У серпні минулого року на засіданні президії обласної ради розглядалося питання щодо використання надр у нашій області. Виявляється, стан справ у цій сфері просто критичний, а робота районних рад і районних держадміністрацій щодо контролю за використанням і охороною корисних копалин не відповідає вимогам чинного законодавства.
У цьому зв'язку були дані доручення районним радам, місцевим органам виконавчої влади, численним інспекціям геологічного контролю, охорони навколишнього середовища, правоохоронним органам вжити конкретних заходів щодо наведення порядку в розробці і видобутку корисних копалин, притягти винних до відповідальності.
Матеріали до засідання президії облради готувала постійна депутатська комісія з питань екології, природокористування, надзвичайних ситуацій і ліквідації їхніх наслідків, яку очолює А.М. Мирошніков. До нього і звернулися з запитанням:
– А що за минулий час змінилося?
І почули таку відповідь:
– Зміни значні. Обставини дуже погіршилися. Зросла кількість добувачів піску, жорстви, каменю-черепашника без будь-якого на те дозволу і оформлення необхідних документів. Добувачі по-хижацькому вигрібають із кар'єрів усе, що тільки можна. Це ще раз показала і нова перевірка, що провадилася в Іванівському і Роздільнянському районах.
Як відомо, наша область не дуже багата на корисні копалини. Тут не добувають ні вугілля, ні нафти, ні залізної руди. Тому до високого поняття видобутку входять лише видобуток піску, жорстви, каменю-черепашника. Таких кар'єрів по області понад 130-ти. З них основна частина ще дотепер не розроблена. Але на тих, які експлуатуються, у кожному другому випадку видобуток того ж піску або жорстви провадиться без будь-яких на те дозволів. Особливо багато таких у Іванівському і Роздільнянському районах, що і викликало необхідність їхньої нової перевірки.
Побачене привело перевіряльників, серед яких були і депутати облради, просто в жах. Багато добувачів і не думали оформляти дозвільні документи, а, прикрившись лише юридично необґрунтованими договорами з керівниками районних держадміністрацій або навіть не маючи і такого «папірця», далі із подвоєнною енергією копають і завантажують пісок і жорству, знімати верхній шар землі навіть сільськогосподарського призначення, залишаючи після себе лише глибокі рови та ями.
У тому ж Іванівському районі кількість кар'єрів зросла в чотири рази – з 5 до 21. Причому на двох з них у селі Северинівці, де добувається пісок, так і не вдалося встановити прізвища тих, хто прихопив 7,5 гектара землі.
Серед інших – часто згадуваний у засобах масової інформації підприємець Р.А. Богатирьов. Добуває він пісок із площі у два гектари, не маючи на те необхідних дозвільних документів, якщо не вважати таким договір оренди землі від 12 березня 2008 року, де стоїть печатка Іванівської райдержадміністрації і підпис її голови А.І. Колесникова.
Маючи таку «охоронну грамоту» добувач піску так розійшовся, що перекрив дамбою річку Великий Куяльник, чим поставив під загрозу існування відомого на всю країну лиману із цілющою гряззю. Про це не раз писали газети, велися передачі на радіо і на багатьох каналах телебачення. Було кілька матеріалів і у нашій газеті. Зокрема, стаття депутата обласної ради В.Я. Волкова «Генерали піщаних кар'єрів». Але, як у тій відомій байці Крилова «А Васька слушает да ест». Причому усе зі зростаючим апетитом.
А ось ще одне підтвердження безгосподарності і безконтрольності. Розпорядженням Іванівської райдержадміністрації від 19 травня 2008 року дано дозвіл на виготовлення проекту землевпорядкування відразу трьом підприємцям – А.В. Барановському, С.Г. Петросяну і С.В. Паносяну для ведення сільськогосподарського виробництва. Але, одержавши таку «індульгенцію», вони відразу ж приступили... до видобутку піску. До речі, усе за тим же селом Северинівкою.
Такий же «липовий» папір – договір у трьох представників родини Косовських. У них теж 6 гектарів для ведення сільгоспробіт, але і там вдень і вночі йде інтенсивний видобуток піску.
Із ще більшим розмахом вгризаються в землю каменедобувачі. Розпорядженням тієї ж Іванівської райдержадміністрації від 19 травня минулого року (зауважимо, уже після засідання президії облради) затверджується акт про оренду на 10 років земельної ділянки площею 19 гектарів підприємця Н.П. Цапенко, на території Бузинівської сільської ради. Для, відзначимо, «геологічного вивчення, зокрема науково-виробничої розробки родовища корисних копалин загальнодержавного значення». За всією цією мудрою тирадою криється лише одне – видобуток пиляного ракушняку. І воно ведеться досить інтенсивно знову ж без будь-яких на те дозвільних документів.
Список цей можна продовжувати і продовжувати. А висновок такий: у жодного (!) з понад двадцяти добувачів піску і каменю-ракушняку не було і немає дотепер необхідних дозвільних документів: актів гірничого відведення, про виділення у встановленому порядку земельних ділянок.
У Роздільнянському районі теж свої «генерали піщаних кар'єрів». І діють вони ще більш нахабно, не рахуючись ні з законодавством, ні з інтересами місцевого населення.
Ще у квітні минулого року при перевірці було встановлено, що ПП «Автопрофі» на площі в 16 гектарів (колишнє пасовище) веде без будь-яких дозвільних документів видобуток піску. Був лише договір, який підписав вже колишній голова райдержадміністрації Н.К. Мамедов ще 15 жовтня 2006 року.
І нова перевірка вже в грудні минулого року показала, що практично нічого не змінилося, і грізний припис залишився невиконаним. Пісок як видобувався, так і видобувається. Причому за межами зазначеної в договорі земельної ділянки.
Із ще більшим розмахом розгорнуло роботи ТОВ «Автомагістраль», що є підрядником на будівництві автопереходу через трасу Одеса – Київ поруч із селом Бурдівкою. Роботи провадяться на замовлення Служби автомобільних доріг в Одеській області. Але ні у замовника, ні у підрядника немає дозвільних документів на земельну ділянку. Та і навіщо вони їм, коли можна безкарно прокладати цей самий автоперехід через ділянки місцевих жителів, обсипати жорствою польові дороги від кар'єру до місць будівництва. До речі, і права на видобуток будівельних матеріалів у шляховиків теж немає...
А зовсім нещодавно відповідно до розпорядження тієї ж Роздільнянської райдержадміністрації від 3 листопада минулого року новоспеченому ТОВ «Український спеціалізований кар'єр» була виділена ділянка площею в 30 гектарів. Звичайно ж, для видобутку того ж піску та території Степанівської сільської ради. Тож керівники звільняються і приходять, а ганебна, щоб не сказати, злочинна практика залишається і навіть процвітає.
А тепер давайте замислимося, чому відбувається така вакханалія, варварське використання землі навіть сільськогосподарського призначення. Причому без подальшої рекультивації плодоносного шару. Збиток завдається не лише на місцях кар'єрів, але і при прокладанні нових доріг безпосередньо через земельні ділянки сільських жителів, без якоїсь сплати за завдані їм збитки. Не надходять кошти ні до місцевого, ні до Державного бюджетів за завданий збиток сільськогосподарському і лісовому виробництву.
Але ж існує місцева влада в особі тих же райдержадміністрацій, районних і сільських рад, де свідомо (інакше і не скажеш) йдуть на порушення чинного законодавства, підписуючи договори на оренду землі, які не мають жодної ваги.
Є управління щодо контролю за використанням і охороною землі в Одеській області, територіальне управління Держміськпромнагляду, Чорноморська територіальна інспекція державної організації щодо контролю за провадженням робіт з геологічного вивчення і використання надр, земельні управління в кожному районі тощо.
Чому вони не вживають заходів, запитаєте ви. І одержите у відповідь пояснення, що перевіряють, і навіть штрафують. Але покарання ці навіть із укусом комариним не зрівняєш. Збиток, як бачимо, обчислюється мільйонами, а карають за це виписаною квитанцією на 85 гривень. Ось чому так зухвало поводяться добувачі піску і каменю. Вони не приховують свої діяння, і услід перевіряльникам усе відвертіше чуються голоси: «Подумаєш, дуже налякали».
Є ще один момент, на якому спекулюють всі ці порушники та їхні заступники. Він полягає в досить складній процедурі оформлення дозвільних документів. Із цього приводу навіть було надіслано листа обласної ради до Кабінету Міністрів України. Але реакції поки що жодної.
І все ж таки і за існуючих умов багато чого можна виправити. Приклад тому подають Беляївська районна рада і райдержадміністрація. Колись і вони потрапили під вогонь критики за аналогічні випадки видобутку піску без дозвільних документів. Але потім було вжито конкретних заходів, посилено контроль за роботою кар'єрів, надана допомога в оформленні дозвільних документів. І ситуація докорінно змінилася.
А от інші не поспішають. Мабуть, відчувають надійний захист своїх заступників. Адже дотепер, як заявив А.М. Мирошніков, він не має жодного документа, який би підтверджував про кримінальну відповідальність відвертих руйнівників родючої землі. Але ж, судячи з тих же офіційних документів, чимало справ було передано до судів. Але результатів поки що не чути...
