За прогнозами аналітиків, повною мірою вплив кризи позначиться на українських підприємствах у 2009 році. Брак ресурсів відчують навіть ті компанії, які розвиваються за рахунок власних коштів. Так, за оцінками директорки департаменту інвестиційно-банківських послуг Astrum Олени Малицької, усього за три місяці після початку збоїв у фінансуванні багато фірм потрапили в досить скрутне становище. Вони зазнають втрат і втратять вартість, стаючи об'єктами для поглинань великими конкурентами. Тому експерти не виключають посилення позицій російського капіталу в Україні.
В Україні у 2004 р. обсяги поглинань склали приблизно 2,9 мільярда доларів, а в 2007 – майже п'ятнадцять мільярдів! Цього року, за оцінками фахівців, обсяги коштів, які будуть витрачені на злиття і поглинання, не перевищать 3,2 мільярда доларів.
На відміну від глобальних ринків, в Україні спостерігається зниження кількості подібних угод приблизно втричі. Експерти пояснюють це тим, що потенційні продавці перебувають у стані "ментального шоку" від стрімкого спаду вартості їхніх активів. Більшість тих, кому доведеться продавати свої "фабрики, заводи і пароплави", відтягують продаж до кращих часів. Вони сподіваються на те, що ціни піднімуться, і майно можна буде продати трохи вигідніше. Але для таких сподівань, на думку О. Малицької, немає підстав. Крім того, власники бізнесів мають труднощі не лише з вартістю активів, але і з залученням коштів.
Генеральний директор Інституту вивчення Росії Андрій Блінов відзначив: світовий досвід показує, що економічна рецесія і тривалий спад на фондовому ринку, як правило, супроводжуються двома хвилями злиттів і поглинань. "Перша відразу накриває компанії, які перебувають в епіцентрі кризи і здійснювали досить ризиковані операції, – вважає Андрій Блінов. – Наприклад, у США так сталося з Merrіll Lynch і Goldman Sachs, а в Україні – з "Промінвестбанком" і банком "Надра". Друга хвиля починається, якщо активи дешевшають настільки, що до них виникає інтерес у компаній, які мають певні запаси ліквідних коштів. За оцінками експертів, у 2009 році злиття і поглинання стануть ліками від банкрутств, і кількість цих угод зросте.
Розраховувати на інтерес закордонних стратегічних інвесторів до українських активів середніх розмірів найближчим часом не доводиться. Зараз вони бачать досить багато привабливих об'єктів для поглинання на ринках розвинених країн. Тому середнім українським компаніям варто шукати покупців серед потужніших компаній своєї ж сфери (дружні поглинання), російських і українських ФПГ.
Втім, іноземним (не офшорним і не російським) інвесторам все ж таки можуть бути цікаві великі українські підприємства – енергетичні компанії, шахти, оператори ринку телекомунікацій. Тому не виключено, що державі на приватизаційних аукціонах удасться продати такі активи за досить високими цінами.
У Росії інтерес до українських активів був завжди. Купівля підприємств у нашій країні – наприклад, Одеського припортового заводу, дозволяє владі РФ ставити геополітичні акценти, які їм вигідні, а бізнесу – розвиватися. Крім того, для багатьох російських бізнесменів прихід в Україну – це диверсифікація своїх ризиків, тому що наша країна має зовсім іншу політичну систему.
