«Арцизькому заводу ЗБВ – 35 років!» З перших 247 кубометрів залізобетону, одержаних у 1973 році, він підняв виробництво до мільйонного куба у 1985-му. Необхідними матеріалами забезпечувалися не лише міліорація посушливих земель, але й будівництво житлового фонду, дитячих садків.
Вже через три роки після введення в дію першої черги заводу для забезпечення будівництва зрошувальних систем України було витрачено стільки залізобетону, скільки не вдавалося виготовити за такий короткий термін жодному заводу ЗБВ у системі Мінводгоспу СРСР з початку експлуатації. За короткий час в Арцизі виріс новий житловий мікрорайон із розвинутою соціальною сферою. Тоді завод побудував понад 60 тисяч квадратних метрів житла із центральним опаленням, водозабірними та очисними спорудами, два дитсадки. Теплом та водою він забезпечував пів міста. Серед нагород цього підприємства – Перехідний Червоний прапор ЦК КПРС, Мінводгоспу СРСР та України. Його було занесено на Дошку пошани ВДНГ України.
Сьогоднішні трудівники із вдячністю називають тих, хто поклав початок освоєнню потужностей заводу, – першого його директора Андрія Яковича Кизиму та головного інженера Володимира Анатолійовича Танцюру, робітників та службовців Михайла Васильовича Булгакова, Володимира Івановича Єрослаєва, Пилипа Івановича Хлещиборща (у подальшому – четвертого директора заводу), Федора Миколайовича Мераджи, Володимира Гавриловича Сухова, Петра Петровича Желяскова та багатьох інших.
Час нових змін колишній профспілковий лідер заводу Зоя Савівна Борисова згадує як важкий: ринок збуту продукції, що звузився вкрай, розірвані зв’язки із постачальниками, скорочення та добровільний вихід фахівців туди, де можна було заробляти хоча б щось. Залишилися ті, хто вірив у відродження рідного заводу. І з ним, цим відродженням, напряму пов’язано ім’я Анатолія Васильовича Попова, який пройшов тут шлях від формувальника до директора.
– Саме Попову зобов’язаний завод своїм другим відродженням, – сказав голова Арцизької райдержадміністрації Віталій Іванович Давидов.
Зі збільшенням випуску продукції на підприємство почали повертатися досвідчені фахівці. Було створено відкрите акціонерне товариство «Арцизький завод залізобетонних виробів», а виробництво залізобетону перепрофілювали на виготовлення елементів житлового будівництва. Сьогодні у номенклатурі заводської продукції – 500 найменувань. Залізобетон постачається на будівельні майданчики Одеси, області та інших регіонів України. Причому, як відзначив голова правління ВАТ «Виробниче будівельно-монтажне об’єднання «Одесбуд» Борис Миколайович Малік, «якість його висока, тому він і користується великим попитом».
У цьому році понад 1000 кубометрів залізобетону відправлено до Києва для будівництва доріг та висотних будинків, а також до Донецька. За спецзамовленням виготовлялася продукція на такі споруди як Одеський дельфінарій, автобан Одеса – Київ, монументальні та скульптурні композиції. На завод поступово повертається і до виробництва продукції водогосподарського призначення. До районів Західної України – Тернопіль, Чернівці, Івано-Франківськ відправлено 24 вагони плит для зміцнення русел річок.
Непоміченими зусилля заводського колективу не залишилися. У Всеукраїнській акції «Будівництво та архітектура України-2005» Арцизький завод ЗБВ було визнано підприємством-лідером.
…35 років потому у великій залі Арцизького районного Будинку культури зібралися ті, хто стояв біля джерел заводу, і нинішні його виробничники – Анатолій Семенович Санін, Микола Федорович Стоянов, Володимир Іванович Паньков, Микола Васильович Борщов, Валентина Романівна Лебедєва, Віктор Спиридонович Христюк… Їх багато. Як і добрих слів, сказаних на адресу чудових людей, більшість з яких було нагороджено Почесними грамотами обласної ради та обласної держадміністрації, об’єднання «Одесбуд» районної ради та районної держадміністрації, дирекції та профспілкового комітету заводу. Тепло привітав заводчан із ювілеєм заступник голови обласної ради Георгій Іванович Арабаджи.
– Переоцінити усе, що ви зробили й досягли за ці 35 років, – сказав він, – неможливо. Зроблено воістину титанічну роботу! Спасибі Анатолію Васильовичу Попову, усім вам за те, що знайшли сили підняти завод з колін. І спасибі Борису Миколайовичу Маліку за те, що допоміг заводу та колективу вижити…
Ювілярів також привітали голова районної ради Олександр Миколайович Малєв та голова райдержадміністрації Віталій Іванович Давидов, міський голова Юрій Степанович Михайлов, благочинний церков Арцизького округу протоієрей Геннадій Мартинов, колишні директори заводу Павло Миколайович Старунов та Пилип Іванович Хлещиборщ, ветерани підприємства, причетні до його славетної долі. Життя триває!
