відповісти зустрічних на вулицях міст і сіл Одещини людей – різного віку, професій, політичної орієнтації.
Володимир ЗАВОЛОКІН, ветеран-афганець, м. Арциз:
– Чесно кажучи, мене не здивувало чергове «дійство» нашого Президента. Вони у нього один від одного карколомніші. І все ж таки серце занило, коли почули про Указ щодо розпуску парламенту. Дивуюся, та невже нема на що спрямувати енергію Глави держави? Тим образливіше сприймається цей документ на тлі західної України, яка бідує від жахливих повеней. От де згодилися б ті 400 мільйонів гривень, що так безперешкодно відрахують, обділивши тих, хто дуже потребує грошей, на проведення нікому не потрібних позачергових виборів.
Я, колишній афганець, батько, двічі дідусь, категорично проти розпуску парламенту і позачергових виборів. Над нами вже сміються. Але мені не смішно, коли подумаю про долю своєї родини, своїх онуків. У якій країні їм доведеться жити, або, не дай Боже, виживати?..
Мені здається, нас не лише не розуміє Президент. Він нас не чує. І лише тому, що цього не хоче.
Михайло САДАКЛІЄВ, підприємець, м. Болград:
– Гадаю, життя покращиться лише в одному випадку, якщо буде переконлива перемога однієї із політичних сил. Маю на увазі партію Януковича, яка вже демонструвала свою спроможність утримувати в країні стабільність. Саме стабільність необхідна усім для роботи. Поди¬віться, що останнім часом робиться із цінами на пальне, як "танцює" курс долара. Не думаю, що у "жовтогарячому" таборі є конструктивні сили, їх дуже складно об'єднати, вони зовсім різні люди. Якщо ж після позачергових виборів до Верховної Ради знову буде такий розклад політичних сил, який маємо зараз, то нічого нового не чекайте.
Андрій ПОТИЛІКО, журналіст, м. Рені:
– Тепер життя стане ще гіршим, то¬му що країна місяців на три залишиться некерованою. Кризові явища в економіці України будуть поглиблюватися. На тлі світової фінансової кризи почнеться безлад, кожен буде виживати, як може. Будуть падати реальні доходи населення. Інфляція, спекуляція на валютному ринку, проблеми із на¬повненням бюджету, спад реальних доходів населення – це відчує кожен. Справа навіть не у Верховній Раді України, а в тому, що нинішня політична еліта абсолютно неспроможна, некомпетентна і безвідповідальна. Не залишає відчуття, що влада живе на одній планеті, народ – на другій, і їхні орбіти не співпадають. Словом, чекати чогось конструктивного від виборів не доводиться.
Микола КОЗЛИК, кочегар дитсадка, Савран¬ський район:
– Це марна трата грошей, причому наших. Адже бюджети всіх рівнів складаються із заробітків простих трудівників. Звичайно, що нічого хорошого ні мені, ні моїй сім’ї від позачергових виборів не світить. Я вже нікому і нічому не вірю. Я вважаю, якщо переобирати Верховну Раду, то всіх до одного, і разом з Президентом. Можливо, тоді щось зміниться.
Валентина ЯЦКУН, екскурсововод, м. Одеса:
– Я від них просто стомилася, як і багато українців. А дострокове проведення парламентських виборів призведе до чергової дестабілізації соціальної та економічної ситуації. Ми вже всі стомилися від цієї нестабільності. А ціни зростають, люди біднішають. Терпимо і терпимо, а скільки ще вистачить терпіння на все це – не знаю. Я боюся, як би всі ці перевибори, скандали не призвели до збройних зіткнень. Ми всі добре пам'ятаємо, що було в Росії у 1993 році, коли був розстріляний російський парламент. Не дай Боже, щоб у нас трапилося чогось подібного.
Борис СТАВРОВ, генерал-майор, голова Білгород-Дністровської міської організації «Рада ветеранів війни і праці»:
– Те, що сьогодні відбувається у державі у зв’язку з достроковими виборами до Верховної Ради, приголомшує з точки зору здорового глузду. Створюється враження, що люди, які творять процес нестабільності, зовсім не думають про свій народ та його моральний стан. Як не думають і про старше покоління, його психологію та сприйняття подій, що відбувається. Цьому поколінню, яке відходить, не дають спокійно дожити до кінця своїх днів! Судячи з численних телефонних дзвінків, що надходять до Ради, всі надзвичайно обурені. Дайте ж людям, які зробили для своєї Батьківщини, своєї Вітчизни, своєї землі все, що тільки могли, хоча б спокійно, без потрясінь дожити решту часу! Невже немає сьогодні ні найменшого прозріння у свідомості тих, хто сьогодні творить це?
Ніна ВАСИЛЬЄВА, пенсіонерка, Савран¬ський район:
– Звичайно, вплинуть, причому дуже вплинуть у гірший бік. Що це таке? Лише влаштовувати вибори, роботи ніякої. Можливо, ми, прості селяни і не дуже розуміємося на політиці, зате ми добре усвідомлюємо, що їм там, з їхніми зарплатами, можна переобиратися, хоч щомісяця. От спробували б прожити на наші пенсії, при постійному зростанні цін, тоді, можливо, почали б працювати, а не влаштовувати нескінченні балачки. Через їхні вибори у таких, як я та мої діти, скоро і на хліб-сіль не буде.
Алла ПІВТОРАК, ветлікар, Савран¬ський район:
– Коли почула, що Президент припинив дію Верховної Ради, то подумала: от було б добре, якби всі жителі України бойкотували вибори. Можливо, тоді б у Верховній Раді замислились над тим, що потрібно працювати, що саме для цього їх обирав народ. І що, врешті-решт вони там для народу, а не народ для них. Якби хоч частина депутатів пожила так, як живемо ми, селяни, то, впевнена, менше б дискутували, а більше б ухвалювали потрібних народу і країні законів.
Любов ГАНЧЕНКО, директор БФ «Рідний край», с. Ясенове Любашівського району:
– Розпуск парламенту і майбутні вибори вплинуть на усіх нас не кращим чином. Держава замість того, щоб направити гроші тим, хто цього потребує, знову кине їх на чергові перегони. Багатшими ми від цього не станемо ні морально, ні матеріально. Знову будемо бачити ті самі обличчя у Верховній Раді і слухатимемо безкінечні пусті балачки про добробут людей. А якщо Президента знову не влаштує новий парламент, тоді що – знову перевибори?
А якщо, не доведи Господи, ми таки опинимося у такому замкнутому колі, тоді терпіння народу може лопнути остаточно і безповоротно.
Валерій МАЗУРЕНКО, вчитель трудового навчання НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів-ліцей», смт Любашівка:
– Наша сім’я проти дострокових виборів, бо нам від цього краще не стане. Ціни можуть “скочити” так, що наша зарплата їх не дожене, а інфляція “з’їсть” усі заробітки. Тому ми нічого хорошого для себе не очікуємо, в душі лише безнадійність та безпорадність від не¬обдуманих кроків можновладців. Але що ми можемо зробити? Політичному бомонду України ми потрібні тільки як “виборчий мате¬ріал” і не більше. Прикро лише, що наші державні мужі свої політичні та особисті амбіції задовольняють з допомогою державної казни, з якої буде витрачено на їхні забаганки півмільярда гривень. Якщо так керувати державою, то зима для нас буде дуже холодною в прямому розумінні цього слова.
Віктор КОЖУХАРЕНКО, керівник фермерського господарства «Вікторія» Татарбунарського району:
– Найцікавіше, як на мене, що і Президент наш розуміє: позачергові вибори нічим добрим для народу не обернуться. Навпаки – лише проблем додадуть з неминучим зростанням цін, інфляцією, зниженням рівня життя більшості жителів країни. Додасться їх і у нас, товаровиробників. Власне, їх і зараз – більш ніж треба. І не без втручання Президента. Це ж з його легкої руки до країни хлинули дешеві, але відверто сумнівної якості грузинські вина. Але ж наші вина впевнено заявили про себе на європейському ринку. Всі, хто приїздить до України з інших країн, дивуються мистецтву українських виноробів. Гадаю, це дуже не по-державному – заганяти вітчизняних виробників у кут. Президент, який активно вояжує далекими країнами, звичайно ж, не може не знати, що там виноградарство поставлено на одну дошку з виробництвом м'яса. Звідки ж до нас така неповага?
Тобто, внутрішніх проблем стільки, що не до позачергових виборів. Вони вже точно не допоможуть стабілізувати економіку країни, а отже, і кожної окремо взятої сім'ї. І це – найголовніший доказ того, щоб їх не проводити.
Ніна БРАГИНЕЦЬ, пенсіонерка, м. Ізмаїл:
– Ставлюся до цього рішення дуже негативно. Не бачу ніякої послідовності у діях нашого Президента. Навіщо, питається, треба було рік тому людей розбурхувати, влаштовувати перевибори? Скільки було обіцянок. І де вони? І знову обіцятимуть? А нам, пенсіонерам, від цього не легше. Краще б не відбувалися нашою ж тисячею гривень, а додали пенсії, як належить, замість того, щоб розкидатися коштами на вибори. Хто нам, старим, по-справжньому допоможе? Не вірю я вже нікому і навіть не знаю, чи слід іти на вибори.
Георгій ВОСКОБОЄНКО, фермер, с. Броска Ізмаїльського ра¬йону:
– З самого початку було зрозуміло, що будуть ще одні перевибори, тільки незрозуміло було – коли. Тому що і у 2006 році, і у 2007-му ще при створенні коаліції "жовтогарячі" довго обмірковували і більше були стурбовані розподілом портфелів, а нас, селян, годували попу¬лістськими обіцянками. Пообіцяли, наприклад, що прийматимуть зерно за фіксованими цінами. А що вийшло? Врожай виростили багатий, а здаємо його за копійки, набагато нижче собівартості, собі на збиток. От і судіть, чи житиме моя сім’я від цього краще. Звичайно, ні. Як і від розпорошення коштів на чергові позачергові вибори. Хоч кидай землю! А багато ж моїх колег так і зробили – не взмозі більше працювати за таких умов, пішли із землі. Але ж працювати спробуй десь влаштуватися...
Юрій МАСЛОВ, співробіт-ник будівельного підприємства, м. Одеса:
– Ці вибори мені вже так набридли! І нові вибори ще більше розколють українське суспільство. У нас і так всі люди перефарбовані – хто жовтогарячий, хто синій, хто червоний. Якась мазанина. Прикро, що на нові вибори підуть величезні суми грошей, а це призведе лише до чергової інфляції. І на якісь заощадження, які вдається відкладати, купиш удвічі менше. Хіба це нормально? У мене росте син, і я дуже переживаю за його майбутнє. Що буде далі – нікому не відомо.
Наталя РОЖДЕСТВЕН¬СЬКА, директор бла¬годійного фонду, м. Одеса:
– Все стане ще гірше. У нас в Україні вибори – ніби якась гра. А наслідки жахливі. Постійно якісь скандали, підвищення цін. По-моєму, люди ще більше перестали довіряти Президентові Віктору Ющенку. А депутатам тим більше. Не знаю, як далі житиме моя сім’я – дуже важко це все переживати. Одні негативні емоції. Коли це все припиниться? Адже нормально жити хочеться зараз і всім.
