Нинішній, неювілейний день народження Ізмаїла, проте запам'ятається городянам своїми нововведеннями. Весь перший тиждень жовтня був насичений заходами, присвяченими збільшеному на 222 роки дню народження міста, що завершилися гала-концертом на стадіоні.
Пройшли підготовлені самодіяльними артистами святкові концерти для жителів віддалених мікрорайонів. У картинній галереї відкрилася виставка ізмаїльських художників. На площі біля Будинку культури була розгорнута виставка робіт майстрів народно-прикладного мистецтва. Тут же свої пісні подарували городянам творчі колективи Ізмаїльського району, пройшло посвячення в юні музиканти першокласників Ізмаїльської школи мистецтв. Не залишився без глядачів десятий, ювілейний, міжнародний тур¬нір з художньої гімнастики «Бессарабська осінь». А на другому кінці міста, на спортивній базі «Фрегат» відбулася XVII спартакіада серед підрозділів Одеського облводгоспу. Додамо, що в цей же час було відкрито торговельний комплекс «Таврія-В» і пункт утримання нелегалів, затриманих на кордоні, який спонсорувала Міжнародна організація мі¬грації Євросоюзу. І – теж свято – нарешті почали в Ізмаїлі встановлювати світлофори.
Як у давні добрі часи, грав біля фонтану, що неподалік від Свято-Покровського собору, Ізмаїльський духовий оркестр – звучали вальси, польки, марші та мазурки.
Першого жовтня за новою традицією – не на стаді¬оні, а в БК імені Шевченка, відбулося вшановування городян, названих кращими. Звання «Почесний громадянин м. Ізмаїла» була удостоєна ветеран праці, відмінник освіти Віра Єрмакова – за вагомий внесок у розвиток освіти і науки міста.
Нагороджено також Почесною відзнакою Ізмаїльської міської ради «За заслуги перед містом» Емілію Євдокимову, директорку обласного центру естетичного виховання, і Леоніда Євдокимова, голову товариства «Милосердя».
Велика група переможців у різних номінаціях нагороджена грамотами і коштовними подарунками.
Відповідно до рішення громади основні святкові заходи проведені в першу суботу жовтня, яка в нинішньому році припала на четверте число. Виступаючи на мітингу, присвяченому 418-й річниці Ізмаїла, в.о. міського голови Ірина Рудніченко нагадала, що саме з Ізмаїлом пов'язані імена чудового полководця Олександра Суворова, класиків російської та української літератури Пушкіна, Короленка, Котляревського, Горького, Коцюбинського. Про штурм фортеці писали Байрон і Державін. Тут бував чудовий болгарський поет Христо Ботев. Славна спадщина минулого, благодатна природа, географічне розташування багато до чого зобов'язують ни¬нішніх жителів Ізмаїла.
– Ніщо на землі не проходить безслідно, тим паче добрі справи і починання, – звернулася в.о. мера до земляків. – Пам’ятайте це і високо несіть горде звання ізмаїльців.
І от, нарешті, гала-концерт на стадіоні. Його відкрили гості – представники реєстрового козацтва України, піснею «Реєстрові козаки». Як завжди, блискуче виступили кращі хореографічні колективи – «Катюша», «Веселка», «Ритм», «Сюрприз». Не менш ефектні були вокалісти Наталя Пилипчук, Наталя Міщенко, Катерина Пуйческу. Можна сказати, в унісон осінньому настрою проспівав пісню «Кленовий лист» Ігор Ботнаренко.
В Ізмаїлі є все, зокрема і «просунута» молодь, яка вважає, мабуть, що розібратися в подіях, які відбуваються сьогодні і в світі, і в країні, можна лише, стоячи на голові: брейк-група «Бі-флай» прагнула це посилено довести, викликаючи гучне схвалення юної частини глядачів, які зібралися на стадіоні. Чимало оплесків заслужила і місцева рок-група «Прикосновение». Подумалося навіть – а чим її програма гірша київської групи «Авіатор»? Правда, у гостей і репертуар був трохи інший, побудований на піснях і ритмах у стилі вісімдесятих років минулого століття. Нічого, стадіон досить активно підспівував киянам.
Трохи затягли з розіграшами представники «Київстара», але чого не пробачиш головному спонсору, що вклав у проведення гала-концерту значну суму. Здалося також, що, звичайно ж, можна було дати більше часу для виступів місцевим колективам. Не дуже відчувалося також, що день народження міста відтепер пов'язаний із днем народження фортеці – історичний аспект заступили сучасні ритми. Пам'ятається, у минулому передбачалися театралізовані сцени взяття фортеці. Втім, не до пишнот – ізмаїльці здебільшого розуміють, що місто переживає не кращі часи, а свято, як йому і належить, відбулося. І залишило у душі кожного жителя міста добрий слід.
Шкода лише, що свята, до яких довго готуються, так швидко завершуються.
